06 листопада 2018 року м. Рівне №1740/2148/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; позивача - ОСОБА_1; представника позивача - адвоката ОСОБА_2 (ордер серії РН-431 №120); представника відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 10 серпня 2018 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і рішень про застосування фінансових санкцій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 №0003094000, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 336 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій від 18.05.2018 №0003494000, відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 17000 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій від 18.05.2018 №0003484000, відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 10000 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Під час перевірки податковим органом не взято до уваги пояснення, що 8 пачок цигарок є власністю прибиральниці, тому не можна вважати, що це була реалізація немаркованих марками акцизного податку тютюнових виробів. Факт продажу цих цигарок фіскальним органом не встановлений. Крім того, у постанові Зарічненського районного суду Рівненської області у справі №561/401/18 від 29.05.2018, відповідно до якої закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, встановлено, що останній не міг знати про знаходження у його магазині восьми пачок цигарок без акцизних марок, що виключає його вину у незабезпеченні обліку вказаних товарних запасів, відсутності товаросупровідної документації на неї. Щодо виявленого порушення - реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, то позивач вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, однак не регламентований обов'язок суб'єкта господарювання переоцінювати алкогольні напої у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України нових цін на такі вироби. Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що за результатами проведеної перевірки виявлено факти: зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено зразка, відсутність супровідних облікових документів на вказані тютюнові вироби, роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої. Щодо посилання позивача на рішення суду в адміністративній справі, то відповідач вказав, що предметом розгляду даної справи було встановлення факту наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, а не встановлення факту забезпечення чи незабезпечення обліку товарних запасів та ін. Тому, відповідач вважає прийняте ним податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтованим та правомірним, відтак просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 14.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 09.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 06.11.2018.
До суду прибув позивач та представник позивача, підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити позову у повному обсязі.
У судове засідання також прибув представник відповідача, заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 06.11.2018.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Фахівцями Головного управління ДФС у Рівненській області на підставі наказу від 23.04.2018 №1226 проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами від 02.05.2018 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 11-12).
На підставі Акта перевірки фіскальним органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 №0003094000, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 336 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій від 18.05.2018 №0003494000, відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 17000 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій від 18.05.2018 №0003484000, відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 10000 грн. (а.с.13-16).
Позивач оскаржив рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, за результатом чого Державна фіскальна служба України прийняла рішення від 26.07.2018 №10888/М/99-99-11-03-01-25, відповідно до якого рішення Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без змін (а.с.17-19).
Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
За результатами перевірки, проведеної Головним управлінням ДФС у Рівненській області встановлено наступні порушення:
1) зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка (8 пачок цигарок без фільтра «ASTRU» Oriental Blend, виробництва Молдови, за ціною 21 грн. за пачку);
2) Відсутність супровідних облікових документів на вказані тютюнові вироби, які не відображені в установленому законом порядку;
3) оздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, а саме: 11.09.2017 - горілка «Неміроф» 40% 0,7 л. по ціні 98 грн.; 13.09.2017 - горілка «Мороша» 40% по ціні 140 грн.; 23.09.2017 - горілка «Лісова пісня» 40% 0,5 л по ціні 70 грн.; 24.09.2017 - горілка «Лісова пісня» 40% 0,5 л. по ціні 70 грн.; 28.09.2017 - горілка «Лісова пісня» 40% 0,5 л. по ціні 70 грн.; 30.09.2017 - горілка «Неміроф» 40% 0,25 л. по ціні 35 грн.; 17.10.2017 - горілка «Козацька рада» 40% 0,25 л. по ціні 35 грн.; 26.10.2017 - горілка «Немирів» 40% 0,25 л. по ціні 35 грн.; 03.11.2017 - горілка «Козацька рада» 40% 0,25 л. по ціні 35 грн.; 27.11.2017 - горілка «Малинівка» 40% 0,7 л. по ціні 98 грн. 50 коп.; 24.12.2017 - горілка «Козацька рада» 40% 0,25 л. по ціні 35 грн.; 30.12.2017 - горілка «Немирів» 40% 0,7 л. по ціні 98 грн.; 30.12.2017 - горілка «Українська» 40%о 0,7 л. по ціні 70 грн.; 01.01.2018 - горілка «Козацька рада» 40% 0,25 л. по ціні 35 грн.; 15.01.2018 - горілка «Козацька рада» 40% 0,25 л. по ціні 35 грн.; 02.02.2018 - горілка «Лісова пісня» 40% 0,5 л. по ціні 70 грн.
У висновках Акту перевірки зазначено про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №218.
Суд погоджується з висновками фіскального органу з огляду на наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено правило, згідно з яким алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
За правилами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до пунктів 226.1, 226.9 статті 226 ПК України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Згідно з пунктом 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
У розумінні статті 1 Закону №481/95-ВР тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі - Положення №1251) встановлено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Відповідно до пункту 23 Положення №1251 на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.
Отже, аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що обіг тютюнових виробів (після їх виробництва до продажу кінцевому споживачу) повинен здійснюватися з обов'язковим нанесенням на пачки марок акцизного податку встановленого зразка.
Згідно зі статтею 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, зокрема, абзацом шістнадцятим частини другої статті 17 вказаного Закону визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, Закон передбачає застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за будь-яке із діянь: або за виробництво, або за зберігання, або за транспортування, або за реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв або тютюнових виробів) без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Суд зазначає, що підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону №481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним нормативним актом, та доведення вини особи у його вчиненні.
Так, судом встановлено, що при проведенні перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в павільйоні за адресою: Дубровицький район, село Сварицевичі, вулиця Молодіжна, 1а, виявлено 8 пачок сигарет без фільтра «ASTRU» Oriental Blend, виробництва Молдови, за ціною 21 грн. за пачку. Дані тютюнові вироби знаходилися на поличці торгового стелажу.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що виявлені у належному позивачу павільйоні під час фактичної перевірки тютюнові вироби не призначалися для продажу, бо знаходилися під прилавком та були придбані для власного споживання прибиральниці.
У судовому засіданні був допитаний свідок - продавець ОСОБА_4, яка вказала, що фактично у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не працює, трудового договору чи договору цивільно-правового характеру не укладала, в день перевірки прийшла в магазин здійснювати реалізацію товару на прохання позивача. Відповідно до її пояснень, виявлені під прилавком цигарки туди поклала прибиральниця, яка сказала, що за ними «прийдуть і заберуть».
Таким чином, судом встановлена суперечність показань свідка ОСОБА_4 та її ж пояснень, наданих при розгляді справи №560/677/18 Дубровицьким районним судом Рівненської області 11.05.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за частиною першою статті 156 КУпАП. Так, в постанові суду вказано, що ОСОБА_4 зазначила, що цигарки виявили під прилавком, ці цигарки були прибиральниці, яка придбала їх для свого чоловіка, але забула забрати.
З цього приводу суд зазначає, що павільйон (Дубровицький район, село Сварицевичі, вулиця Молодіжна, 1А) є місцем здійснення діяльності підприємця ОСОБА_1 - роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями на підставі ліцензій, виданих 04.05.2018 (а.с.22-25). Тобто, павільйон є місцем торгівлі.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР, місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку у місці торгівлі встановлено актом перевірки (а.с.41-43). Особа - ОСОБА_4, яка фактично не є продавцем, але здійснювала реалізацію товарів у павільйоні, у присутності якої проводилася фактична перевірка, не заперечує факт перебування 8 пачок сигарет без фільтра «ASTRU» Oriental Blend під прилавком. Сам позивач не спростовує факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та які були вилучені у місці торгівлі 02.05.2018.
Абзацом четвертим пункту 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 №833 (назва із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2001 №706, далі - Порядок №833) передбачено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників обладнується окреме приміщення (абзац четвертий пункту 32 Порядку №833).
Таким чином, на суб'єкта господарювання покладається відповідальність за весь товар, що знаходиться у місці торгівлі, незалежно від того, де він на момент перевірки знаходився (у торговому залі, у підсобному приміщенні, на вітрині чи під прилавком).
Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не мав права зберігати тютюнові вироби в місці здійснення торгівельної діяльності без марок акцизного податку, а відтак як суб'єкт господарювання він несе відповідальність на місці вчинення господарської діяльності.
Виходячи із повноважень, визначених частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-ВР, відповідач правомірно застосував до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за виявлений факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка на підставі абзацу шістнадцятого частини другої статті 17 вказаного Закону фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 18.05.2018 №0003494000.
Крім того, відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (стаття 20 Закону №265/95-ВР).
Суд зазначає, що будь-яких документів на виявлені під час перевірки тютюнові вироби - 8 пачок сигарет без фільтра «ASTRU» Oriental Blend, позивач при перевірці не надав. Крім того, під час судового розгляду справи позивачем не спростований факт відсутності супровідних документів на вказані сигарети.
Таким чином, виявлені тютюнові вироби без марок акцизного податку були необліковані на складі та/або за місцем їх реалізації, тому застосування фіскальним органом штрафних санкцій за вказане порушення в розмірі 336 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.05.2018 №0003094000 є обґрунтованим та правомірним.
Судом встановлено, що при проведенні фактичної перевірки не здійснювалася розрахункова операція з придбання сигарет, що виявлені на торговому місці. Суд також враховує пояснення позивача та показання свідка - продавця, що «описані в Акті сигарети отримано від іншої особи».
Проте, доводи позивача, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Суд констатує, що розміщення продукції з цінниками у торговому місці, де вільно здійснюється торгівля, свідчить про намір продажу (реалізації) товару, та спростовує доводи про зберігання сигарет для власного споживання іншою особою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Правова позиція щодо розміщення не облікованого товару без акцизу у торговому місці викладена у Постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №817/909/17 (адміністративне провадження N К/9901/32805/18).
Посилання позивача та його представника на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 29.05.2018 у справі №561/401/18, відповідно до якої закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, та встановлено, що останній не міг знати про знаходження у його магазині восьми пачок цигарок без акцизних марок, що виключає його вину у незабезпеченні обліку вказаних товарних запасів, відсутності товаросупровідної документації на неї, суд оцінює критично.
Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, наведена норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу, яка поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.
Відтак обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду. Тобто висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.
Таким чином, наявність у постанові у справі про адміністративне правопорушення висновків щодо неправомірності позицій, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не може бути беззастережною підставою для визнання протиправними рішення про застосування штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення.
Отже, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) самостійно кваліфікує поведінку особи і приходить до власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Крім того, у постанові по справі про адміністративне правопорушення встановлено факт наявності (відсутності) у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, а не факт зберігання у місці торгівлі фізичної особи-підприємця тютюнових виробів без марок акцизного податку та факт відсутності супровідних облікових документів на вказані тютюнові вироби, що є складом порушення податкового законодавства.
Тому, постанова Зарічненського районного суду Рівненської області від 29.05.2018 у справі №561/401/18 не спростовує обставин, встановлених судом при розгляді даної адміністративної справи, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо іншого порушення, встановленого під час проведеної фактичної перевірки, а саме: роздрібної торгівлі позивачем алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Статтею 18 Закону №481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
На момент перевірки чинними були вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957, відповідно до якої мінімальна роздрібна ціна, зокрема горілки та лікеро-горілчаних виробів, становила 397,76 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.
Таким чином, мінімальна роздрібна ціна горілки місткістю 0,25 л та міцністю 40% становить 39 грн. 78 коп.
Однак, при перевірці встановлено факт здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 торгівлі алкогольними напоями відповідно до переліку, вказаному в Акті перевірки, за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, встановлені постановою КМУ від 30.10.2008 №957 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 09.08.2017 №634.
Даний факт не заперечується позивачем, однак його представник у судовому засіданні вказав, що вказаними нормативно-правовими актами не встановлено обов'язок суб'єкта господарювання переоцінювати алкогольні напої у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України нових цін на такі напої.
Суд критично оцінює таке твердження, оскільки обов'язок платника податків (суб'єкта господарювання) в першу чергу полягає у дотриманні вимог законодавства, тобто того, яке є чинним на момент здійснення певної діяльності (дії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №634 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 №957» встановлені нові розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Тому, позивач як суб'єкт роздрібної торгівлі алкогольними напоми зобов'язаний дотримуватися вимог постанови саме в редакції, чинній на момент здійснення такої реалізації алкогольних напоїв.
Відповідно до статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Таким чином, фіскальний орган у зв'язку із встановленим під час перевірки порушенням правомірно застосував до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн. на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 18.05.2018 №0003484000.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування фінансових санкцій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень, у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (34051, Рівненська область, Зарічненський район, село Бродниця, вулиця Партизанська, 1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і рішень про застосування фінансових санкцій - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 листопада 2018 року.
Суддя Недашківська К.М.