м. Вінниця
16 листопада 2018 р. Справа № 0240/2549/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що маючи загальний стаж більше 26 років 6 місяців та пільгового понад 20 років, він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, листом №1223/06-37/02Н від 27.06.2018 його було повідомлено про відмову у призначенні йому відповідної пенсії, посилаючись на відсутність у нього необхідного пільгового стажу та, як наслідок, права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказану відмову позивач вважає протиправною, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 06.08.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
21.08.2018 від відповідача до суду за вх. №35911 надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Зокрема представник відповідача вказав, що позивач не має необхідного для призначення пенсії пільгового стажу, зокрема йому відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01.06.1982 по 31.08.1982, з 01.10.1982 по 08.04.1988 та з 11.06.1991 по 31.03.1996, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, пільговий стаж роботи позивача, станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії, на переконаннявідповідача, становив 10 років 6 місяців 29 днів, що суперечить вимогам п.п. «в» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Також роз'яснив, що зарахування періоду роботи з 06.05.1988 по 08.06.1991 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах не можливо, оскільки відсутні дані про реорганізацію, перейменування та ліквідацію Жданівського відгодівельного підприємства по відгодівлі худоби на жомі, на якому працював позивач в окреслений період. Також відсутні дані про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільського господарства на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, що також суперечить вимогам п.п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зарахування періоду роботи з 01.09.1982 по 30.09.1982, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах також не можливо, оскільки відсутні дані про заробітну плату позивача.
Зарахування періоду роботи 01.04.1996 по 31.05.1996, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах не можливо, оскільки первинними документами не підтверджується робота за пільговою професією.
Ухвалою від 27.08.2018 вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Судове засідання призначено на 20.09.2018.
Ухвалою від 20.09.2018 витребувано в відповідача додаткові докази, в зв'язку з чим, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче судове засідання на 22.10.2018.
В підготовчому судовому засіданні 22.10.2018 судом оголошено перерву до 26.10.2018.
Ухвалою від 26.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.11.2018.
В судове засідання призначене на 14.11.2018 позивач не з'явився, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що заперечує щодо заявлених позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (запереченнях).
Оскільки сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи в судове засідання не прибули сторони, враховуючи подане представником відповідача клопотання суд, на підставі ч.9 ст. 205 КАС України, ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Ввивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності суд встановив, що згідно записів у трудовій книжці Позивача, останній в період з 09.11.1979 по 11.11.1981 проходив службу Радянській Армії.
Починаючи з 17.12.1981 позивач був прийнятий на роботу в Свеклосавхоз імені Жданова слюсарем мехотряду ЦРМ совхоза.
В період з 03.01.1983 по 08.04.1988 працював на вказаному підприємстві на посаді тракториста-машиніста мехотряду.
В період з 06.05.1988 по 08.06.1991 позивач працював трактористом на Жданівському міжколгоспному підприємстві по відгудівлі худоби на жомі.
З 11.06.1991 по 01.06.1996 позивач працював трактористом на Свеклосавхоз імені Жданова.
З 01.06.1996 по 15.12.2003 обіймав посаду слюсаря млина на Свеклосавхоз імені Жданова.
В періоди з 02.01.2004 по 01.06.2007, з 21.09.2007 по 23.02.2011 працював на посадах які не віднесені до пільгової категорії.
Починаючи з 04.04.2011 позивач прийнятий на роботу в ТОВ "Хмільницьке" на посаду тракториста та звільнений з займаної посади 09.12.2011.
З 03.01.2012 по 19.03.2012 отримував допомогу по безробіттю.
В періоди з 20.03.2012 по 10.12.2012, з 05.04.2013 по 29.12.2014 працював трактористом в ТОВ "Хмільницьке".
З 06.01.2015 по 15.03.2015 отримував допомогу по безробіттю.
З 16.03.2015 позивач прийнятий на роботу в ТОВ "Хмільницьке" на посаду тракториста. Відомостей про звільнення позивача з займаної посади наявна в матеріалах справи копія трудової книжки не містить.
Крім того, згідно відомостей з наявного в матеріалах справи Атестату НОМЕР_2 від 25.12.1982, позивач один рік навчався за професією тракторист-машиніст ІІІ класу лопатист в Новогребельському професійному технічному училищі, яке закінчив на відмінно (а.с. 11).
22.06.2018 позивач звернувся до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом із тим, листом від 27.06.2018 за №1223/06-37/02/1 позивача було повідомлено про відмову у призначенні йому відповідної пенсії, посилаючись на відсутність у нього необхідного пільгового стажу та, як наслідок, права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Незгода Позивача із такою відмовою, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
В даному випадку, факт наявності у Позивача загального трудового стажу, необхідного для призначення пенсії, Відповідачем не заперечується, однак, останній вказує на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу.
Надаючи оцінку вказаним твердженням Відповідача, суд зазначає наступне.
Так, згідно з статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дана норма Закону кореспондується також з положенням пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, де, зокрема, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Крім того, підпунктом «з» «і» «к» ч. 1, ч.3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року (далі - Положення №590) встановлено, що крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується період навчання (підпункт «з») та служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та по інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (п.п. «а» та «б» п. 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (п.п. «в» п. 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л» прирівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду. Період, вказаний в п.п. «з» ( тобто період навчання), прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_3, остання містить наступні періоди роботи позивача:
- з 03.01.1983 по 08.04.1988 (5 років 3 місяці 5 днів) трактористом-машиністом мехотряду в Свеклосавхоз імені Жданова слюсарем мехотряду ЦРМ совхоза;
- з 06.05.1988 по 08.06.1991 (3 роки 1 місяць 2 дні) трактористом на Жданівському міжколгоспному підприємстві по відгодівлі худоби на жомі;
- з 11.06.1991 по 01.06.1996 (4 роки 11 місяців 22 дні) трактористом в Свеклосавхоз імені Жданова;
- з 02.04.2011 по 09.12.1911 (8 місяців 7 днів) трактористом в ТОВ "Хмільницьке";
- з 20.03.2012 по 10.12.2012 (8 місяців 20 днів) трактористом в ТОВ "Хмільницьке";
- з 05.04.2013 по 29.12.2014 (1 рік 8 місяців 24 дні) трактористом в ТОВ "Хмільницьке";
- з 16.03.2015 позивач прийнятий на роботу в ТОВ "Хмільницьке" на посаду тракториста. Відомостей про звільнення позивача з займаної посади наявна в матеріалах справи копія трудової книжки не містить. Також трудова книжка позивача не містить звпису про зміну посади за якою останні влаштувався на роботу. При цьому судом враховано, що згідно відомостей, що містяться в наданих суду пенсійним фондом Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_3, сформованих відносно позивача 12.04.2018, останній отримував заробітну плату та сплачував страхові внески до лютого 2018 року (а.с. 82-84). Отже, зважаючи на встановлені обставини, до пільгового стажу позивача слід врахувати період його роботи в ТОВ "Хмільницьке" на посаді тракториста до лютого 2018 року (тобто останньої дати за якою сплачено страхові внески).
Також, до пільгового стажу роботи позивача підлягає зарахуванню рік його навчання в Новогребельському професійному технічному училищі за професією тракторист-машиніст ІІІ класу лопатист.
Таким чином, станом на дату звернення до відповідача із заявою наявний у ОСОБА_3 пільговий стаж роботи становив більше ніж 20 років 5 місяців і 4 дня, який підтверджується записами у трудовій книжці, а також частково архівними довідками та довідками підприємств у яких працював позивач.
При цьому, суд критично оцінює твердження представника відповідача про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з з 01.06.1982 по 31.08.1982, з 01.10.1982 по 08.04.1988 та з 11.06.1991 по 31.03.1996, оскільки, як уже зазначалось судом вище, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
В даному ж випадку, усі зазначені періоди роботи Позивача відображені у його трудовій книжці із зазначенням посади, а також реквізитів наказів про призначення та звільнення (переводу), а тому необхідність підтвердження цих періодів іншими довідками, за наявності усіх необхідних записів у трудовій книжці, на переконання суду, відсутня.
Крім того, період роботи позивача з 31.08.1982, з 01.10.1982 ввійшов у період його навчання за професією тракторист в Новогребельському професійному технічному училищі, а тому підлягає врахуванню при обчисленні стажу пільгової роботи.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги наявність у трудовій книжці усіх необхідних записів на підтвердження наявного у позивача пільгового стажу роботи трактористом (понад 20 років), суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дати звернення до відповідача із відповідною заявою.
У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дати його звернення із відповідною заявою про призначення пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок ) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Столярчука, 15а, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ 37730452).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1)
Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області (вул. Столярчука, 15а, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ 37730452)
Повний текст рішення виготовлено: 16.11.2018
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна