26 жовтня 2018 року № 810/4022/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
ТОВ "Білоцерківвода" звернулось до суду з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 про накладення штрафу від 19.02.2018 року у виконавчому провадженні №54929301.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не має на балансі майна, яке витребовується державним виконавцем згідно відкритого виконавчого провадження №54929301 від 19.10.2017, оскільки згідно умов Концесійного договору від 23.03.2013 укладеного між ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» та Білоцерківською міською радою, у концесію його підприємства вищезазначене майно не передавалося.
Вказує, що не можливо зобов'язати боржника передати майно, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади та крім цього, не можливо «де факто» передати майно якого не має в наявності.
Крім того, позиваз зазначає, що відповідачем пропущено строк пред'явлення постанови про накладення штрафу до виконання.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувана постанова від 19.02.2018 про накладення штрафу в сумі 10200,00 за повторне невиконання рішення суду винесена з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавав відповідь на відзив. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Білоцерківвода” (ідентифікаційний код: 38010130, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Героїв Небесної сотні, буд.24) 28.02.2012 зареєстровано, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З вказаної виписки вбачається, що основним видом господарської діяльності позивача є забір, очищення та постачання води.
Судом встановлено, що між Білоцерківською міською радою та ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» було укладено Концесійний договір від 25.03.2013 на право здійснювати управління, експлуатацію об'єкта концесії цілісного майнового комплексу КП БМР «Білоцерківводоканал» для задоволення громадських потреб у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
01.04.2014 до вищезазначеного Концесійного договору було укладено Додаткову угоду №2 на підставі рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 13 лютого 2014 року за №1162-56-VІ передано до складу концесії - футляр технологічної мережі для транспортування розчину гіпохлориту натрію, ринковою вартістю 5021805,90.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Новація-1” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківвода”, Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківводоканал” та Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про витребування майна та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.04.2017 у справі №911/3750/14 позов задоволено повністю.
Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ “Білоцерківвода” на користь ТОВ «Новація-1» майно, а саме: частину магістрального водоводу Дніпро-Рось на ділянці між очисними спорудами Білоцерківського водоканалу (за адресою: м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 130) і водозабором на р. Рось; шламонакопичувач, площею 14,5 га; вузол розвантаження і переробки вапна.
Зобов'язано ТОВ “Білоцерківвода” передати ТОВ “Новація-1” частину магістрального водоводу “Дніпро-Рось” на ділянці між очисними спорудами Білоцерківського водоканалу і водозабором на р. Рось; шламонакопичувач, площею 14,5 га; також вузол розвантаження і переробки вапна.
Господарським судом Київської області було видано судовий наказ №911/3750/14 від 07.09.2017 згідно якого зобов'язано ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» передати ТОВ «Новація-1» частину магістрального водоводу «Дніпро-Рось» на ділянці між очисними спорудами Білоцерківського водоканалу (за адресою: м. Біла Церква, вул. Ставищанська. 130) і водозабором на р. Рось; шламонакопичувач, площею 14.5 га; також вузол розвантаження і переробки вапна.
З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2017 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54929301.
З вказаної постанови вбачається, що виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, є наказ Господарського суду Київської області №911/3750/14, виданий 07.09.2017 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ “Білоцерківвода” на користь ТОВ “Новація-1” майна, а саме: частину магістрального водоводу “Дніпро-Рось” на ділянці між очисними спорудами Білоцерківського водоканалу (за адресою: м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 130) і водозабором на р. Рось; шламонакопичувач, площею 14,5 га; вузол розвантаження і переробки вапна.
Однак, у зв'язку із касаційним розглядом справи та винесенням Вищим господарським судом України ухвали у справі № 911/3750/14 від 01.11.2017 року про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області та Київського апеляційного господарського суду, на підставі заяви ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» №1-04/09-2629 від 06.11.2017 року про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженні ВП № 54929301 від 19.10.2017, головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 було винесено постанову від 14.11.2017 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 54929301 від 19.10.2017.
Головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 було винесено постанову від 28.11.2017 про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 54929301 від 19.10.2017.
Головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 було винесено постанову 13.12.2017 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. на ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» за невиконання рішення суду.
19.02.2018 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 винесено постанову у виконавчому провадженні №54929301 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем постанов від 19.02.2018 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №54929301, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст.14 Закону №1404 визначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.15 Закону №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.18 Закону №1404).
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 4 ст.39 Закону №1404 вбачається, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Відповідно до статті 18 ч. 4 Закону №1404 вимоги державного виконавця є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Окрім того, порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Судом встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження винесено з метою виконання наказу №911/3750/14 виданого 07.09.2017 Господарським судом Київської області, який видано на виконання рішення Господарського суду Київської області №911/3750/14 від 20.04.2017.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Позивач стверджує, що він не мав можливості виконати дане рішення суду.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 по справі №911/3750/14 касаційну скаргу ТОВ «Білоцерківвода» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі №911/3750/14 - без змін.
Тобто Вищий господарський суд України не вважає, що Позивач не має можливості виконати дане рішення Суду.
Таким чином судами надано правову оцінку спірним правовідносинам в адміністративній справі №911/3750/14 та іншим обставинам на які посилається позивач.
Ставити під сумнів законність та обґрунтованість вищевказаних судових рішень, які набрали законної сили, суд не має права, зважаючи на положення ст.1291 Конституції України та ч.4 ст.78 КАС України.
Щодо строків пред'явлення постанови про накладення штрафу до виконання суд зазначає наступне.
Згідно статті 11 Закону №1404 строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Стаття 12 Закону №1404 встановлює строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, за якою:
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів. за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Таким чином, згідно ст.ст. 11.12 Закону, а також пунктів 4 і 5 Постанова про накладення штрафу від 19.02.2018 року є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення (тобто з 19.02.2018 року), та може бути пред'явлена до виконання протягом 3 місяців (тобто до 19.05.2018 року).
Судом встановлено, що Постанова про накладення штрафу від 19.02.2018 була надіслана на юридичну адресу Позивача та отримана Позивачем 23.07.2018, що підтверджується відомостями із офіційного сайту Укрпошта за посиланням httns://ukrposhta.ua/vidslidkuvati- forma-poshuku?barcode=0911301132932.
Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що Постанова про накладення штрафу від 19.02.2018 головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 54929301 від 19.10.2017 є протиправною так як вона була винесена та набрала чинності 19.02.2018, тому термін її пред'явлення пройшов 19.05.2018.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з пропущенням строку пред'явлення постанови про накладення штрафу до виконання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.07.2018 № 3746, оригінал якого знаходиться в матеріалах адміністративної справи.
Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1762,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 про накладення штрафу від 19.02.2018 у виконавчому провадженні №54929301.
3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві грн.) 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 31 жовтня 2018 р.