05 листопада 2018 року Справа № 0440/6683/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.09.2018 надійшов позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 року № 339-13.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на відсутність обов'язку у позивача сплачувати транспортний податок, оскільки середньоринкова вартість його автомобіля у 2016 році є меншою, ніж встановлена законодавством для обчислення податку, що підтверджується листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Також посилається на порушення відповідачем строків формування та надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлених підпунктом 267.6.2 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Тією ж ухвалою витребувано від відповідача завірену належним чином копію оскарженого рішення.
Від відповідача на адресу суду 04.10.2018 року надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву податковий орган зазначає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято ним у межах наданих повноважень і у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки автомобіль позивача є об'єктом оподаткування у відповідності до приписів пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, з огляду на те, що його (автомобіля) середньоринкова вартість у 2016 році з урахуванням даних Міністерства економічного розвитку та торгівлі України становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Також зазначив, що податкове повідомлення-рішення та/або податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У зв'язку з тим, що до відзиву на позов, відповідач витребувані докази не долучив, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 року повторно витребувано від відповідача копію оскарженого рішення. При цьому, у судовому засіданні 04.10.2018 року оголошено перерву до 25.10.2018 року.
У судове засідання 25.10.2018 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, ухвалу суду від 04.10.2018 року не виконав, у зв'язку з чим вирішено оголосити перерву у справі до 05.11.2018 року і повторно направити на адресу відповідача копію ухвалу суду від 04.10.2018 року про витребування доказів.
На виконання ухвали суду від 30.10.2018 року відповідачем надіслано на адресу суду завірену належним чином копію оскарженого рішення.
У судове засідання, призначене на 05.11.2018 року представники сторін не з'явилися, про час дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи без його участі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмово провадження.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин був власником транспортного засобу марки HONDA CROSSTOUR, 2013 року випуску з об'ємом двигуна 3471 см3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 06.08.2013 року.
15 червня 2015 року Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 636-17, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб», код платежу 18011001, на суму 25000,00 грн. за 2015 рік, яке сплачено позивачем у повному обсязі (платіжне доручення від 30.06.2015 року №КП/6921002).
У лютому 2017 року позивач звернувся до податкового органу з заявою про перерахування на його поточний рахунок помилково сплачених коштів за податковим повідомленням-рішенням від 15 червня 2015 року №636-17.
Листом від 27.04.2017 року позивача повідомлено про зарахування сплачених ним грошових коштів до відповідного бюджету, у зв'язку з чим останній звернувся із позовом до суду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 року (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.05.2018 року) позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 15 червня 2015 року №636-17.
У липні 2018 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахування на його поточний рахунок помилково сплачених коштів за податковим повідомленням-рішенням від 15 червня 2015 року №636-17, яке скасовано у судовому порядку.
На вказане звернення отримав відповідь (лист від 31.07.2018 року «Про надання відповіді»), з якої вбачається, що податковим органом на виконання приписів пп.267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового кодексу України сформоване податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 року № 339-13, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб», код платежу 18011001, на суму 25000,00 грн. за 2016 рік. Як зазначив відповідач, вказане рішення направлялося на адресу позивача, проте повернулося на адресу податкового органу з відміткою ПАТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання». Також у листі зазначено, що у зв'язку з тим, що позивачем податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 року № 339-13 оскаржено не було, грошові кошти за платіжним дорученням від 30.06.2015 року №КП/6921002 спрямовані у рахунок погашення податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік у розмірі 25000 грн.
Також судом встановлено, що на адресу позивача надійшов лист податкового органу із рішенням про опис майна у податкову заставу від 11.01.2018 року № 122/04-36-17-06/16, Актом опису майна № 16 від 29.01.2018 року, а також те, що позивач звертався до податкового органу із заявою про надання роз'яснень щодо підстав виникнення податкової застави та наявності або відсутності у нього податкового боргу, на що отримав відповідь про невиконання ним обов'язку зі сплати транспортного податку за 2016 рік, нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.07.2016 року № 339-13, у зв'язку з чим відповідачем і прийнято рішення про опис його транспортного засобу у податкову заставу.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 року № 339-13 протиправним, позивач оскаржив його до суду, правомірність прийняття якого і є предметом розгляду у цій справі.
При вирішенні спору, суд виходить із того, що 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України було введено новий податок - транспортний податок.
Так, відповідно до вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
При цьому за приписами пунктів 267.2 - 267.5 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції Закону №71-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Водночас Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни до статті 267 Податкового кодексу України, що набули чинності з 01.01.2016, зокрема: підпункт 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України у редакції названого Закону встановлює, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, з 01.01.2016 змінено об'єкт оподаткування транспортним податком, а саме визначено, що транспортний податок у 2016 році сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року становила 1378 гривень.
Таким чином, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році були легкові автомобілі не пізніше 2011 року випуску, середньоринкова вартість яких станом на 01.01.2016 становила не менш 1033500,00 грн (1378 х 750).
За змістом абзацу другого підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 названої Методики передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Згідно з пунктом 3 згаданого Порядку середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср= Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Судом встановлено що ОСОБА_1 14.08.2018 звернувся до Мінекономрозвитку України із заявою про визначення середньоринкової вартості його автомобіля, вказавши при цьому всі необхідні розрахункові дані.
На вказане звернення отримав відповідь від 20.08.2018, за змістом якої вбачається, що середньоринкова вартість транспортного засобу марки HONDA CROSSTOUR, 2013 року випуску з об'ємом двигуна 3,5 літра (об'єм двигуна - 3471 см3 з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3.5 літра) бензин, автоматична коробка передач, з пробігом 74947 км. (станом на 21.01.2016 року), 90262 км (станом на 19.05.2016 року) та 105977 км. (станом на 19.05.2016 року) становила 654252,75 грн., 644536,13 грн. та 628341,75 гривень відповідно.
За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що належний йому на праві власності автомобіль не підпадає під визначення об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, що наведений у підпункті 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно визначено позивачу податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку у 2016 році в розмірі 25000,00 грн., у зв'язку з чим, оскаржене рішення підлягає скасуванню.
За таких обставин, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39533006, адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) від 25.07.2016 року № 339-13.
Присудити на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.). за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39533006, адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна