ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.11.2018Справа № 910/5710/17
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Мазур В.М.
розглянувши справу № 910/5710/17
за позовом 1) Спільного українсько-американського підприємства
"УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД";
2) публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"
до публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення штрафних санкцій
За участю представників сторін:
від позивача-1: Перепелиця А.В., довіреність № б/н від 06.04.2018р.;
від позивача-2: Перепелиця А.В., довіреність № 01/01/07/01-137/д від 11.01.2018р.;
від відповідача: Никеруй Т.М., довіреність № 6-478 від 22.12.2017р.;
від третьої особи: Литвин П.В., довіреність № 14-79 від 14.04.2017р.
Спільне українсько-американське підприємство "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" та публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що оскільки з 31.10.2016р., на підставі п.3.3. Договору купівлі-продажу природного газу № 06.1/860-Г від 18.10.2016 року та Акту приймання-передачі від 31.10.2016р., право власності на газ перейшло від позивача-1 до позивача-2; відповідач, як оператор газосховищ, отримавши Акт приймання-передачі Газу від 31.10.2016 р., був зобов'язаний відобразити передачу права власності на газ на особових рахунках позивача-1 та позивача-2, зокрема, відобразити зменшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу природного газу на особовому рахунку позивача-1 та збільшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу газу на особовому рахунку позивача-2. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором зберігання природного газу стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р., у справі №910/5710/17 позов задоволено частково. Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" зменшити на особовому рахунку Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю) обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; зобов'язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" збільшити на особовому рахунку публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; в задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 03.07.2018р. касаційні скарги публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" та публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" залишено без задоволення; касаційну скаргу спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. у справі № 910/5710/17 скасовано в частині відмови в стягненні 3 218 769 грн. 35 коп. пені та 1 644 626 грн. 68 коп. штрафу; справу у зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно з розпорядженням Керівника апарату суду № 05-23/1179 від 17.07.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/5710/17 передано на розгляд судді Привалову А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2018р. прийнято справу № 910/5710/17 до свого провадження та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 30.08.2018р.
13.08.2018р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивачів надійшли письмові пояснення.
17.08.2018р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.
22.08.2018р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшла відповідь на відзив.
30.08.2018р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача та третьої особи надійшли письмові пояснення.
У судовому засіданні 30.08.2018р. оголошено перерву до 11.10.2018р.
До початку підготовчого засідання через канцелярію суду від публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи №910/12692/18 за позовом публічного акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до спільного українсько-американського підприємства "УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД" та публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу №06.1/860-Г від 18.10.2016р.
Присутні у підготовчому засіданні 11.10.2018р. представники позивачів позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив та також подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи №910/12692/18 за позовом публічного акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до спільного українсько-американського підприємства "УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД" та публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу №06.1/860-Г від 18.10.2016р.
Представники позивачів заперечували проти задоволення клопотань відповідача та третьої особи щодо зупинення провадження у справі.
Представник третьої особи підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.
Судом розглянуто клопотання відповідача і третьої особи про зупинення провадження у справі та вирішено відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.
Так, обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач посилається на те, що рішення у справі №910/12692/18 за позовом НАК «Нафтогаз України» про визнання договору купівлі-продажу природного газу №06.17860-Г від 18.10.2016р. недійсним безпосередньо вплине на результати розгляду даної справи, оскільки у випадку задоволення позову НАК «Нафтогаз України» у суду будуть відсутні будь-які підстави для подальшого розгляду позовних вимог позивачів.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Під об'єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Предметом розгляду даної справи є стягнення штрафних санкцій за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1504000499 від 15.04.2015 року, укладеним між ПАТ "Укртрансгаз" та Спільним українсько-американським підприємством "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД", та №1504000268/927-г від 15.04.2015 року, укладеним між ПАТ "Укртрансгаз" та ПАТ "УКРНАФТА".
Предметом розгляду справи №910/12692/18 є визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу №06.17860-Г від 18.10.2016р., укладеного Спільним українсько-американським підприємством "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" та ПАТ "УКРНАФТА".
З викладеного вбачається, що в межах даної справи досліджуються правовідносини Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" та ПАТ "УКРНАФТА" з відповідачем за укладеними з ним договорами зберігання, в той час як предметом дослідження справи №910/12692/18 є інші правовідносини, які виникли між Спільним українсько-американським підприємством "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" та ПАТ "УКРНАФТА" з договору купівлі-продажу природного газу №06.17860-Г від 18.10.2016р., стороною якого відповідач не є.
Крім того, факт порушення відповідачем зобов'язань за договорами зберігання вже встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017р., залишеного без змін в цій частині постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. та постановою Верховного Суду від 03.07.2018р. у справі №910/5710/17.
Таким чином, результат розгляду справи №910/12692/18 не вплине на вирішення даної справи.
Враховуючи викладене, за висновком суду розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/12692/18 жодним чином не перешкоджає розгляду справи № 910/5710/17, будь-яких обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи і встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідачем не надано.
Отже, у даному випадку, відсутня така умова зупинення провадження у справі, як об'єктивна неможливість розгляду справи.
З огляду на викладене, обставини, наведені відповідачем та третьою особою у клопотаннях про зупинення провадження у справі, не є підставами для зупинення провадження у справі № 910/5710/17, у зв'язку з чим вказані клопотання задоволенню не підлягають.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018р. постановлено закрити підготовче провадження у справі № 910/5710/17 та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.11.2018р.
У судовому засіданні 01.11.2018р. представники позивачів підтримали заявлені позовні вимоги, а представники відповідача та третьої особи проти їх задоволення заперечили.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
15.04.2015 відповідачем (виконавець) та позивачем-1 (замовник) укладено договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1504000499 (далі - Договір на зберігання №1), відповідно до умов якого:
- при прийнятті газу замовника, відповідно до договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу, виконавець не набуває право власності на прийнятий газ замовника (пункт 2.3);
- виконавець здійснює облік газу, в тому числі страхового запасу газу, що закачується або відбирається в/із підземного сховища газу (далі - ПСГ). Місячний обсяг газу, в тому числі страхового запасу газу, що передається сторонами при закачуванні або відборі в/із ПСГ у відповідному місяці, підтверджується диспетчерською службою виконавця (пункт 2.11);
На виконання умов Договору зберігання №1 позивач-1 передав, а відповідач прийняв на зберігання до ПСГ газ, у тому числі газ власного видобутку за період з квітня по серпень 2015 року в обсязі 3 642, 584 тис. м. куб.
15.04.2015 відповідачем (виконавець) та позивачем -2 (замовник) укладено договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1504000268/927-г (далі - Договір на зберігання №2), за умовами якого виконавець здійснює облік газу, в тому числі страхового запасу газу, що закачується або відбирається в/із ПСГ.
18.10.2016 позивачем-1 (продавець) та позивачем-2 (покупець) укладено Договір № 06.1/860-Г купівлі-продажу природного газу (далі - Договір купівлі-продажу), за умовами якого:
- продавець зобов'язався передати покупцю газ товарний горючий природний для промислового та комунально-побутового призначення з ресурсу газу власного видобутку за період з квітня по серпень 2015 року в обсязі 3 642, 584 тис. м. куб. (далі - Газ), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити Газ відповідно до умов цього договору (пункт 1.1);
- продавець здійснює передачу (поставку) газу покупцю в ПСГ відповідача (пункт 3.1);
- передача газу від продавця до покупця оформляється актом приймання-передачі газу, що підписується уповноваженими представниками продавця і покупця та надається відповідачу для відображення в обліку природного газу в ПСГ у відповідності до норм Кодексу газосховищ та інших актів законодавства України. Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках (по одному для кожної зі сторін та один для надання Відповідачу) не пізніше 31.10.2016 (пункт 3.2);
- право власності на переданий Газ від продавця до покупця переходить з моменту підписання акта приймання-передачі (пункт 3.3).
На виконання пунктів 3.1 та 3.2 Договору купівлі-продажу між позивачем-1 та позивачем-2 підписано акт приймання-передачі від 31.10.2016, який листом вих.№16-114 направлений на адресу відповідача та отриманий останнім 31.10.2016.
Відповідно до акта приймання-передачі від 31.10.2016 позивач-1 передав, а позивач-2 прийняв природний газ кількістю 3 642,584 тис. м. куб. у відповідності до умов пункту 1.1 Договору купівлі-продажу.
У відповідності до умов Договору купівлі-продажу природного газу з 31.10.2016 право власності на газ перейшло від позивача-1 до позивача-2.
Звертаючись з позовом до суду, позивачі зазначили, що, оскільки з 31.10.2016 на підставі пункту 3.3 Договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі від 31.10.2016 право власності на газ перейшло від позивача-1 до позивача-2, відповідач як оператор газосховищ, отримавши акт приймання-передачі газу від 31.10.2016, зобов'язаний був відобразити передачу права власності на газ на особових рахунках позивача-1 та позивача-2, зокрема відобразити зменшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу природного газу на особовому рахунку позивача-1 та збільшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу газу на особовому рахунку позивача-2. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договорами зберігання природного газу стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідач не погодив акт приймання-передачі, посилаючись на те, що переданий газ видобутий у період з квітня по серпень 2015 року, а, отже, відповідно до умов Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" мав бути переданий спеціально уповноваженому Кабінетом Міністрів України суб'єкту - Третій особі.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р., у справі №910/5710/17 позов задоволено частково. Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" зменшити на особовому рахунку Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю) обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; зобов'язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" збільшити на особовому рахунку публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; в задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Так, вказаним рішенням було встановлено, що з урахуванням вимог частини другої статті 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був відобразити зменшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу природного газу на особовому рахунку позивача-1 та збільшення на 3 642,584 тис. м. куб. обсягу газу на особовому рахунку позивача-2 у семиденний строк від дати отримання акта приймання-передачі від 31.10.2016, тобто не пізніше 07.11.2016р., проте відповідач свого обов'язку щодо відображення права власності на газ від позивача-1 на користь позивача-2 не виконав.
Постановою Верховного Суду від 03.07.2018р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. у справі № 910/5710/17 скасовано в частині відмови в стягненні 3 218 769 грн. 35 коп. пені та 1 644 626 грн. 68 коп. штрафу; справу у зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Посилаючись на наявність підстав для застосування ст. 231 ГК України в частині нарахування пені та штрафу, позивачі зазначають, що відповідач відноситься до державного сектору економіки.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення вимог про стягнення пені та штрафу на підставі ст. 231 ГК України з підстав, наведених у відзиві, обґрунтовуючи тим, що АТ «Укртрансгаз» було засноване Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», є юридичною особою приватного права та діє як самостійний господарюючий суб'єкт, втручання органів державної влади або місцевого самоврядування у діяльність якого не допускається, що підтверджує факт того, що відповідач не здійснює свою діяльність на основі державної власності, а у статутному капіталі товариства наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», а не держави.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення пені та штрафу на підставі ст. 231 ГК України підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Згідно з частиною другою статті 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
ПАТ «Укратрансгаз» є підприємством державного сектора економіки, оскільки як оператор газосховищ є тим суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників) відповідно до п.18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу».
Згідно з п.5.8 статуту ПАТ «Укратрансгаз», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 09.09.2016р. №1503, товариство використовує державне майно, що не підлягає приватизації.
В силу абзацу 13 п. «г» ч.2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин, підземні газосховища є об'єктами державної власності України загальнодержавного значення, що не підлягають приватизації.
Таким чином, ПАТ «Укртрансгаз», як оператор газосховищ, здійснює свою діяльність з надання послуг по закачуванню, відбору та зберіганню природного газу на основі підземних сховищ газу, які є об'єктами державної власності.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що на підставі ч. 2 ст. 22 ГК України відповідач є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, оскільки у зобов'язаннях з надання послуг оператора газосховищ він діє на основі об'єктів державної власності.
Отже, належність ПАТ «Укртрансгаз» до суб'єктів державного сектора економіки обумовлена правовим статусом майна, на підставі якого це товариство діє і надає послуги по зберіганню природного газу.
Також, факт того, що ПАТ «Укртансгаз» є суб'єктом господарювання, яке належить до державного сектора економіки, підтверджується рішенням органів державної влади, зокрема, постановою КМУ від 25.06.2014р. № 214 «Про окремі заходи щодо забезпечення фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки».
Так, у Додатку до вказаної постанови ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» включено до переліку підприємств, щодо окремих операцій якого мають бути проведені заходи фінансового контролю в порядку контролю за діяльністю суб'єктів господарювання державного сектора економіки.
Заперечення відповідача та третьої особи не спростовують наведених вище судом висновків.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України, а одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Зокрема, такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 №3-24гс12, від 09.04.2012 №3-88гс11.
Конституція України у статті 61 передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Вказана норма міститься у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", а тому положення ст. 61 Конституції України стосуються в першу чергу фізичних осіб.
Конституційний Суд України у справі про відповідальність юридичних осіб (рішення №7-рп/2001 від 30 травня 2001 року у справі №1-22/2001) дійшов висновку що загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою права на такі основні види: цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну. Виходячи зі змісту цього тлумачення, не можуть бути ототожнені поняття санкцій та виду відповідальності. Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Таким чином, згідно зі ст. 61 Конституції не обмежується розмір санкцій чи їх набір при притягненні до одного виду юридичної відповідальності.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" відноситься до державного сектору економіки, а відтак застосовуються норми ст.231 ГК України щодо нарахування пені та штрафу відносно відповідача.
Водночас, враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку щодо відображення права власності на газ від позивача-1 на користь позивача-2, тобто вчинення фактично одного правопорушення, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів щодо стягнення на користь кожного з них окремо по 3 218 769,35 грн. - пені та 1 644 626,68 грн. - штрафу, порушують приписи статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
З огляду на встановлені обставини, суд задовольняє позовні вимоги в рівній мірі по 50% від заявлених позовних вимог на користь кожного з позивачів за розрахунками останніх, які судом перевірені та визнані обґрунтованими й арифметично вірними.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" та публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" в частині стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (04053, м. Київ, Несторівський провулок, будинок 3-5, ідентифікаційний код 23152126) 1 609 384 грн. 68 коп. - пені, 822 313 грн. 34 коп. - штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 36 475грн. 47 коп.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) 1 609 384 грн. 68 коп. - пені, 822 313 грн. 34 коп. - штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 36 475 грн. 47 коп.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 12.11.2018р.
Суддя А.І. Привалов