Провадження № 22-ц/0430/200/18 Справа № 176/1995/18 Суддя у 1-й інстанції - Гусейнов К.А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
Іменем України
13 листопада 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.,
суддів Свистунової О.В., Варенко О.П.,
за участю секретаря Черкас Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року про повернення позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.3-5).
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року вищевказану позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України (а.с.34).
З такою ухвалою не погодився АТ КБ «Приватбанк», звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 37-39).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2018 року АТ КБ "Приватбанк" звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.11.2011 року у сумі 15727 грн. 28 коп. (а.с. 3-5).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції посилався на те, що подана банком позовна заява підписана представником банку ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 9437-К-Н-О від 03 листопада 2017 року, виданої ПАТ КБ "Приватбанк", а оскільки позивачем у справі є АТ КБ "Приватбанк", дійшов висновку, що вказана довіреність не підтверджує повноваження представника позивача у даній цивільний справі й на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України повернув позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" (а.с.34).
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого представника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 статті 62 ЦПК України визначено, що довіреність від юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з частинами 1,3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Приписами ч. 1 ст. 248 ЦК України визначено перелік правових підстав для припинення представництва за довіреністю, а саме у разі:
1)закінчення строку довіреності;
2)скасування довіреності особою, яка її видала;
3)відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4)припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5)припинення юридичної особи, якій видано довіреність;
6)смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
7)смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про банки та банківську діяльність» реорганізація банку може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.
Перетворення банку передбачає зміну організаційно-правової форми товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.
Зі Статуту АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».
Згідно Статуту АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ КБ «Приватбанк». Єдиним акціонером Банку є держава в особі Міністерства фінансів України (а.с.42-44).
У подальшому, 15 червня 2018 року затверджено новий Статут товариства, відповідно до якого АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк».
Таким чином, відбулася реорганізація ПАТ КБ «Приватбанк» в АТ КБ «Приватбанк» шляхом перетворення банку, що передбачає зміну організаційно-правової форми товариства та найменування банку, без припинення банку як юридичної особи.
Як було зазначено вище, позовна заява АТ КБ «Приватбанк» підписана представником позивача ОСОБА_2 та до неї додано копію довіреності № 9437-К-Н-О від 03 листопада 2017 року, яка була видана виконуючим обов'язки Голови Правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Пахачук Г.Д., яка діяла на підставі Статуту (нова редакція) (затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 03 квітня 2017 року № 409, погоджено Національним банком України 19 квітня 2017року) і Протоколів № 25 та № 26 засідання Наглядової Ради ПАТ КБ «Приватбанк» від 20 липня 2017 року. Довіреність є чинною строком до 31 грудня 2019 року., на ім'я останньої (а.с.25).
Відповідно до вказаної довіреності ОСОБА_2, як представнику, надані права представляти інтереси банку з наданням прав, передбачених законодавством для позивача, зокрема, подавати, підписувати, пред'являти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, у тому числі копії цієї довіреності, та виконувати інші необхідні дії, пов'язані з цією довіреністю.
У п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства»). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Отже, сам по собі факт зміни 21 травня 2018 року назви позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» на АТ КБ «Приватбанк» не свідчить про відсутність у юридичної особи цивільної процесуальної дієздатності, а у його представника ОСОБА_2 - повноважень на звернення до суду з позовом від імені та в інтересах АТ КБ «Приватбанк» на підставі вищевказаної довіреності .
На час звернення до суду з позовною заявою довіреність, видана ОСОБА_2, не скасована та не визнана недійсною, а тому у представника банку позивача ОСОБА_2 були повноваження на підписання та подання позовної заяви.
Однак, суд першої інстанції на вищевказане належної уваги не звернув та безпідставно повернув позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» у зв'язку з тим, що вона підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року про повернення позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді