Справа № 627/680/18
08.11.2018смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 120182203600000136 за обвинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Костянтинівка, Краснокутського району, Харківської області, українки, громадянки України, маючої середню освіту, не працюючої, не заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженої 25.11.2013 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.ч.2,3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі, згідно ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.09.2017 року звільненої 05.10.2017 року умовно - достроково на невідбуту частину покарання - 9 місяців 24 дні, за що судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
В кінці березня 2018 року приблизно об 11-00 годині у ОСОБА_4 , яка перебувала на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де вона тимчасово проживала з дозволу власника - ОСОБА_5 , раптово виник умисел на таємне викрадення вказаного майна.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, маючи мету незаконного збагачення, діючи повторно, скориставшись зручними обставинам, а саме тим, що на території домоволодіння нікого крім неї не має та за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 таємно викрала майно, що належить ОСОБА_5 а саме: металевий рукомийник «Мойдодир» синього кольору, розміром: висота 1,5 м, ширина 60 см, зі склом розміром 40*30 см.
Після цього ОСОБА_4 , покинула територію домоволодіння та обернула викрадене майно на свою користь і розпорядилась ним за своїм розсудом, чим завдала потерпілій ОСОБА_5 , матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1718 від 20.04.2018 року на загальну суму 344 гривні.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та в скоєному щиро розкаялася.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з'явилася, однак надала суду заяву про слухання справи у її відсутність. При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 покладалася на розсуд суду.
Враховуючи відсутність заперечень від учасників процесу, а також можливість з'ясувати всі обставини за наявними доказами, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести розгляд без потерпілої.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальних актах та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а саме:
-у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненного повторно.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_4 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до злочину середньої тяжкості та особу обвинуваченої, яка не працює, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, за місцем проживання згідно довідки виконавчого комітету Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області характеризується негативно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також враховуючи ставлення обвинуваченої до скоєного, відомості про особу обвинувачену, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п.п.25,26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.
Зокрема, згідно з роз'ясненнями, які зазначені в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК України до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку.
Беручи до уваги, що обвинувачена засуджується за даним вироком за кримінальне правопорушення, яке вона скола після постановлення вироку Краснокутського районного суду Харківської області від 25.11.2013 року, при призначенні їй остаточного покарання слід керуватися правилами ст. 71 КК України.
Підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
По справі цивільний позов не заявлений.
Крім того, згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченої на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, за проведення судово-товарознавчої експертизи №1718 від 20.04.2018 року підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь експертної установи 429,00 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання за цим законом у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання, частково приєднати не відбуту частину покарання, що призначено за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 25.11.2013 року у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту її фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи №1718 від 20.04.2018 року в розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 00 коп.
Речові докази по справі:
-металевий рукомийник «Мойдодир» синього кольору, який згідно зберігальної записки знаходяться у ОСОБА_5 - повернути власнику ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1