16 листопада 2018 року Справа № 160/7896/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про скасування постанов про накладення штрафних санкцій, -
22.10.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанови Головного Управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафних санкцій №73 від 14.06.2018 року, №74 від 14.06.2018 року, №75 від 14.06.2018 року, №76 від 14.06.2018 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної відповідачем планової перевірки характеристик продукції позивача виявлено порушення норм технічних регламентів, що призвело до накладення штрафних санкцій на позивача. Позивач не погоджується з висновками перевірки та накладеним штрафом, оскільки вважає, що його продукція відповідала встановленим нормативам для продукції.
24.10.2018 року ухвалою суду було відкрито спрощено позовне провадження у даній справі та зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в його обґрунтування, а також матеріали перевірки за результатами якої було винесено оскаржувані постанови (а.с. 2).
Станом на 16.11.2018 року відповідачем вимоги ухвали суду від 24.10.2018 року не виконано, відзив на позов та докази в його обґрунтування, а також матеріали перевірки, за результатами якої було винесено оскаржувані постанови, до суду не надано.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу №631-ОД від 04.06.2018 року та направлення №36 від 04.06.2018 року, в період з 05.06.2018 року по 06.06.2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області було проведено планову перевірку характеристик електронного та електричного обладнання, радіообладнання в магазині ТОВ “Алло” за адресою: м. Суми, вул. набережна р. Стрілка, б. 10-А.
За результатами проведеної перевірки було складено Акт №32 від 06.06.2018 року, відповідно до якого було виявлено наступні правопорушення:
1) Комп'ютер персональний (планшетний) ТМ Huawei KOB-L09 з радіомодулем стільникового зв'язку GSM-900/1800:
- знак відповідності на радіообладнанні, не нанесено;
- маркування виробу містить позначення відповідності Митного союзу ЄврАзЕС та знак Європейської відповідності, тобто можливість нанесення знаку відповідності є;
- радіообладнання введено в обіг до дня набрання чинності Постанови КМУ від 24.05.2017 р. №355, відповідно оцінка відповідності проведена на відповідність Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 24.06.2009 р. №679. При цьому оцінка відповідності на явища, що не охоплюються останнім Технічним регламентом не проведена;
- оцінка відповідності вимогам Технічного, регламенту низьковольтного електричного обладнання, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання не проведено (Декларація не надано).
2) Іграшка Квадракоптер Skytech ТК109 Hw
- оцінка відповідності вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання не проведено (Декларація не надано).
3) Годинник наручний ТМ Atrix IQ 100 з радіо модулем стільникового зв'язку GSM-900/1800
- знак відповідності на радіообладнанні не нанесено (а.с. 8-9).
07.06.2018 року відповідачем складено протокол №32 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Даним протоколом зафіксовано факт порушення, що полягає у введенні в обіг: комп'ютеру персонального (планшетного) ТМ Huawei KOB-L09 з радіомодулем стільникового зв'язку GSM-900/1800, що не відповідає п.п. 58-63 Постанови КМУ від 24.05.2017 року №355, п. 13 Постанови КМУ від 16.12.2018 року №1077, п. 8 Постанови КМУ від 16.12.2015 року №1067; іграшки Квадрокоптер Skytech ТК109 Hw, що не відповідає п. 13 Постанови КМУ від 16.12.2018 року №1077, п. 8 Постанови КМУ від 16.12.2015 року №1067; годинника наручного ТМ Atrix з радіомодулем стільникового зв'язку GSM-900/1800, що не відповідає п.п. 58-63 Постанови КМУ від 24.05.2017 року №355 (а.с. 10).
На підставі акту перевірки характеристик продукції №32 від 06.06.2018 року та протоколу про виявлення порушення №32 від 07.06.2018 року, контролюючим органом було прийнято постанови про накладення штрафних санкцій №73, №74, №75, №76 від 14.06.2018 року та накладено на позивача штраф у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 2 550,00 грн. за кожною постановою (а.с. 11-14).
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності прийняття постанов про накладення штрафних санкцій №73, №74, №75, №76 від 14.06.2018 року.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються. Неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний нагляд ринкових нагляд і контроль нехарчових продукції» суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Згідно п. 2 ч. 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо застосування відповідачем до позивача порушень п.п. 58-63 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання» №355 від 24.05.2017 року (далі- Технічний регламент №355), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.
За приписами ч. 1 ст. 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об'єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.
Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об'єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.
Згідно ч. 3 ст. 29 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у певних технічних регламентах можуть бути встановлені додаткові загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам.
За приписами ч. 1 ст. 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.
Відповідно до п. 60 Технічного регламенту №355 знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися на радіообладнання таким чином, щоб він був видимий, розбірливий і незмивний, або, якщо це не є можливим, на його інформаційну табличку з технічними даними. Знак відповідності технічним регламентам також наноситься на упаковку і повинен бути помітний та розбірливий.
Зазначена норма кореспондується і з приписами п. 1 «Правил застосування національного знаку відповідності» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. №1184, згідно з якою знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.
Тобто законодавством встановлено, що знак відповідності товару може бути нанесений, у тому числі і на пакування товару.
Судом на підставі фотографій, наявних у матеріалах справи, встановлено, що на пакуванні комп'ютеру персонального (планшетного) ТМ Huawei KOB-L09 з радіомодулем стільникового зв'язку GSM-900/1800 та годинника наручного ТМ Atrix з радіомодулем стільникового зв'язку GSM-900/1800 нанесено знак відповідності та вказано ідентифікаційний номер органу (а.с. 15-19).
Таким чином, у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення п.п. 58-63 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання» №355 від 24.05.2017 року.
Щодо застосування відповідачем до позивача порушень п. 8 «Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1067 (далі - Технічний регламент №1067), п. 13 «Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1077, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 Технічного регламенту №1067 цей Технічний регламент встановлює вимоги стосовно захисту здоров'я та безпеки людей і свійських тварин та майна, яким повинно відповідати низьковольтне електричне обладнання (далі - електрообладнання) з метою надання його на ринку України.
Пунктом 8 Технічного регламенту №1067 передбачено, виробники складають технічну документацію, визначену в додатку 3, та проводять процедуру оцінки відповідності, зазначену в додатку 3, або забезпечують її проведення.
Якщо відповідність електрообладнання цілям, пов'язаним з безпечністю, була доведена зазначеною процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність і наносять знак відповідності технічним регламентам.
Згідно п. 1 Технічного регламенту №1067 цей Технічний регламент встановлює вимоги до обладнання з метою забезпечення надання на ринку України обладнання, яке відповідає належному рівню електромагнітної сумісності.
Приписами п. 13 Технічного регламенту №1067 передбачено, що виробники складають технічну документацію, визначену в додатку 2 або додатку 3, та проводять відповідну процедуру оцінки відповідності, зазначену в пункті 39 цього Технічного регламенту, або забезпечують її проведення.
Якщо відповідність апаратури вимогам, які до неї застосовуються, була доведена в результаті проведення зазначеної процедури оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність і наносять знак відповідності технічним регламентам.
Пунктом 1 Технічного регламенту №355 встановлено, що цей Технічний регламент встановлює вимоги до радіообладнання, яке надається на ринку та вводиться в експлуатацію в Україні незалежно від форми постачання, включаючи реалізацію радіообладнання дистанційним способом.
Відповідно до п. 4 Технічного регламенту №355 на радіообладнання, на яке поширюється дія цього Технічного регламенту, не поширюється дія:
- Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1067, за винятком випадків, викладених в абзаці другому пункту 6 цього Технічного регламенту;
- Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1077, за винятком випадків, викладених в абзаці третьому пункту 6 цього Технічного регламенту.
Таким чином, враховуючи технічні характеристики комп'ютеру персонального (планшетного) ТМ Huawei KOB-L09 з радіомодулем стільникового зв'язку GSM-900/1800 та годинника наручного ТМ Atrix з радіомодулем стільникового зв'язку GSM-900/1800, суд дійшов висновку, що до зазначеного радіообладнання застосовуються положення Технічного регламенту №355.
Із матеріалів справи вбачається, що під час перевірки позивачем було надано декларацію від 01.06.2017 р. на відповідність комп'ютеру персонального (планшетного) ТМ Huawei KOB-L09 з радіомодулем стільникового зв'язку GSM-900/1800, відповідно до якої товар відповідає вимогам Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого термінального обладнання, декларацію від 17.06.2018 р. про відповідність Квадрокоптеру Skytech ТК109 Hw, де зазначено, що товар відповідає вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок, а також сертифікат експертизи від 17.06.2018 №9503 на відповідність вимогам Технічному регламенту безпечності іграшок, та ДСТУ EN 71-1:2006, ДСТУ EN 71-3:2005.
Відповідачем відзив на позов суду направлено не було, доказів в обґрунтування обставин на підставі, яких було прийнято оскаржувані постанови не надано.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Так, позивачем були надані суду достатні докази, на обґрунтування позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №218903 від 14.09.2018 року (а.с. 4).
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що під час винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафних санкцій відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про скасування постанов про накладення штрафних санкцій - задовольнити.
Скасувати постанови Головного Управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" від 14.06.2018 року №73, від 14.06.2018 року №74, від 14.06.2018 року №75, від 14.06.2018 року №76.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (ЄДРПОУ 30012848) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (код ЄДРПОУ 40356714) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець