Провадження № 2/641/883/2018 Справа № 641/890/18
13 листопада 2018 року
Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого судді - Боговського Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Бєлової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис від 11.10.2016 № 4507, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 15746,11 грн., таким, що не підлягає виконанню; відшкодувати судові витрати.
До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 про розгляд справи за їх відсутності із зазначенням щодо підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подавав.
Від третьої особи - Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області до суду надійшло клопотання про слухання справи за відсутності їх представника та ухвалення рішення за наявними у справі доказами, надані письмові пояснення по суті позовних вимог.
Третя особа - ПН ЧМНО Завалієв А.А. направив суду клопотання про слухання справи за його відсутності.
За згодою позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
30.11.2007 між ЗАТ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.
11.10.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем було вчинено виконавчий напис № 4507 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15746,11грн.
Комінтернівським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області за заявою стягувача з метою примусового виконання вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 54128032.
Боржник ОСОБА_1 про наявність нарахованої відповідачем заборгованості, видачу виконавчого напису приватним нотаріусом та відкритого виконавчого провадження дізналась тільки 29.12.2017 року після того, як за місцем її роботи - ТОВ "Правовий центр "АЛЬФА-ОМЕГА" Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області була отримана постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.12.2017.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що даний виконавчий напис був вчинений з численними порушеннями законодавства та при відсутності її безспірної заборгованості перед банком, а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані укладеним між сторонами договором, Законом України «Про нотаріат», ЦК України.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 4 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 22 лютого 2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
У відповідності до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться від 29 червня 1999 р. № 1172 у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України ( в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.
Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», не скасовує і не пом'якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі. Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017, залишеної без змін ухвалою ВАСУ від 01.11.2017, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: ... п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості."
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, шо підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.
Разом з тим, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» містить імперативну норму про те, що виконавчий напис нотаріуса видається лише якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, у відносинах під юридичними особами не більше року, або ж законом встановлений більший строк давності для певної конкретної вимоги.
За змістом наведеної норми закону при вирішенні питання про видачу виконавчого напису нотаріус зобов'язаний перевірити чи пред'явлена вимога у межах встановленого законом строку давності.
Підлягає з'ясуванню під час судового розгляду кінцевий строк виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором від 30.11.2007 та чи було надано приватному нотаріусу документи, які б підтверджували, що з дня виникнення вимоги не минуло більше трьох років, чи надавалися АТ КБ «ПриватБанк» приватному нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості.
Однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах.
Позивач ОСОБА_1 не визнає та заперечує проти наявності у неї будь-якої заборгованості перед банком у розмірі 841 грн. 66 коп. та як наслідок нарахування банком заборгованості за відсотками у розмірі 10 678 грн. 44 коп., заборгованості з комісії та пені у розмірі 3000 грн. 00 коп., заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 грн. 00 коп. та заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 726 грн. 01 коп.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 ЦК).
За положеннями ст.61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час згідно з пп.1.1.5.20, 2.1.1.12.7., 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 21.10.2015 у справі №6- 2003цс15 та у постанові ВСУ від 11.10.2017 у справі № 347/1910/15-ц.
Крім того, згідно правової позиції, яка викладена Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документі, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Оскільки позивач ОСОБА_1 не отримувала письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, отже і приватному нотаріусу не були надані докази належного отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).
За таких обставин суду вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 11.10.2016 № 4507, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 15746,11 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1.
Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського,1-Д.
Третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, АДРЕСА_2
Третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків, майдан Захисників України,7/8 поверх 7.
Повне судове рішення складено 14 листопада 2018 року.
Суддя: Д. Є. Боговський