справа №813/2513/18
05 листопада 2018 року м.Львів, вул. Чоловського, 2
зал судових засідань №6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Харів М.Ю.,
за участю:
представників позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними висновку та наказу, поновлення на посаді, виплату середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: 82045, АДРЕСА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка,3, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.08.2018, позивач просить суд:
- визнати протиправним висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 від 11.05.2018 та скасувати його;
- визнати протиправним наказ ГУНП у Львівській області №1737 від 14.05.2018 про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та скасувати його;
- поновити ОСОБА_3 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУНП у Львівській області;
- зобов'язати у ГУНП у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2018 по дату винесення рішення у справі.
Ухвалою від 04.10.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про грубе порушення позивачем службової дисципліни та наклав на нього стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач зазначає, що у зв'язку із необґрунтованими підозрами заступника начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Козуба Романа Ігоровича щодо факту перебування у стані наркотичного сп'яніння, його скеровано на обов'язковий профілактичний наркологічний огляд поліцейських. За результатами аналізу у позивача виявлено наркотичну речовину «Бупренорфін». При цьому, аналіз не виявив в організмі позивача опіатів та марихуани. Позивач вказує на те, що наявність в організмі наркотичної речовини «Бупренорфін» є наслідком приймання ним лікарських препаратів «Корвалол» та «Барбовал», до складу яких входить речовина «Фенобарбітал», яка дає позитивний результат при проведенні тесту на вміст «Бупренорфін» в організмі особи. В інструкції по використанню тесту «Sniper» зазначено, що такий є «швидким тестом», «тест для виявлення барбітуратів в сечі надає лише попередній аналітичний результат», а також те, що «даний тест не відрізняє зловживання наркотиками та прийом деяких ліків». З огляду на вказане, позивач зазначає, що для отримання заключного результату має бути проведений більш специфічний альтернативний хімічний метод.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до листа начальника Центру психіатричної допомоги та ППВ ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» Попіля Т.Д. від 08.05.2018 встановлено, що під час проходження обов'язкового щорічного психіатричного огляду, у позивача виявлено стан наркотичного сп'яніння у результаті чого останній не може бути допущений до виконання службових обов'язків до повного обстеження та отримання довідки у ЦПД та ПП ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області». Проте, позивач відмовився від проходження такого обстеження.
Відповідач зазначає, що за наслідками проведеного службового розслідування 11.05.2018 затверджений висновок службового розслідування та видано оскаржений наказ відповідно до п.1 якого за грубе порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України «Про національну поліцію», щодо неухильного виконання положень Конституції України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимог п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у перебуванні 08.05.2018 на службі у стані наркотичного сп'яніння, на дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Відповідач також зазначає, що службове розслідування щодо позивача проведено на законних підставах, відповідно до вимог статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої наказом МВС України №230 від 12.03.2013.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав. Просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач явку представника відповідача в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про час, дату і місце розгляду справи, заяви про розгляд справи без участі представника не подав.
Заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що з 05.08.2014 по 01.02.2015 ОСОБА_3 працював на посаді міліціонера у взводі №2 роті №2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ» ГУ МВС України в Донецькій області.
В період з 01.02.2015 по 27.03.2015 позивач працював на посаді міліціонера відділення №1 взводу №1 оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУ МВС України в Донецькій області.
З 27.03.2015 по 16.10.2015 позивач працював у взводі №1 роти патрульної служби міліції особливого призначення «Туман» ГУ МВС України в Донецькій області.
З 16.10.2015 по 06.11.2015 позивач працював інспектором-снайпером штурмового взводу батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУ МВС України в Донецькій області.
Протягом 07.11.2015 по 27.01.2017 ОСОБА_3 працював на посаді заступника командира взводу батальйону поліції особливого призначення ГУ НП в Донецькій області.
З 27.01.2017 по 14.05.2018 позивач працював на посаді дільничним офіцером поліції сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУНП у Львівській області.
У висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3, затвердженим 11.05.2018 начальником ГУНП у Львівській області генералом поліції третього рангу Середою В.В. (далі - Висновок службового розслідування) встановлено, що 07.05.2018 під час проведення наради з особовим складом та безпосереднього спілкування з ОСОБА_3 заступник начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області Козуб Р.І. зауважив, що позивач перебував у незрозумілому для нього стані: був пітливий, дратівливий, зіниці розширені, при цьому запаху алкоголю від нього не було. У зв'язку з цим, Козуб Р.І. подумав, що позивач перебуває у стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку з цим, він скерував ОСОБА_3 та інших працівників на 08.05.2018 у відомчу поліклініку для проходження профілактичного огляду, оскільки такі у 2018 році такий огляд ще не проходили, про що повідомив співробітників ВІОС УКЗ ГУ НП. Як виявилось після проходження медичного огляду у ОСОБА_3 було виявлено стан наркотичного сп'яніння.
08.05.2018 відповідач видав наказ №1672 «Про призначення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків» згідно з яким призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до листа начальника Центру психіатричної допомоги та ППВ ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» Попіля Т.Д. від 08.05.2018 встановлено, що під час проходження обов'язкового щорічного психіатричного огляду, у дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 виявлено стан наркотичного сп'яніння у результаті чого останній не може бути допущений до виконання службових обов'язків до повного обстеження та отримання довідки у ЦПД та ПП ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області».
Згідно з аналізом імунохроматографічного дослідження сечі ОСОБА_3 від 08.05.2018 виявлено позитивний результат - наявність в сечі наркотичного засобу «Buprenorphine» (бупренорфін).
У зв'язку з цим начальником ЦПД та ППВ ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» видано скерування ОСОБА_3 для проходження медичного огляду. Проте, ОСОБА_3 станом на 13.00 год. 08.05.2018 в присутності співробітника ВІОС УКЗ ГУНП та керівника сектору превенції патрульної поліції начальника Галицького ВП ГУНП від проведення медичного огляду та здачі біологічного середовища відмовився, що підтверджується записом на бланку скерування головного лікаря Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень.
Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що позивач, як працівник поліції, будучи зобов'язаним відповідно до ст.18 Закону України «Про національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, допустив грубе порушення службової дисципліни, а саме: 08.05.2018 перебував на службі у стані наркотичного сп'яніння. У подальшому ОСОБА_3 скеровано до КЗ ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» для проходження наркологічного обстеження, проте він такого не пройшов, відмовившись від проходження огляду у спеціалізованому медичному закладі.
14.05.2018 начальник ГУ НП у Львівській області Середа В.В. видав наказ №1737 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівника Галицького ВП ГУ НП у Львівській області», відповідно до п.1 якого, за грубе порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного виконання положень Конституції України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимог п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у перебуванні 08.05.2018 на службі в стані наркотичного сп'яніння, на дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Не погоджуючись з висновками службового розслідування, наказом про звільнення зі служби, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію«.
Так, відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію« поліцейський зобов'язаний:
- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з п. 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із вказаним Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить вказаному Закону.
Із положень ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» випливає, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
В пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII зазначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Отже, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Так, відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом.
Згідно із ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
В свою чергу, в розумінні ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Дисциплінарного статуту. Так, зокрема із положень вказаної статті, випливає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179). Відповідно до п. 1 розділу II Правил №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також вказаними Правилами.
Відповідно до п.6 ч.2 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Щодо доводів позивача про безпідставність висновків відповідача про перебування в стані наркотичного сп'яніння, суд зазначає наступне.
Як вже встановив суд згідно з аналізом імунохроматографічного дослідження сечі ОСОБА_3 від 08.05.2018 виявлено позитивний результат - наявність в сечі наркотичного засобу «Buprenorphine» (бупренорфін).
Позивач в позовній заяві вказує, що наявність у його сечі наркотичної речовини «Бупренорфін» є наслідком приймання ним лікарських препаратів «Корвалол» та «Барбовал», до якого входить речовина «Фенобарбітал», яка дає позитивний результат при проведенні тесту на вміст «Бупренорфіну» в організмі особи.
Позивач посилається на інструкцію тесту для виявлення барбітуратів «Sniper» (далі - інструкція). У вказаній інструкції зазначено, що такий тест є якісним швидким тестом для виявлення барбітуратів. Тест надає попередній результат. Більш специфічний альтернативний хімічний метод має бути проведений для отримання заключного результату.
В розділі інструкції «аналітична специфічність» зазначено, що в сечі тестом виявляються аналіти, в тому числі фенобарбітал.
В розділі інструкції «обмеження» зазначено, що тест не відзрізняє зловживання наркотиками та прийом деяких ліків.
Позивач посилається на те, що він вживав лікарський засіб «Корвалол» до складу якого входить речовина фенобарбітал. Наявність фенобарбіталу у складі діючих речовин лікарського засобу «Корвалол» підтверджується листом Міністерства охорони здоров'я від 22.06.2018 №18.1-05/19805.
З приводу цих обставин суд зазначає наступне.
Крім положень інструкції, на які посилається позивач, в ній також зазначено наступне. У розділі інструкції «загальні відомості» вказано, що барбітурати є депресантами центральної нервової системи. Вони використовуються в терапії як седативні, снодійні та протисудомні засоби. Ефект від їх прийому нагадує інтоксикацію алкоголем. Хронічне застосування барбітуратів призводить до толерантності та фізичної залежності. Прийом барбітуратів коротким курсом протягом 2-3 місяців призводить до клінічно значущого ступеня фізичної залежності. Симптоми відведення у наркозалежних осіб зі стажем в періоди абстиненції можуть бути досить серйозними і навіть призвести до смерті. Період виявлення барбітуратів в сечі складає 4-7 днів.
Як передбачено в розділі інструкції «облік результату» позитивний результат означає, що концентрація наркотику в сечі вище його порогового рівня.
Згідно з п.4 розділу інструкції «обмеження» позитивний результат вказує на наявність наркотичної речовини або її метаболітів, але не дає змоги оцінити рівень інтоксикації, шляхи введення або концентрацію наркотика в сечі.
Аналіз вказаної інструкції дає підстави для висновку про те, що тест призначений для виявлення в організмі людини наркотичних речовин, зокрема, фенобарбіталу.
В судовому засіданні позивач повідомив, що вживав лікарські засоби «Корвалол» та «Барбовал» з метою врівноваження свого психо-емоційного стану за призначенням лікаря. Суд дослідив медичну документацію, подану позивачем (а.с. 68-73) і встановив, що останнє призначення йому корвалолу здійснене лише у 2017 році, візит до лікаря призначено на 01.12.2017. Таким чином, відсутні підстави вважати, що вживання позивачем вказаних лікарських відбувалось за призначенням лікаря.
Крім цього, про вживання лікарських засобів позивач своє керівництво не повідомляв.
Як вже встановив суд позивача після отримання результатів тесту «Sniper», який вказав на наявність в його організмі речовини «Бупренорфін» скеровано для проходження медичного огляду до Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень. Проте, позивач від проходження медичного огляду відмовився, зазначивши, що таке обстеження пройде в приватній клініці чи лікарні.
В судовому засіданні позивач повідомив, що така відмова від проходження медичного огляду зумовлена недовірою до керівництва та можливою «сфабрикованістю» результатів. В ході розгляду справи позивач не зміг пояснити на чому ґрунтується його недовіра до керівництва та можлива недостовірність результатів медичного огляду. На підтвердження вказаних обставин позивач жодного доказу не надав. Суд відхиляє аргументи позивача про те, що керівництво відповідача упереджено ставиться до нього, що підтверджується накладенням догани за самовільне залишення служби без поважних причин, оскільки вказане дисциплінарне стягнення позивач не оскаржував, а обставини щодо його накладення не входять в предмет доказування у справі.
Позивач також пояснив, що він самостійно того ж дня 08.05.2018 звернувся до однієї з лабораторій мережі «Сінево» для проведення медичного огляду. Проте, позивач медичного огляду не пройшов, оскільки йому відмовили. На підтвердження факту такого звернення та відмови в проведенні обстеження позивач жодних доказів не надав. Також зазначив, що повернутись для проходження медичного огляду у Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень не вважав за необхідне, оскільки з моменту скерування минуло кілька годин.
Вказані відомості відповідають поясненням позивача від 11.05.2018, які він давав при проведенні службового розслідування.
Таким чином, аналіз вказаних обставин дає підстави суду для висновку про те, що позивач безпідставно відмовився та фактично ухилився від проходження медичного огляду, чим позбавив себе можливості спростувати результати, отримані за допомогою тесту «Sniper».
Суд при цьому звертає увагу на те, що відповідач не мав правових можливостей змусити позивача проходити медичний огляд у Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень та іншим чином, ніж скерувати останнього на проходження медичного огляду, визначити заключний результат.
Відповідно до п.6 ч.2 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Таким чином, вказана норма містить чітку та однозначну заборону поліцейському перебувати на службі в стані наркотичного сп'яніння без будь-яких винятків, в тому числі і у випадку вживання наркотичних речовин у складі лікарських засобів.
У зв'язку з цим, доводи позивача про те, що наявність наркотичної речовини в організмі, зумовлена вживанням лікарських засобів «Корвалол» та «Барбовал» не мають правового значення для кваліфікації перебування його в стані наркотичного сп'яніння під час перебування на службі.
Суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує проти результатів, отриманих за допомогою тесту «Sniper», які вказали на перебування його в стані наркотичного сп'яніння, а вказує на те, що наркотична речовина потрапила у зв'язку з вживанням лікарських засобів.
Суд також враховує поведінку позивача, спрямовану на уникнення проходження медичного огляду у Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень.
Оцінивши в сукупності зібрані докази, проаналізувавши наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача про недоведеність перебування його в стані наркотичного сп'яніння, є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо доводів позивача про безпідставне скерування його для проходження обов'язкового профілактичного наркологічного огляду поліцейських замість скерування на проходження позачергового наркологічного огляду, суд зазначає наступне.
Позивач долучив до справи сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 2РРР №735643 від 27.05.2016, в якому наркологічних протипоказань до виконання роботи в ГУ НП не виявлено. Сертифікат дійсний до 27.05.2018.
З огляду на це, позивач зазначає, що відповідач не мав жодних підстав для скерування його на проходження профілактичного наркологічного огляду.
Відповідно до ч.1 розділу V Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду (періодичного та позачергового) поліцейських регламентується Законом України «Про психіатричну допомогу», постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1997 №1238 «Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення» (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 1238) та вказаним Порядком.
Згідно з ч.2 розділу V вказаного Порядку обов'язкові профілактичні наркологічні огляди поліцейських проводяться лікарями-психіатрами закладів охорони здоров'я МВС.
Відповідно до ч.3 розділу V Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими періодичність проведення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів визначається пунктом 2 Порядку проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1238:
1) поліцейським, які для виконання своїх професійних обов'язків мають отримати, носити і використовувати вогнепальну зброю, - 1 раз на три роки;
2) поліцейським - водіям службового автотранспорту - 1 раз на два роки.
Згідно з ч.4 розділу V Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими на поліцейських, поведінка яких дає підстави підозрювати в них наявність психічних та поведінкових розладів, обумовлених уживанням психоактивних речовин, керівники органів поліції до проведення обов'язкового профілактичного наркологічного огляду подають до закладу охорони здоров'я МВС детальні службові характеристики.
У разі якщо між проведенням обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів виникли підстави підозрювати у поліцейського наявність психічних та поведінкових розладів, обумовлених уживанням психоактивних речовин, і його стан може становити небезпеку для нього або оточуючих, керівник органу поліції за направленням та детальною службовою характеристикою повинен направити таку особу до закладу охорони здоров'я МВС на позачерговий наркологічний огляд.
Відповідно до ч.5 розділу V Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими обов'язкові профілактичні наркологічні огляди проводяться в обсягах, передбачених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.11.1997 №339 «Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.1997 за № 586/2390.
Таким чином, за існуючих обставин відповідач повинен був скерувати позивача на проходження позачергового наркологічного огляду.
Суд встановив, що відповідач не надав доказів надання детальної службової характеристики позивача для проходження медичного огляду.
Суд враховуючи те, що за змістом та метою види наркологічного огляду є тотожними, і відрізняються підставами призначення, вважає, що помилкове визначення відповідачем виду наркологічного огляду, на який скеровувався позивач, само по собі не впливає на правову силу його результатів. Відповідно до довідки про проходження обов'язкового профілактичного наркологічного огляду поліцейським від 08.05.2018 проводився лише аналіз імунохроматографічного дослідження сечі позивача, заключні висновки відсутні.
Разом з цим, суд знову ж таки звертає увагу на те, що для повного медичного огляду позивач скеровувався до Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень, де мали бути зроблені заключні висновки, проте позивач від медичного огляду відмовився. Тому, відсутність детальної службової характеристики позивача не вплинула на висновки наркологічного огляду.
Оцінюючи співмірність виду дисциплінарного стягнення накладеного на позивача до вчиненого дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків . рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до наказу ГУ НП у Львівській області від 24.11.2017 №3894 ОСОБА_3 оголошено «догану» за порушення службової дисципліни ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у самовільному залишенні служби без поважних причин. Вказаний наказ позивач не оскаржував, стягнення не зняте та є чинним.
Згідно з службовою характеристикою, наданою начальником Галицького ВП ГУНП у Львівській області, відображеної у висновку службового розслідування, позивач за періодж проходження служби та в займаній посаді зарекомендував себе з негативної сторони яе недисциплінований, недобросовісний та невиконавчий працівник. Нормативні акти, накази, інструкції, що регламентують діяльність поліції не знає та не керується ними в своїй практичній діяльності. До виконання посадових обов'язків ставиться негативно. Поставлені перед ним завдання виконує не вчасно та не якісно. За характером не спокійний, не врівноважений. У стосунках з громадянами не ввічливий та не тактовний.
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що відповідач обрав вид дисциплінарного стягнення співмірний до вчиненого позивачем дисциплінарного проступку.
Суд відхиляє аргументи позивача щодо швидкого проведення відповідачем службового розслідування і як наслідок зацікавленості у звільненні, оскільки чинним законодавством встановлені лише максимальні строки його проведення, і жодним чином не обмежене право відповідача завершити службове розслідування за 4 дні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дільничним офіцером сектору превенції патрульної поліції Галицького ВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 від 11.05.2018 та наказ ГУНП у Львівській області №1737 від 14.05.2018 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівника Галицького ВП ГУНП у Львівській області» яким позивача звільнено зі служб в поліції у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірними, а тому скасуванню не підлягають.
З огляду на це, відсутні підстави для поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними висновку та наказу, поновлення на посаді, виплату середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 15.11.2018.
Суддя А.Г. Гулик