Справа № 360/1920/17
05 листопада 2018 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.
за участю секретарів - Буларги Д.О., Щербакової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності,
У вересні 2017 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті 03 січня 2011 року чоловіка, ОСОБА_5 відкрилася спадщина на ? частину житлового будинку з відповідно часткою надвірних будівель і споруд по вулиці Полянського, 23 в с.Блиставиця Бородянського району Київської області. Від спадкування вказаного майна вона відмовилася, тому спадщину прийняла донька ОСОБА_3, яка після прийняття спадщини перестала пускати її до будинку та виселила жити в літню кухню. Коли вона у 2017 році вирішила оформити документи на свою частину житлового будинку та вселитися в неї, то дізналася що державний нотаріус помилково видав ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину на весь будинок з надвірними будівлями і спорудами, в тому числі і на її ? частину майна. Тому просила визнати свідоцтва про право на спадщину, видані ОСОБА_2 районною державною нотаріальною конторою 17 вересня 2013 року в частині права власності на ? частину домоволодіння та земельної ділянки по вулиці Полянського, 23 в с.Блиставиця Бородянського району Київської області недійсним; визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки і домоволодіння №23 по вулиці Полянського, 23 в с.Блиставиця Бородянського району Київської області.
28 грудня 2017 року позивачка ОСОБА_4 померла, в зв'язку з чим до участі у справі залучено її правонаступника ОСОБА_1, яка просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 17 вересня 2013 року ОСОБА_2 районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 в частині права власності на ? частину жилого будинку по вул. Полянського, 23 в с.Блиставиця Бородянського району Київської області та ? земельної ділянки кадастровий номер 3221080501:02:013:0017 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за даною адресою; визнати факт того, що померлій ОСОБА_4 належало на праві власності ? частина жилого будинку по вул. Полянського, 23 в с.Блиставиця Бородянського району Київської області та ? земельної ділянки кадастровий номер 3221080501:02:013:0017 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за даною адресою та визнати за нею (ОСОБА_1В.), як спадкоємцем за законом право власності на 1/8 частину жилого будинку по вулиці Полянського, 23 в с.Блиставиця Бородянського району Київської області та 1/8 частину земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 3221080501:02:013:0017 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за даною адресою. Свої вимоги мотивувала тим, що після смерті матері ОСОБА_4, вона та ОСОБА_3 звернулись до ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, де ОСОБА_3 подала заповіт, складений 26 листопада 2003 року, посвідчений секретарем Блиставицької сільської ради відповідно до якого ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_3 Однак оскільки вона являється пенсіонером, інвалідом 2 групи та особою постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, то відповідно до ст.1241 ЦК України незалежно від змісту заповіту, має право на обов'язкову частку у спадщині, тобто на половину частки, яка належала б кожній з них у разі спадкування за законом, яка становить 1/8 частину будинку та земельної ділянки.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позов підтримала, викладене підтвердила.
Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважала, що оскільки відсутні докази, які підтверджують належність земельної ділянки та будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, то підстав для задоволення позову немає.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечували посилаючись на відсутність доказів, що підтверджують належність спірного майна на праві спільної сумісної власності.
Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7, відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_8, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що після смерті 03 січня 2011 року ОСОБА_5 відкрилася спадщина на домоволодіння по вулиці Полянського, 23 в с.Блиставиця Бородянського району Київської області та земельну ділянку за вказаною адресою, площею 0,250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що підтверджується копіями: свідоцтва про смерть, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.11, 59, 60, 62).
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його донька ОСОБА_3; дружина ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3, що підтверджується копіями їх заяв, свідоцтв про народження, про одруження, свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с.54, 55, 57, 58, 86, 87).
Після смерті 28 грудня 2017 року ОСОБА_4 її дочки, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали заяви про прийняття спадщини, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть, заяв, свідоцтв про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу (а.с.48,123, 137, 127, 128, 139, 141).
За життя ОСОБА_4, 26 листопада 2003 року склала заповіт на ОСОБА_3 (а.с.135-136).
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві приватної власності належав житловий будинок по вул. Полянського, 23 в с.Блиставиця Бородянського району (а.с.59).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.62) ОСОБА_5 був власником земельної ділянки за вказаною адресою, площею 0,250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, підставою набуття якої було рішення Блиставицької сільської ради від 22 липня 2005 року.
Враховуючи, що земельна ділянка отримана померлим ОСОБА_5 внаслідок приватизації, то підстав вважати, що вона була спільною сумісною власністю подружжя немає.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, оскільки житловий будинок належав померлому на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності, доказів належності подружжю будинку на праві спільної сумісної власності суду не надано, докази, що підтверджують будівництво зазначеного будинку подружжям під час шлюбу також не надані, спірні свідоцтва про право на спадщину видані спадкоємцю на спадкове майно, що належало спадкодавцю, то підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 14 листопада 2018 року.
Головуючий-суддяОСОБА_9