Справа № 346/1491/17
Провадження № 1-кп/346/51/18
14 листопада 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
законних представників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_15
представника сектору ювенальної превенції ОСОБА_16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_6 за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.2, 185 ч. 3, 185 ч.3 КК України, ОСОБА_8 за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.2, 185 ч. 3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України та ОСОБА_9 за ст. 185 ч. 3 КК України,-
Ухвалами Коломийського міськрайонного суду обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 строк тримання під вартою продовжувався, зокрема ухвалою суду від 21.09.2018 р. продовжено строк тримання під вартою по 20.11.2018 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершено, на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_17 вчинив новий злочин під час застосованого до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а обвинувачений ОСОБА_18 вчинив злочин під час відбування покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 19.04.2016р., за вчинення злочинів, передбачених ст.185 ч.1, 185 ч.3 КК України із призначеним покаранням у виді 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання згідно ст.104 КК України, з іспитовим строком на 1 рік. Вважає, що відсутні підстави для зміни обраних запобіжних заходів обвинуваченим на інший більш м який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_10 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, вважають за можливе змінити запобіжний захід на інший більш м який не пов язаний з триманням під вартою так як обвинувачений ОСОБА_17 є неповнолітнім.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_19 щодо задоволення клопотання прокурора заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_12 не заперечили щодо задоволення клопотання про продовження обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Інші учасники судового провадження не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.
До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують .
Враховуючи викладене, думку учасників судового провадження, суд вважає, що обвинувачені, опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що судовий розгляд не завершено, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, що на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а також що обставини зазначені у вказаному кримінальному провадженні як підстави для обрання та продовження тримання під вартою не змінилися, інших обставин, які були б підставами для зміни запобіжного заходу не встановлено, а в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, які виправдовують подальше обмеження прав обвинувачених на свободу і таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, то суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовільнити та продовжити обраний щодо обвинувачених запобіжний захід- тримання під вартою.
Заперечення обвинуваченого ОСОБА_17 та захисника ОСОБА_20 щодо зміни запобіжного заходу на інший більш м"який обвинуваченому ОСОБА_17 , суд вважає необгрунтованим так як до обвинуваченого ОСОБА_17 в даному кримінальному провадженні обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту під час якого ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду 21 серпня 2017 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою за підозрою у вчиненні нового кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 331, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора задовільнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 на строк дії ухвали, який не може перевищувати 60 днів по 13 січня 2019 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12, на строк дії ухвали, який не може перевищувати 60 днів по 13 січня 2013 року .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1