31 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1467/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретарів судового засідання Бондар Я.Г., Ярошук Т.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач: Державна установа "Кропивницький слідчий ізолятор" (25009, м. Кропивницький, вул. Куроп'ятникова, 50-б, код ЄДРПОУ 08563783)
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" (після зміни 04.09.2018 року повного найменування - державна установа "Кропивницький слідчий ізолятор"), в якому просить (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 09.08.2018 року):
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" від 20.04.2018 року №142ос/18, в частині звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 - психолога відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" за п. 1 ст. 16 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України";
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" від 20.04.2018 року №143ос/18 "Про особовий склад", в частині звільнення лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 - психолога відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити її на службі у державній установі "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" на посаді психолога відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)";
- стягнути з державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.04.2018 року по день винесення рішення у даній справі.
Ухвалою судді від 21.05.2018 року відкрито загальне позовне провадження у цій справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 13.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
У судовому засіданні 31.10.2018 року позивачка та її представник заявили клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" від 20.04.2018 року №142ос/18, в частині звільнення позивачки з органів Державної кримінально-виконавчої служби України, мотивоване тим, що про порушення своїх прав оскаржуваним наказом позивачка дізналася лише 31.07.2018 року у ході підготовчого провадження у цій справі.
Розглядаючи справу, суд дійшов до таких висновків.
Предметом спору в даній справі є законність наказів в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" від 20.04.2018 року, а саме наказу №142/ос-18 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України, а також наказу №143ос/18 "Про особовий склад", яким на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" реалізовано це дисциплінарне стягнення.
Відтак, спір стосується звільнення позивачки з публічної служби.
Відповідно до частин 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З первісним позовом позивачка звернулася до суду 15.05.2018 року, пред'явивши вимогу про визнання протиправним та скасування наказу від 20.04.2018 року №143ос/18 "Про особовий склад".
Позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу від 20.04.2018 року №142/ос-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби позивачка пред'явила у ході підготовчого провадження у даній справі, подавши 09.08.2018 року заяву про зміну предмета позову, яка прийнята ухвалою суду від 13.09.2018 року.
Таким чином, позивачка пропустила установлений частиною 5 статті 122 КАС України місячний строк для звернення до суду з позовною вимогою про оскарження вказаного наказу. В ухвалі суду від 13.09.2018 року питання про поважність причин пропуску цього строку не вирішувалося.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходив з того, що згідно з частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Порядок накладення та виконання дисциплінарних стягнень, накладених на осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, на час виникнення спірних правовідносин був передбачений Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Отже, наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" №142/ос-18 від 20.04.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3В." був реалізований шляхом видання наказу №143ос/18 від 20.04.2018 року "По особовому складу" про звільнення позивачки з органів Державної кримінально-виконавчої служби України.
На спірному наказі №142о/с-18 від 20.04.2018 року міститься підпис ОСОБА_1 про її ознайомлення 24.04.2018 року з цим наказом.
Як пояснила суду ОСОБА_1, у кінці робочого дня 24.04.2018 року їй було повідомлено, що її звільнено зі служби за порушення дисципліни та запропоновано розписатися у наказі про її звільнення, після чого вона залишила своє робоче місце. На той момент вона була у розгубленому стані та не запам'ятала ні змісту, ні реквізитів наказу, на якому поставила свій підпис. Однак, вважаючи своє звільнення незаконним та маючи намір оскаржити його до суду, вже 26.04.2018 року вона звернулася до відповідача із заявою про надання їй копій документів, які послугували підставою для її звільнення, з метою підготовки позову до суду. На її запит їй було надано копію висновку службового розслідування та копію подання на звільнення. Ознайомившись з цими документами, позивачка подала 15.05.2018 року до суду цей позов. При цьому вважала, що наказ 143ос/18 від 20.04.2018 року є єдиним наказом про її звільнення, а тому просила суд визнати саме цей наказ протиправним та скасувати його. Лише у ході підготовчого засідання у даній справі дізналася про наявність іншого наказу №142/ос-18 від 20.04.2018 року, який формально передував виданню наказу №143ос/18 від 20.04.2018 року, та усвідомила різницю між ними. Стверджувала, що пред'явити вимогу про визнання його незаконним та скасування у первісному позові не могла, оскільки їй не було надано його копію чи витяг з нього. Копію наказу №142/ос-18 від 20.04.2018 року їй надали представники відповідача у підготовчому судовому засіданні у даній справі, яке відбулося 31.07.2018 року. Вже 09.08.2018 року до суду було подано позов з доповненням про визнання протиправним та скасування наказу №142/ос-18 від 20.04.2018 року в частині притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Посилаючись на ці обставини, позивачка та її представник просили визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою щодо законності наказу в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" №142/ос-18 від 20.04.2018 року в оскарженій частині та поновити цей строк.
Суд зазначає, що спірний наказ №142о/с-18 від 20.04.2018 року є індивідуальним актом, яким згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України є акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Саме цей наказ став приводом для видання відповідачем наказу №143ос/18 від 20.04.2018 року, а тому він має бути предметом позову у справі про поновлення на роботі через незаконне звільнення.
Всупереч статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС позивачці не було вручено витяг з наказу №142о/с-18 від 20.04.2018 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України. Відсутнє на нього посилання у наказі №143ос/18 від 20.04.2018 року та у трудовій книжці позивачки. Не надавався він позивачці за її запитами від 26.04.2018 року про надання їй копій документів, які послугували підставою для її звільнення.
Суд прийшов до висновку, що позивачка добросовісно помилялася щодо правової природи наказів в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" про своє звільнення, вважаючи, що таким є лише наказ №143ос/18 від 20.04.2018 року. При цьому суд враховує, що позов про поновлення на службі поданий позичкою вчасно - у межах місячного строку від дня звільнення зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яке відбулося за наказом в.о начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" №143ос/18 від 20.04.2018 року. Несумлінності чи безпідставного зволікання з пред'явленням позову у діях позивачки судом не установлено.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 04.12.1995 року у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France) зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право доступу (до суду) було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити акт, який є втручанням в її права.
Суд прийшов до висновку, що причини пропуску строку звернення позивачки до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" №142ос/18 від 20.04.2018 року, в частині звільнення позивачки з органів Державної кримінально-виконавчої служби України, слід визнати поважними.
Керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" №142о/с-18 від 20.04.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_3В.", в частині звільнення ОСОБА_1 з органів Державної кримінально-виконавчої служби України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_4