Справа № 189/1694/18
2-а/189/49/18
іменем України
13.11.2018 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пустовар О.С.,
за участю секретаря Комеристої І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 643664 від 05.10.2018 року, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 643664 від 05.10.2018 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.10.2018 року він керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGХ 18.440 (номерний знак НОМЕР_1) з причепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак НОМЕР_2). 05.10.2018 року на автомобільній дорозі М-12 (Стрій-Тернопіль-Кропивницький), транспортний засіб був зупинений інспектором роти № 3, батальйон № 1, Управління Патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенантом поліції Ставицьким Сергієм Ігоровичем та винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №643664. Відповідно до вищевказаної постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП України. Як зазначено в оскаржуваній постанові: «водій керуючи ТЗ з причепом ВЕСТТ, н.з. НОМЕР_3, який перевозив великогабаритний вантаж, комбайн зернозбиральний, ширина 3,80 м без погодження з уповноваженим органом НП, чим порушив вимоги ЗУ «Про дорожній рух» ст. 52-3, чим порушив п. 22.5 ПДР - Порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних ТЗ автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами» та накладено на нього штраф у розмірі 340,00 (триста сорок) гривень. З рішенням працівника поліції не згоден, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. 05.10.2018 року він здійснював перевезення вантажу, який за шириною був меншим ніж 3,5 м. відповідно до наданого дозволу № 13308901-908 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 22.08.2018 року, що діє з 08.08.2018 року по 21.09.2018 року. Транспортні параметри вантажу не перевищують нормативно встановлені, а саме: трактор «John Deere 8100» ширина - 3,5 м., висота - 3,89 м., довжина - 6,25 м., що підтверджується витягом з технічних характеристик вантажу. Він перевозив вантаж відповідно до чинного законодавства, жодні з параметрів не перевищували нормативно встановлені в дозволі № 13308901-908 НГ від 22.08.2018 року. Крім того, вимірювання ТЗ відбувалось з численними порушеннями, а саме під час зупинки, працівник поліції проводив заміри габаритів вантажу, пристроєм сумнівного походження «рулеткою», на який не було пред'явлено свідоцтва, виданого уповноваженим органом виконавчої влади у сфері метрології. Крім того, габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти та за допомогою спеціального, сертифікованого вимірювального обладнання та з гарним освітленням. Як вбачається з вищенаведеного, працівник поліції не застосував передбачені чинним законодавством правила проведення габаритно-вагового вимірювання, що підтверджує відсутність належних та допустимих доказів порушення ним чинного законодавства. Фактична зупинка ТЗ була здійснена на автодорозі - М-12, при відсутності стаціонарного чи пересувного пунктів, а також за відсутності спеціальних, сертифікованих приладів вимірювання, лише за наявності автомобіля поліції та рулетки. Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити адміністративний позов.
У судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач - Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департамент патрульної поліції у судове засідання не з'явився, відзиву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд ухвалив проводити розгляд справи у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що постановою серії ЕАВ №643664 від 05.10.2018 року, винесеною лейтенантом поліції УПП в Кіровоградській області Ставицьким С.І., позивача ОСОБА_1 за порушення вимоги ЗУ «Про дорожній рух» ст. 52-3 і чим порушив п. 22.5 ПДР України (перевозив великогабаритний вантаж «Комбайн зернозбиральний» ширина 3м 80см без погодження з уповноваженим органом НП), було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.9).
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. 2,4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Відповідно до п. 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.
Згідно п.п. 3, 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Відповідно до п.п. 16, 18, 19 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Згідно п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Таким чином, проведення габаритно-вагового контролю щодо здійснення відповідних вимірювань, віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних, є виключною компетенцією Укртрансбезпеки. Здійснення відповідних вимірювань (зважувань) транспортних засобів до повноважень працівників поліції не належить.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1007/1207 працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що працівники відповідних органів МВС з метою здійснення габаритно-вагового контролю мають право зупиняти транспортні засоби лише у випадку наявності повідомлення Укртрансінспекції про невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки. Лише після такої зупинки працівники відповідних органів МВС мають право перевіряти наявність дозволу на участь у дорожньому русі, та у випадку його відсутності застосовувати заходи реагування.
Проте, відомостей про наявність повідомлення Укртрансінспекції про невиконання позивачем вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки станом на час зупинення позивача відповідачем матеріали справи не містять.
Відповідно до пп.пп. 4-8 п. 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Згідно п. 2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.
Пунктом 25 Порядку № 879 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.
Таким чином, доказом того, що транспортний засіб, яким керував позивач належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Проте, жоден із викладених вище документів матеріали справи не містять, а отже відсутні підстави вважати, що габаритно-ваговий контроль було здійснено, у тому числі здійснено із дотриманням відповідної процедури.
В матеріалах справи також відсутні будь-які інші документи, які б фіксували власне габаритно-вагові параметри транспортного засобу, яким керував позивач, на момент його зупинки.
Згідно п. 6. Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пп.пп. 7-9 п. 2 Порядку № 879 місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.
Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.
Пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.
Таким чином, габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти.
Відповідачем не надано суду доказів того, що габаритно-ваговий контроль позивача було здійснено і здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №643664 від 05.10.2018 року є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Згідно ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги, про визнання дій відповідача протиправними не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд не повноважний вирішувати даного виду питання.
Керуючись ст.2, ст.6, ст.9, ст.72, ст.73, ст.75, ст.77, ч.9 ст.205, ст.241, ст.242, ст.244, ст.245 КАС України, на підставі ст. 132-1 КУпАП, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 643664 від 05.10.2018 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАВ №643664 від 05.10.2018 року винесену інспектором роти №3, батальйон №1 Управління патрульної поліції у Кіровоградській області лейтенантом поліції Ставицьким Сергієм Ігоровичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 05.10.2018 року - закрити.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.С. Пустовар