08 листопада 2018 року
м. Київ
справа №299/1914/17-а
адміністративне провадження №К/9901/65071/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі №299/1914/17-а за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання дій протиправними та скасування рішення,
29 жовтня 2018 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою (надіслано засобами поштового зв'язку 25.10.2018 року).
За результатом перевірки касаційної скарги встановлена її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тяжким фінансовим становищем. До касаційної скарги позивачем надано довідку Виноградівського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Закарпатської області, згідно якої розмір його пенсії з січня по вересень 2018 року становить 1508, 13грн. на місяць, також скаржником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно яких позивач не отримував доходи протягом 1, 2 кварталів 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Розглянувши заявлене скаржником клопотання, Суд дійшов висновку про необхідність відмови в його задоволенні, оскільки останнім не наведено обставин, які унеможливлюють сплату судового збору за подання касаційної скарги, та не надано доказів їх наявності. Надані скаржником докази не дають змоги визначити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, також, позивачем не зазначено, що він відноситься до осіб, що вказані в п.2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
У відповідності до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" (станом н день подання позовної заяви) з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі позову становило суму 640 грн.
Суд зазначає, що 29.06.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який містить чотири вимоги немайнового характеру, а саме: визнати бездіяльність Теківської сільської ради щодо неоприлюднення проекту рішення Теківської сільської ради сімнадцятої сесії 7-го скликання №220 від 23.06.2017 року «Про структуру і чисельність апарату сільської ради» протиправною; визнати бездіяльність Теківської сільської ради щодо неоприлюднення проекту рішення Теківської сільської ради сімнадцятої сесії 7-го скликання №221 від 23.06.2017 року «Про затвердження штатного розпису на 26 травня 2017 року» протиправною; визнати протиправним та скасувати рішення Теківської сільської ради сімнадцятої сесії 7-го скликання №220 від 23.06.2017 року «Про структуру і чисельність апарату сільської ради»; визнати протиправним та скасувати рішення Теківської сільської ради сімнадцятої сесії 7-го скликання №221 від 23.06.2017 року «Про затвердження штатного розпису на 26 травня 2017 року». Отже, за заявлені позовні вимоги позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 2560 грн. (640 грн. х 4).
Таким чином, за подання цієї касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 5120грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача; Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача 31219207026007; Код банку отримувача (МФО) 899998; Код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; Призначення платежу:*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Так, за приписами п. 1, 2 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.
В порушення даної норми скаржником в касаційний скарзі не зазначено власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта, номеру засобу зв'язку, адреси електронної пошти, за наявності.
Крім того, за положеннями частини четвертої статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону № 5076-VI. Згідно зі статтю 26 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
За пунктами 2, 12,14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2012 року № 36 ордер на надання правової допомоги є письмовим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом № 5076-VI та іншими законами України. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Ордер має містити наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Із наведеного нормативного регулювання випливає, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, з якого можна презюмувати, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги і підтверджує правоможність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші форми цього документа, як-от копії ордера будь-якого виду, зокрема й копія, завірена самим адвокатом, не замінюють обов'язку надавати ордер як основний вид документа, перший і єдиний його примірник.
Положення частини четвертої статті 59 КАС не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 5120грн., належним чином оформленої касаційної скарги із зазначенням власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта; номеру засобу зв'язку, адреси електронної пошти, за наявності; оригіналу ордеру на надання правової допомоги.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі №299/1914/17-а за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання дій протиправними та скасування рішення - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Данилевич