"14" листопада 2018 р.
м. Київ
справа № 755/17385/18
провадження № 2/755/6633/18
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.
Зловживання правом на позов, на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого уся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, що відмінна від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг та позовів, що мають штучний характер. (даний висновок зроблено Суддею, Секретарем Пленуму Верховного Суду Д. Луспеником у офіційній статті «Сутяжництво: як з цим боротися, світовий досвід»).
Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні необхідності розгляду декількох позовів в рамках одного провадження з істотним ускладненням вивчення матеріалів справи, дослідження наданих доказів, у зв'язку із збільшенням їх кількості, а так само розрахунків ціни позову та інших його складових.
Як убачається з матеріалів справи та бази автоматизованого розподілу справ Дніпровського районного суду м. Києва у провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М. знаходиться цивільна справа № 755/6453/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним, стягнення суми авансу та збитків, - предметом вказаної цивільної справи є дійсність попереднього договору купівлі-продажу від 23.12.2017 року, сторонами якого є ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.10.2018 року підготовче провадження у справі № 755/6453/18 закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 15.11.2018 року.
Разом з тим, 13.11.2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_1 до суду подано позовну заяву про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним (цивільна справа № 755/17385/18), - предметом даної позовної заяви є недійсність попереднього договору купівлі-продажу від 23.12.2017 року, сторонами якого є ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)
З огляду на вищевикладене, надавши оцінку діям позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_1, які є обізнаними щодо розгляду суддею Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М. цивільної справи № 755/6453/18, предметом якої є оспорення дійсності попереднього договору купівлі-продажу від 23.12.2017 року, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для прийняття до провадження позову ОСОБА_1, ОСОБА_1 предметом якого є недійсність того ж попереднього договору купівлі-продажу від 23.12.2017 року, - оскільки позивачі звернулися до суду із позовною заявою, яка містить взаємовиключні вимоги щодо заяви, яка вже знаходиться у провадженні суду, призначена до розгляду по суті вимог та стосується оспорення одного і того ж договору купівлі-продажу від 23.12.2017 року, тому у суду наявні підстави для оцінки дій позивачів як маніпуляції процесуальними правами позивача, наслідком чого є подання позову, який має очевидно штучний, сутяжницький характер, що є перешкодою виконання завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, та має наслідком застосування заходів цивільного процесуального примусу, передбачених Главою 9 ЦПК України, що зауважено Суддею, Секретарем Пленуму Верховного Суду Д. Луспеником у офіційній статті «Сутяжництво: як з цим боротися, світовий досвід».
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачам задля усунення штучної маніпуляції автоматизованим розподілом справ, шляхом відкриття проваджень у справах щодо одного і того ж предмету (оспорення дійсності одного і того ж правочину), що є зловживанням процесуальним правом позивача (сутяжництвом), обов'язок запобігання якого законом покладено на суд.
Крім того, суд визнає безпідставним клопотання позивачів, заявлене ними у змісті позовної заяви, про об'єднання даного позову із справою № 755/6453/18, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 188 ЦПК України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у справі № 755/6453/18 - підготовче засідання проведено та закрито ухвалою суду від 05.10.2018 року, що виключає об'єднання будь-яких позовних заяв із справою № 755/6453/18.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 43, 44, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним - повернути позивачам.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган