Справа № 589/2460/18
Провадження № 2/589/1372/18
05 листопада 2018 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Литвинко Т. В.,
з участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л.
учасники справи не з'явилися
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка Сумської області цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Чапліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області,
третя особа: Шосткинська районна державна нотаріальна контора
про встановлення факту належності на праві власності житлового будинку та допоміжних господарських споруд померлому та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У червні 2018 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Чапліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області (далі - відповідач) з вимогами про визнання за ОСОБА_2, померлим 18.11.2011 року, факту права власності на одноповерховий житловий будинок та допоміжні господарські споруди у вигляді 6 навісів, літньої кухні, 2 сараїв, погрібу, вбиральні, свердловини, колодязю та огорожі, розташованих за адресою: вул. Горького, 98, с. Чапліївка, Шосткинський район, Сумська область, та визнання права власності за позивачем на 2/3 частини зазначеного домоволодіння.
Позов обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за законом свого батька, ОСОБА_2, який помер 18 листопада 2011 року. Після смерті батька відкрилась спадщина на спадкове майно, яке належало померлому, а саме: земельні ділянки (паї), на 2/3 частину яких позивачем вже отримано свідоцтво про право на спадщину за законом та одноповерховий житловий будинок та допоміжні господарські споруди, які розташовані за адресою: вул. Горького, 98, с. Чапліївка Шосткинського району. За життя ОСОБА_2 заповіту не складав а належність будинку померлому підтверджується записом у погосподарській книзі.
Спадщину після смерті батька позивач прийняла шляхом подачі заяви нотаріусу в установлений законом шестимісячний строк. У травні 2018 року вона звернулася до Шосткинської районної державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: вул. Горького, 98, с. Чапліївка Шосткинського району, але нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на це майно, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, про що винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 травня 2018 року.
Враховуючи те, що правовстановлюючий документ на одноповерховий житловий будинок та допоміжні господарські споруди не видавався, вона не може оформити право власності на вказане будинковолодіння.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, пояснень на надав, про причини неявки не повідомив. Про дату та час повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши та дослідивши письмові докази і матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії І-БП № 182763 ОСОБА_2 помер 18 листопада 2011 року, про що виконкомом Чапліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області складено відповідний актовий запис № 44 (а.с.9)
Відповідно до довідки виконкому Чапліївської сільської ради від 14.05.2018 № 617 ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2. На день смерті з померлим за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_1 (дочка) та ОСОБА_5 (онука). Заповіт від імені померлого у виконкомі Чапліївської сільради не засвідчувався (а.с. 18).
Факт зміни прізвища позивача з «Филипович» на «Замес» підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-БП № 005210 від 30 липня 2005 року (а.с. 8).
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Шосткинської районної державної нотаріальної контори 15 серпня 2012 року, вбачається, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та спадкоємицею 2/3 частини його майна, в тому числі з урахуванням 1/3 частини майна, від якого відмовилась на користь позивача дружина спадкодавця ОСОБА_3 (а.с. 11).
Відповідно до довідок виконкому Чапліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області від 19.04.2018 № 564 та від 14.05.2018 № 617, житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: вул. Горького, буд. 98, с. Чапліївка Шосткинського району Сумської області 1971 року побудови, рахується за померлим ОСОБА_6 на підставі запису у погосподарській книзі № 7 на 2011-2015 роки за номером об'єкта погосподарського обліку 0519-1 (а.с. 17, 18).
Архівний витяг № 242/04-04 від 05.05.2018 року з рішення Чапліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області № 33 від 11.12.1993 року , свідчить про те, що ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,33 га та для обслуговування жилого будинку та господарських споруд площею 0,07 га (а.с.19).
Згідно технічного паспорту, виготовленого ПП “Оцінка і Право” 24 квітня 2018 року на житловий будинок № 98 по вул. Горького в с. Чапліївка, за вказаною адресою знаходяться: житловий дерев'яний будинок, позначений на плані літерою “А”, загальною площею 93,6 кв.м, житловою площею 36,8 кв.м; шість навісів, позначені на плані літерами “Б”, “Г”, “Д”, “Е”, “Ж” та “К”; сарай дерев'яний «И», літня кухня дерев'яна “В”, погріб цегляний “Пг”, вбиральня “У”, свердловина з металевиз труб “св”, колодязь із з/б кілець “к” та огорожа №1-4 (а.с. 13-15).
Відповідно до Висновку експертного дослідження № 39/2018 від 07.05.2018, проведеного ПП “Оцінка і Право” ринкова оціночна вартість житлового будинку загальною площею 93,6 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Горького, буд. 98, с. Чапліївка, Шосткинський район Сумська область, відповідно становить 16 290,00 грн. (а.с. 12).
Позивач не може оформити право власності на спірне будинковолодіння. Даний факт підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 766/02-31 виданою в.о. державного нотаріуса Шосткинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8І від 24.05.2018, а тому вважається доведеним належними доказами (а.с.16).
Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку .
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, в тому числі і в порядку спадкування. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 1268, ч. 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтями 1273, 1274 ЦК України визначено, що спадкоємець за законом може відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, і така відмова є безумовною і беззастережною.
Отже, з викладеного вбачається, що на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на визнання за нею права власності на 2/3 частини майна у порядку спадкування після померлого батька ОСОБА_2.
Разом з тим, судом встановлено, в нотаріальному порядку позивачу було відмовлено в оформленні спадщини на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності на нерухоме майно.
Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Згідно з законодавством колишнього СРСР, чинного на момент побудови будинку, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої наказом Мінкомунгоспу УРСР від 31 січня 1966 року (наказ втратив чинність на підставі наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. №56, яким затверджено Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб), реєстрації підлягали лише індивідуальні будинки та домоволодіння у містах і селищах міського типу Української РСР.
Як зазначено в пункті 6 зазначеної Інструкції, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам і селищам міського типу, але не приєднані до них. Пунктом 20 Інструкції було визначено порядок реєстрації у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу, зокрема: при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих бюро технічної інвентаризації складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам.
Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 року №121, передбачалось, що власники повинні були здійснити державну реєстрацію прав власників на всі об'єкти нерухомості.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Отже, законодавством, що діяло на час побудови будинку (1971 рік) не було передбачено реєстрації права власності на нерухоме майно. Тобто момент виникнення права власності на будинки, споруди не залежав від державної реєстрації. І належним доказом, що підтверджує право власності на спірне домоволодіння є запис в погосподарській книзі.
Оцінивши докази у сукупності, суд вважає доведеним той факт, що померлому ОСОБА_2 належав на праві власності вищевказаний житловий будинок, а його дочці - позивачу по справі - 2/3 частини спадщини, що відкрилась внаслідок смерті її батька.
Відповідно до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тобто за нею не може бути визнане право власності, а лише може бути встановлений факт належності на праві власності померлому та визнане право власності за живою особою в порядку успадкування.
Враховуючи наведене, та встановивши, що вказане майно входить до спадкової маси, а позивач є спадкоємцем за законом на 2/3 майна після смерті спадкодавця та його право на спадщину гарантовано державою, однак оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку вичерпано, суд на підставі до ст.16 ЦК України, вважає що цивільне право позивача підлягає захисту, шляхом визнання за ним права власності на вказане спадкове майно.
Відповідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.п. 10 п. 37 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінет у Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства та встановлені у справі докази й обставини, а також враховуючи, що відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне захистити право позивача шляхом його визнання та встановлення факту, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 4, 5, 10, 11, 19, 211, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 25, 328, 392, 1223, 1261, 1268, 1270, 1296 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт належності на праві власності за життя ОСОБА_2, який помер 18 листопада 2011 року, одноповерхового житлового будинку загальною площею 93,6 кв.м, житловою площею 36,8 кв.м, позначеного на плані літерою “А”, з допоміжними господарськими спорудами, а саме: сараю дерев'яного «И», літньої кухні “В”, погрібу “Пг”, вбиральні “У”, свердловини “св”, колодязю “к” та огорожі №1-4, що знаходяться за адресою: вул. Горького, 98, с. Чапліївка Шосткинського району Сумської області.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 18 листопада 2011 року, право власності на 2/3 частину одноповерхового житлового будинку загальною площею 93,6 кв.м, житловою площею 36,8 кв.м, позначеного на плані літерою “А”, з допоміжними господарськими спорудами, а саме: сараю дерев'яного «И», літньої кухні “В”, погрібу “Пг”, вбиральні “У”, свердловини “св”, колодязю “к” та огорожі №1-4, що знаходяться за адресою: вул. Горького, буд. 98, с. Чапліївка, Шосткинський район Сумська область .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_9