Провадження № 11-сс/803/247/18 Справа № 202/5149/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
07 листопада 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42018040000000970 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Андрієвичі Ємільченського району Житомирської області, розлученого, працюючого начальником митного посту “Аеропорт” Дніпропетровської митниці ДФС, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосовання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 42018040000000970 щодо ОСОБА_9 та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 19 години 29 хвилин 14 грудня 2018 року.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризиків, а саме що ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню та перешкоджати встановленню істини по даному кримінальному провадженню, а також те, що підозрюваний працевлаштований, працює начальником митного посту “Аеропорт” Дніпропетровської митниці ДФС, має постійний дохід, має стійкі соціальні зв'язки, розлучений, шлюб з цивільною дружиною офіційно не зареєстровано, має на своєму утриманні малолітню дитину, має місце реєстрації та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнає.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 .
Мотивуючи свою апеляційну скаргу, вказує на те, що прокурором не було доведено в судовому засіданні і слідчим суддею не було зазначено в ухвалі, які саме потреби досудового розслідування виправдовують застосування цілодобового домашнього арешту, а також яке саме завдання досягається застосуванням такого запобіжного заходу.
Також, на думку апелянта, прокурор не доводив перед слідчим суддею існування обставин, які б вказували на неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Слідчим суддею не враховано, що перебування підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом унеможливлює виконання його трудових, соціальних та сімейних обов'язків та залишило його сім'ю без коштів на існування. Після застосування невиправдано суворого запобіжного заходу ОСОБА_9 фактично відсторонено від виконання своїх функціональних обов'язків, є єдиним працюючим членом родини. ОСОБА_9 має на утриманні цивільну дружину, малолітню доньку та матір похилого віку.
В судовому засіданні апеляційної інстанції підозрюваний ОСОБА_9 та його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України. При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Посилання захисника про недоведеність провини підозрюваного у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто безпідставність підозри є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги сторони захисту в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів слідства та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_9 , який обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст. 178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_9 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім цілодобового домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного та не можуть їм запобігти.
Доводи сторони захисту щодо неврахування слідчим суддею даних, які характеризують особу підозрюваного, є необгрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим суддею було досліджено та долучено до матеріалів документи, які характеризують особу підозрюваного, а саме характеристику з місця роботи, характеристику з місця проживання, копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про народження. Надані суду апеляційної інстанції характеристика з місця проживання, копії свідоцтв про народження не є доказом існування на утриманні підозрюваного матері похилого віку.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що відомості про особу підозрюваного та фактичні обставини кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення його належної поведінки та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Згідно з положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обмеження права особи, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. Застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою, а подана на неї апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4