Справа № 481/1287/18
Провадж.№ 2/481/486/2018
іменем України
24.10.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
при секретарі Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням
12.09.2018 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати відповідача такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, місто Новий Буг, вулиця Армійська (Червоноармійська), будинок 36.
Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідач, яка зареєстрована за вищевказаною адресою, вже тривалий час, а саме з 1999 року, не проживає у житловому приміщенні, яке належить позивачу на праві власності.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивачем, 16.10.2018 року, до суду надано заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності, в якій, крім цього зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, про причини своєї неявки не повідомила.
Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим винесення заочного рішення.
Дослідивши долучені до матеріалів цивільної справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку, який розташований за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, місто Новий Буг, вулиця Армійська (Червоноармійська), будинок 36, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 422 від 24.06.1999 року, укладеного на Універсальній товарно-сировинній біржі, посвідченого Новобузьким бюро технічної інвентаризації 25.06.1999 року.
Як вбачається з копії будинкової книги (запис № 17), відповідач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Червоноармійська), будинок 36.
Проте, з 1999 року, відповідач не проживає за вказаною адресою, що підтверджується Актом обстеження від 11.09.2018 року, складеним комісією Новобузької міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України зобов'язаний протягом десятим днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Однак відповідач до теперішнього часу не вчинила будь-яких дій для її зняття з реєстраційного обліку за колишнім місцем проживання за згаданою адресою.
Відповідно до ст. 7 згаданого Закону, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи або її законного представника, та/або судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що позивач або будь-які інші особи коли-небудь перешкоджали відповідачу у користуванні вищевказаним житловим приміщенням.
А також не встановлено обставин, які б дозволяли вважати, що право користування цим жилим приміщенням зберігається на законних підставах за відсутнім понад встановленого законом строку відповідачем.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що оскільки відповідач не проживає у згаданій квартирі понад встановленого законом строку без поважних причин, тому він втратив право користування цим жилим приміщенням.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом І групи. Тому, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати стягуються з відповідача в повному обсязі на користь держави.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що порушене право власності позивача підлягає судовому захисту.
Керуючись ст. ст. 141,206, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, розташованим по вулиці Армійській, 36 в місті Новий Буг Миколаївської області.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Суддя Вжещ С.І.