Справа № 689/2215/18
2/689/686/18
22 жовтня 2018 року смт. Ярмолинці
Суддя Ярмолинецького районого суду Хмельницької області Кульбаба А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
18 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання рішень про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та про затвердження технічної документації із землеустрою незаконними та їх скасування.
Одночасно, разом з позовною заявою представник позивача подав до суду заяву, в якій з метою забезпечення виконання рішення суду просить вжити заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825880400:03:006:0312 площею 2 га, що розташована в с. Антонівці Ярмолинецького району, а також накласти арешт на зазначену земельну ділянку.
В заяві зазначив, що на даний час триває виділення належної позивачу частки на пойовий фонд КСП «Україна» в натурі у вигляді цілісного майнового комплексу. Однак, 17 жовтня 2018 року з даних Публічної кадастрової карти України йому стало відомо про виділення зі складу земель, призначених для обслуговування вказаного цілісного майнового комплексу будівель по вул. Хмельницька, 1а, с. Антонівці Ярмолинецького району, земельної ділянки із кадастровим номером 6825880400:03:006:0312 та надання Держгеокадастром у Хмельницькій області згоди на розробку документації із землеустрою з метою подальшого виділення цієї земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3. У зв'язку з тим, що земельній ділянці вже присвоєно кадастровий номер, на сьогодні є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 має намір найближчим часом неправомірно оформити право приватної власності на земельну ділянку, а відтак існує реальна загроза порушення майнових прав позивача, тому існує потреба у забезпеченні позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо вказаної земельної ділянки та накладення арешту на неї. Вказав, що земельна ділянка є сформованим самостійним об'єктом цивільного обороту, тому накладення арешту дозволить забезпечити порядок набуття прав на вказану земельну ділянку на підставах та у спосіб, що визначені чинним цивільним та земельним законодавством за результатами вирішення зазначеного спору. Накладення арешту є невідкладним заходом реагування, який попередить незаконне відчуження із земель державної власності земельної ділянки, призначеної для обслуговування цілісного майнового комплексу.
Дослідивши матеріали, додані до заяви, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Так, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З огляду на викладене, суддя вважає необґрунтованими побоювання позивача у тому, що відповідач (ОСОБА_3Л.) має намір найближчим часом неправомірно оформити право приватної власності на земельну ділянку, та незаконно відчужити зазначену земельну ділянку.
Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили, що спірна земельна ділянка призначена для обслуговування цього цілісного майнового комплексу.
А з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.11.2017р. вбачається, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі безоплатно у власність за межами населених пунктів Антоновецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області.
До того ж, з доданих до позовної заяви документів, не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову буде перешкоджати поновленню порушених чи оспорюваних майнових прав або інтересів позивача, оскільки ним не долучено доказів, які б свідчили, що він є власником вказаного цілісного майнового комплексу.
Згідно довідки КП «Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації» від 23.05.2018р. № 555 право власності на комплекс будівель в с. Антонівці по вул. Хмельницька, 1а, не зареєстровано.
Суддя також вважає, що зазначені види забезпечення позову не є співмірними, і не відповідають змісту заявлених позовних вимог, та приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В. Кульбаба