09 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1810/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради (далі- УПСЗН виконкому міської ради) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , учасника бойових дій, захворювання та причина смерті якого пов'язана із захистом Батьківщини, має право на встановлення статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) та отримання відповідного посвідчення, у зв'язку із чим зверталася до відповідача за встановленням такого статусу та отриманням посвідчення члена сім'ї загиблого.
Листом від 09.08.2018 № Р-241 УПСЗН виконкому міської ради повідомило, що право на отримання статусу має лише син ОСОБА_3 , посвідчення якому видане 26.02.2018.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у видачі посвідчення члена сім'ї загиблого неправомірними, оскільки вона має право на встановлення статусу особи, на яку поширюється дія Закону № 3551-ХІІ, на підставі абзацу восьмого пункту 1 статті 10 вказаного Закону, абзацу п'ятого пункту 2, пункту 3 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (далі - Порядок № 740).
Позивач просить визнати протиправною відмову відповідача у наданні статусу особи, на яку поширюється Закон № 3551-ХІІ, та видачі посвідчення «Член сім'ї загиблого», та зобов'язати відповідача встановити позивачу, дружині померлого ОСОБА_2 , статус особи, на яку поширюється Закон № 3551-ХІІ, та видати посвідчення «Член сім'ї загиблого».
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 1).
В поданому до суду відзиві від 19.09.2018 № 3162/01-02 (а. с. 29-31) відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що дія статті 10 Закону № 3551-ХІІ на позивача не поширюється, тому заявниці правомірно було відмовлено у встановленні відповідного статусу та видачі посвідчення.
Інших заяв по суті справи сторони до суду не подавали. Крім того, від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.
Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 11.02.1991 було укладено шлюб між позивачем та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 (а. с. 17).
В період часу з 25.08.2014 по 31.08.2014, 09.06.2015 по 10.09.2015, 07.11.2015 по 21.07.2016 ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції (Донецькій та Луганській областях), та йому надано статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 13.10.2014 № 6291, довідками військової частини польова пошта НОМЕР_3 від 20.09.2015 № 8529, від 15.12.2015 № 11568, від 21.07.2016 № 1214 (а. с. 10-13), посвідченням ветерана війни - учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 15.07.2015 (а. с. 14).
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 28.12.2016 (а. с. 15), довідки про причину смерті від 28.12.2016 (а. с. 14) та витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 530 від 11.12.2017) (а. с. 16), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті «раптова серцева смерть, гостра коронарна недостатність», при цьому, захворювання та причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини.
12.07.2018 за вх. № Р-241 позивач звернулася до відповідача із заявою та пакетом документів про надання статусу «Член сім'ї загиблого» та видачі посвідчення, та листом від 09.08.2018 № Р-241 УПСЗН виконкому міської ради відмовило у наданні такого статусу, одночасно повідомивши, що право на отримання статусу має лише син ОСОБА_3 , посвідчення якому видане 26.02.2018 (а. с. 19).
Крім того, судом встановлено, що відповідно до рішення Нововолинської міської ради від 19.09.2018 № 26/15 змінено назву відповідача з «Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради» на «Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради», що підтверджується листом від 05.10.2018 № 3416/01-02 (а. с. 34), відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01.10.2018 (а. с. 35), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.10.2018 № 1004516814 (а. с. 37-38).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ (у чинній редакції, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників Революції Гідності та членів сімей загиблих таких осіб» від 14.11.2017 № 2203-VІІІ, який набрав чинності 24.02.2018; далі - Закон № 2203-VІІІ), чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 розділу ІІ (Прикінцеві положення) Закону № 2203-VІІІ встановлено, що право на отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають також члени сімей осіб, які до набрання чинності цим Законом померли внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно із абзацом дев'ятим пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п'ятому - восьмому цього пункту, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку № 740 визначено, що цей Порядок визначає процедуру надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон), деяким категоріям осіб.
Як передбачено абзацом п'ятим пункту 2 Порядку № 740, статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається: сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
За приписами пункту 3 Порядку № 740 до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 740 підставами для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, є для осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку: свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, або документи про безпосереднє залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.
За правилами пунктів 5, 6 Порядку № 740 для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку. Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів. Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.
Пунктом 7 Порядку № 740 передбачено, що посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218).
Згідно із пунктами 4, 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (з наступним змінами та доповненнями), особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого». «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів та дослідження наявних у справі письмових доказів дає суду підстави дійти висновку, що у зв'язку із набранням чинності 24.02.2018 Закону № 2203-VІІІ, яким внесені зміни до абзацу восьмого пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ, з урахуванням пункту 2 розділу ІІ (Прикінцеві положення) Закону № 2203-VІІІ, абзацу п'ятого пункту 2 Порядку № 740, позивач ОСОБА_1 набула право на отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ, та на отримання «Посвідчення члена сім'ї загиблого», оскільки є членом сім'ї (а саме, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні), військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, одержаного під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
На думку суду, відповідач помилково покликається на абзац шістнадцятий пункту 1, пункт 4 статті 10 Закону № 3551-ХІІ як на правову підставу для відмови позивачу у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ, оскільки абзацом шістнадцятим пункту 1 статті 10 вказаного Закону визначено перелік членів сімей (до яких відноситься один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні) не лише загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів, а й інших осіб, зазначених у цій статті, а пункт 4 статті 10 Закону № 3551-ХІІ на позивача не поширюється та стосується дітей померлих учасників бойових дій (при цьому, така смерть не має наслідком поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час бойових дій).
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач листом від 09.08.2018 № Р-241 протиправно відмовив позивачу у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ, та на отримання «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Відтак, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, враховуючи, що позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо відмови у наданні статусу та видачі посвідчення, тому позовні вимоги про визнання протиправною відмову належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ та видачі «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
При вирішенні позовних вимог про зобов'язання вчинити дії суд виходить з такого.
За правилами пунктів 5, 6 Порядку № 740 для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку. Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів. Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.
Отже, у випадку подання усіх необхідних документів, визначених Порядком № 740 для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ, відповідний орган соціального захисту зобов'язаний у місячний строк прийняти рішення про встановлення вказаного статусу та видати відповідне посвідчення.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, оскільки для прийняття відповідачем рішення про встановлення зазначеного статусу позивач виконала усі умови і прийняття такого рішення не передбачає права відповідача діяти на власний розсуд, тому позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача прийняти рішення про встановлення позивачу статусу особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ та видати «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений квитанцією від 31.08.2018 № 57700 (а. с. 2, 25).
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, та у видачі «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 7, ідентифікаційний код 03191986) прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), дружині померлого ОСОБА_2 , статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, та видати їй «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 7, ідентифікаційний код 03191986) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) судові витрати в розмірі 704 гривні 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх