Справа № 591/1885/18
Провадження № 1-кс/591/4698/18
14 листопада 2018 року Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна,
ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12017100050011992, накладеного ухвалою слідчого судді від 27 квітня 2018 року, яке вона та її захисник підтримали та мотивували тим, що 27 квітня 2018 року слідчим суддею Зарічного районного суду м. Суми було накладено арешт на автомобіль «Лексус», н.з. НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів, який в подальшому було частково скасовано, а саме в частині заборони користування наведеним майном. Оскільки по справі відпала потреба в накладеному арешті, тому просили його скасувати.
Слідчий заперечив проти задоволення клопотання, оскільки по справі слідство триває.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування наведеного кримінального провадження № 12018200000000237, відкритого за ознаками ч. 1 ст. 209 КК України, виділеного в окреме провадження з іншого, по якому 27 квітня 2018 року слідчим суддею було накладено арешт на автомобіль «Лексус», н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 .
На даний момент досудове слідство у вказаному провадженні триває, чого не заперечили сторони, а згідно витягу з реєстру саме зазначений автомобіль є предметом розслідування справи.
На думку суду, зі змісту ст. 174 КПК України випливає, що скасування арешту майна в контексті цієї норми, можливе за умови наявності певних обставин, які зазначає сторона, що не могли бути відомі суду під час накладення арешту і суттєво впливали б на прийняте судом рішення або якщо вони доведуть, що відпала потреба в такому арешті чи якщо він накладений необґрунтовано.
З доводами заявника суд погодитись не може, оскільки по-перше, згідно дослідженої ухвали цей арешт накладено лише з метою збереження речових доказів, як на майно, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки автомобіль і є безпосереднім об'єктом розслідування, а зі змісту ч. 1 ст. 100 КПК України випливає можливість повернення речового доказу за відсутності прийнятих рішень в порядку ст.ст. 170-174 цього Кодексу.
По-друге, зазначені заявницею та її захисником обставини не відпали, оскільки зазначений автомобіль має доказове значення в справі як безпосередній предмет розслідування.
Неможливість власника в повній мірі розпоряджатись зазначеним майном, не може ставити під сумнів накладений арешт та слугувати підставою для його скасування, оскільки потреби кримінального провадження виправдовують такий ступить втручання в права особи і переважають над ними, а крім того ці обставини також не виключають наявності ознак речового доказу в арештованому предметі (речі), а скасування арешту та надання можливості повного розпорядження майном не виключає знищення чи спотворення доказу в справі.
Інших обставин та доказів, що обґрунтовують відсутність потреби в арешті майна, суду не надано, а відсутність процесуального статусу у власника майна не може бути врахована судом при вирішення цього клопотання, оскільки згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна з метою збереження речових доказів не пов'язується з жодним процесуальним статусом особи.
За таких обставин клопотання задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходить і з того, що по відношенні до власника майна судом застосований найменш обтяжливий спосіб арешту та надано право користування зазначеним автомобілем.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна - автомобіля «Лексус», н.з. НОМЕР_1 , відмовити.
Ухвала не оскаржується, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1