Справа № 629/2161/16-к
Номер провадження 1-кп/629/23/18
13 листопада 2018 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисників - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016220380001127 від 27.04.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, без освіти, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 16.02.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 153 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України,
Досудовим розслідуванням ОСОБА_4 обвинувачується за ч.1 ст. 185 КК України в тому, що 26.04.2016 року близько 22 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшов до домоволодіння АДРЕСА_3 до ОСОБА_7 . Пройшовши до будинку ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_8 спить, побачивши на тумбі телевізор у ОСОБА_4 раптово виник умисел на викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадання чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав телевізор марки «ТСЛ» моделі «1465» вартістю 500 гривень, який належить ОСОБА_9 . Після цього з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Кримінальне провадження надійшло до суду 02.06.2016 року.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.06.2016 року призначено підготовче засідання та ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.08.2016 року призначено судовий розгляд даного кримінального провадження.
В подальшому у судові засідання, призначені на 19.02.2018 р., 15.03.2018 р., 29.05.2018р. обвинувачений ОСОБА_4 не з'являвся про час та місце судового розгляду будучи належним чином повідомлений.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.07.2018 року було прийняте рішення про привід ОСОБА_4 у судове засідання, та в подальшому ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.07.2018 року його було оголошено в розшук.
05.10.2018 року прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 заявлені клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2018 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
13.11.2018 року з Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області до суду надійшов протокол затримання ОСОБА_4 , а також до суду був доставлений обвинувачений ОСОБА_4 , у зв'язку з чим судове провадження відновлено.
В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, що на виконання ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.07.2018 року про здійснення приводу обвинуваченого, згідно рапортів працівників поліції Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області здійснити привід не представилося можливим, оскільки ОСОБА_4 при неодноразовому відвідуванні був відсутній за місцем мешкання. Враховуючи наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може продовжити переховуватись від суду, незаконно вплинути на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, є підстави для обрання йому саме такого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу - тримання під вартою. Крім того, пояснила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, скоєному в період іспитового строку за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.02.2016 року, а отже наявні ризики вчинення інших кримінальних правопорушень, та останній може переховуватися від суду. З урахуванням вимог ст. 178 КПК України, а саме: вагомих доказів про вчинення обвинуваченим злочину, його репутацію, він не працює, не одружений, фактичне місце проживання покинув без повідомлення суду та прокуратури, відсутність міцних соціальних зв'язків, на судові засідання не з'являвся, прокурор вважала не можливим застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, мотивуючи тим, що не з'являвся в судові засіданні, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, документального підтвердження знаходження на лікуванні суду не було надано. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме- домашній арешт. Зазначив, що в судові засідання з розгляду вказаного кримінального провадження за судовими викликами буде з'являтися та не буде переховуватися від суду і вчиняти злочинів.
Захисники проти задоволення клопотання заперечували, мотивуючи тим, що прокурором не доведено ризики, визначені в ст. 177 КПК України. Крім того, пояснили, що ОСОБА_4 не з'являвся на судові засідання з поважних причин, оскільки тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні. На даний час він мешкає у сестри під її доглядом. Зазначили, що відсутні підстави для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою та просили обрати більш м'який запобіжний захід, а саме- домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу, зокрема, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частинами 1 та 2 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості. Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, в подальшому під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 не з'являвся за викликом до суду, а також змінив місце проживання, внаслідок чого неможливо було доставити його приводом та було оголошено розшук.
Суворість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у цьому злочині, в сукупності з відомостями щодо його ухилення від суду та перебування у розшуку, а також відсутність міцних соціальних зв'язків в Україні, свідчать про високий ризик ухилення обвинуваченого від суду.
Отже, у кримінальному провадженні прокурором доведено, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі переховувався від суду, що є підтвердженням існування ризику ухилення від суду, зазначеного у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Оцінивши обставини визначені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, на які вказується у клопотанні та про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183, п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України належить визначити розмір застави - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 26430 грн. 00 коп., який є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, та у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України суд,-
Клопотання - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківська установа виконання покарань (№ 27)" строком на 60 днів, тобто до 12 січня 2019 року включно.
Визначити суму застави -15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 26430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень 00 коп. (Отримувач - ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26281249, Банк отримувача - ДКС України, код банку (МФО) - 820172, номер рахунку - 37318098006674).
У разі внесення застави звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки: не відлучатися із м. Лозова Харківської області без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати за викликом до прокурора чи суду.
У разі невиконання обов'язків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1