Справа № 636/4462/18
Провадження № 1-кп/636/673/18
14 листопада 2018 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , при секретарі судового засідання ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12018220440001138 від 24.07.2018 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працюючого у ТОВ «ХЛГЗ плюс» заступником директора по режиму, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, -
До Чугуївського міського суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018220440001138 від 24.07.2018 року, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.
Під час судового засідання, 14.11.2018 року, прокурором заявлено клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 ще на два місяці. Захисники та обвинувачений проти продовження строку запобіжного заходу заперечували, просили його скасувати. Потерпілий погодився з прокурором.
Згідно Ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 26.09.2018 року підозрюваному ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту протягом певного періоду доби, строком до 26.11.2018 року. При цьому під час обрання вказаного запобіжного заходу ОСОБА_6 підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 23.10.2018 року ОСОБА_6 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, зі ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 124 КК України.
Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Так, главою 18 КПК України - запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду, ст. ст. 176-213 - зокрема передбачено:
Відповідно до змісту ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання в даному випадку обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам, як зазначає прокурор незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті - зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.
Стаття 178 КПК України зобов'язує суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зміни, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.
Домашній арешт полягає у забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. При цьому вказаний запобіжний захід може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, випливає зі змісту ст. 181 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 181 КК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом. Зазначене клопотання крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу, повинно містити в тому числі і виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом.
В обгрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого прокурором покладається необхідність запобігання його можливим спробам незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також неможливість закінчення судового розгляду в строк дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Але в той же час доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого ст. 177 ч. 1 п. 3 КПК України не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме - наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.
Як встановлено в судовому засіданні, під час досудового розслідування ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту протягом певного періоду доби. При цьому ОСОБА_6 підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України. 23.10.2018 року ОСОБА_6 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, зі ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 124 КК України. Станом на теперішній час відносно ОСОБА_6 складено обвинувальний акт за ст. 124 КК України, тобто ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, за яке передбачене найсуворіше покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, яке згідно статті 12 цього кодексу, кваліфікується як злочин невеликої тяжкості.
Таким чином, враховуючи вище приведене, вимоги ст. 181 КПК України, суд вважає, що підстав для задоволення клопотання прокурора не має, оскільки останнім не доведено наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказував прокурор та недостатності застосування обвинуваченому більш м'яких запобіжних заходів. Крім того суд звертає увагу на те, що ст. 181 КПК України містить заборону у застосуванні домашнього арешту відносно особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом не передбачене покарання у виді позбавлення волі.
Відтак, заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, потерпілого, який підтримав прокурора, думки захисників та обвинуваченого, які просили відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та скасувати обраний раніше запобіжний захід, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для продовження дії обраного обвинуваченому раніше запобіжного заходу, крім того, обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України колегія суддів,-
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження застосованого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту.
Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.
Скасувати застосований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування, 26.09.2018 року захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту протягом певного періоду доби.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча: