14.11.2018 справа № 908/2367/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Носівець В.В., розглянувши матеріали
за позовом комунальної установи “Любомирівський психоневрологічний інтернат” Запорізької обласної ради (70026, Запорізька область, Вільнянський район, с. Любомирівка, вул. Степова, 27)
до відповідача приватного підприємства “Блісенерго” (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 10)
про зобов'язання вчини певні дії та відшкодувати штрафні санкції у розмірі 19905,45 грн.
комунальною установою “Любомирівський психоневрологічний інтернат” Запорізької обласної ради заявлено до господарського суду Запорізької області позов від 05.11.2018 до приватного підприємства “Блісенерго” про зобов'язання відповідача вчини певні дії (виконати зобов'язання за договором від 02.11.2015 № 01/10 шляхом проведення ремонту бордюрів та асфальтного покриття) та відшкодувати штрафні санкції у розмірі 19905,45 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 09.11.2018 справу № 908/2367/18 передано на розгляд судді Носівець В.В.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (із змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно п. 2.2.2 п. 2.2 цієї ж статті за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру належить до сплати - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” закріплено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 1762,00 грн.
Враховуючи, що позивачем заявлено дві вимоги: майнового (стягнення 19905,45 грн.) та немайнового характеру (зобов'язання вчинити певні дії), то розмір судового збору відповідно до Законів України “Про судовий збір”, “Про Державний бюджет на 2018 рік” за звернення КУ “Любомирівський психоневрологічний інтернат” ЗОР з цим позовом до суду повинен становити 3524,00 грн. (3524,00 грн. = 1762 грн. (за вимогу майнового характеру) + 1762 грн. (за вимогу немайнового характеру).
КУ “Любомирівський психоневрологічний інтернат” ЗОР не надано до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення з позовом до суду в установленому порядку та розмірі.
Проте КУ “Любомирівський психоневрологічний інтернат” ЗОР разом з позовною заявою до суду подано клопотання від 05.11.2018 про звільнення позивача від сплати судового збору.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на положення статей 5, 8 Закону України “Про судовий збір”, а також вказує, що позовні вимоги безпосередньо пов'язані з виконанням обов'язків КУ “Любомирівський психоневрологічний інтернат” щодо прав недієздатних підопічних у належному та безперервному догляді за ними, оскільки договірні відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі покращення благополуччя підопічних для нормального пересування на території установи. Крім того позивач зазначає, що кошторисом на всі видатки установи, затвердженим Запорізькою обласною радою не передбачені витрати на судовий збір.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги до приватного підприємства “Блісенерго” про зобов'язання вчини певні дії за договором від 02.11.2015 №01/10 та відшкодувати штрафні санкції у розмірі 19905,45 грн. з підстав його неналежного виконання відповідачем.
Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються спору, що виник між сторонами (юридичними особами) в процесі здійснення ними господарської діяльності, щодо виконання договору від 02.11.2015 № 01/10, і не стосуються спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.
А тому, у цій справі у суду відсутні визначені п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
У відповідності з приписами ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, визначеної: зокрема, пунктом 2 п.п. ґ), а саме: якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки ст. 129 Конституції України (як одну із засад судочинства) визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади, судом відхиляються посилання позивача на обставини, пов'язані з фінансуванням установи з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, оскільки такі обставини не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
З підстав викладених вище, суд дійшов висновку, що наведені позивачем у клопотанні обставини не є підставою для застосування положень ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” щодо звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, суд відмовляє у задоволені клопотання КУ “Любомирівський психоневрологічний інтернат” ЗОР від 05.11.2018 про звільнення від сплати судового збору.
З огляду на вищевикладене слідує, що позивач не дотримався положень Закону України «Про судовий збір» та Господарського процесуального кодексу України, а саме не надав до позову доказів сплати судового збору в установленому Законом розмірі.
Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з позовної заяви від 05.11.2018, позивачем в додатках до позову перелічені всі документи, які були надані ним разом з позовною заявою до суду.
Проте, в порушення вищевказаних вимог пункту 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ні в позовній заяві, ні в додатках до неї не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Виходячи з зазначеного вбачається, що позовні матеріали не містять належних доказів дотримання позивачем вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України.
Суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви комунальної установи “Любомирівський психоневрологічний інтернат” Запорізької обласної ради та надання позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків у термін 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 30.11.2018, шляхом направлення на адресу відповідача та суду:
- письмової інформації щодо підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надання доказів сплати судового збору за звернення з позовом до суду в належному порядку та розмірі у сумі 3524,00 грн.;
- оригінали доказів направлення відповідачу (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) запитуваної інформації надати до суду у вказаний вище строк.
Згідно з ч. 12 ст. 176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 13 ст. 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За визначенням ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що комунальною установою “Любомирівський психоневрологічний інтернат” Запорізької обласної ради вже подавася позов до приватного підприємства “Блісенерго” з аналогічними вимогами про зобов'язання вчини певні дії та відшкодувати штрафні санкції у розмірі 19905,45 грн. Ухвалою суду від 20.08.2018 у справі № 908/1622/18 суддя Корсун В.Л. зазначену позовну заяву залишив без руху з тих самих підстав, які зазначені у даній ухвалі, проте, у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви 18.09.2018, комунальній установі “Любомирівський психоневрологічний інтернат” Запорізької обласної ради повернуто позовну заяву у справі № 908/1622/18.
Разом з тим, заявником знов подається позовна заява від 05.11.2018 з вимогами до приватного підприємства “Блісенерго” про зобов'язання вчини певні дії та відшкодувати штрафні санкції у розмірі 19905,45 грн., при цьому вказані недоліки позовної заяви заявником не усунуті.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 176, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву комунальної установи “Любомирівський психоневрологічний інтернат” Запорізької обласної ради до приватного підприємства “Блісенерго” про зобов'язання вчини певні дії та відшкодувати штрафні санкції у розмірі 19905,45 грн. залишити без руху.
2. Надати комунальної установи “Любомирівський психоневрологічний інтернат” Запорізької обласної ради строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 30.11.2018 шляхом направлення на адресу відповідача та суду:
- письмової інформації щодо підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надання доказів сплати судового збору за звернення з позовом до суду в належному порядку та розмірі у сумі 3524,00 грн.;
- оригінали доказів направлення відповідачу (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) запитуваної інформації надати до суду у вказаний вище строк.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
Контактні дані господарського суду Запорізької області: веб-сайт https://zp.arbitr.gov.ua; е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua; телефони: контакт-центр: 0-800-501-492 (безкоштовно по всій території України).
Отримати інформацію по справі можливо в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 14.11.2018.
Суддя В.В. Носівець