07 листопада 2018 рокуЛьвів№857/520/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Алексюка Івана Георгійовича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2018 року у справі №161/7285/18, винесене головуючим суддею Пахолюк А.М., у м. Луцьку, повний текст складений 13.08.2018р., за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Алексюка Івана Георгійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Алексюка Івана Георгійовича (далі-інспектор поліції) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 травня 2018 року інспектором поліції було складено щодо нього постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА№384997 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, та винесена з перевищенням компетенції суб'єктом владних повноважень, оскільки, опинився у заторі та не вчиняв будь-якої зупинки на перехресті, а рухався у черзі автомобілів. З врахуванням наведеного, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА №384997 від 01.05.2018 року, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2018 року позовну заяву задоволено. Скасовано постанову серії ЕАА №384997 від 01 травня 2018 року поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Алексюка Івана Георгійовича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_2 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн. та закрито справу про адміністративне правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із невірним застосуванням судом норм процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, висновки викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що дії відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідали вимогам Закону України «Про національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух» та ПДР України. Також позивач не заперечував факт вчинення ним адміністративного правопорушення та стверджував, що зупинився бо мав намір здійснювати загрузку товару на ринку, а кругом відсутня паркова, що підтверджується відеозаписами з місця вчинення та розгляду справи, що були здійснені на нагрудні відео реєстратори інспекторів поліції. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасника справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 01 травня 2018 року відповідачем було винесено щодо позивача оскаржувану постанову, із змісту якої вбачається, що позивач, 01.05.2018 року близько 09 год. 26 хв. в м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 11, здійснив зупинку безпосередньо на перехресті, чим порушив п. 15.9 «ґ» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач під час складення оскаржуваної постанови не роз'яснив позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не заслухав по суті пояснення позивача, не з'ясував всі фактичні обставини справи.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, зупинки, стоянки.
Відповідно до п. 15.9 «ґ» ПДР України, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з камери нагрудного реєстратора поліцейського вбачається, що даний запис містить фіксування зупинки позивача на перехресті з круговим рухом та водій ОСОБА_2 фактично вчинення правопорушення (порушення п. 15.9 «г» ПДР за ч. й ст. 122 КУпАП не заперечував та надавав пояснення щодо його зупинки на перехресті.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Таким чином, суд вважає, що наданий представником відповідача відеозапис, здійснений за допомогою камери нагрудного реєстратора інспектора поліції, є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП, ст.ст.72, 99 КАС України.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Оскільки було виявлено правопорушення вчинене ОСОБА_2, відповідачем було застосовано превентивні заходи передбачені Закону України «Про Національну поліцію», такі як перевірка документів водія згідно п.2.4 ПДР, з чітким поінформуванням водія про порушення ним Правил дорожнього руху.
Встановивши особу порушника, було заслухано обставини правопорушення та розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого водієм правопорушення, та позивач факт вчинення правопорушення (порушення п. 15.9 «ґ» ПДР за ч.1 ст. 122 КУпАП) - не заперечував та надавав пояснення.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами відповідача про те, що дослідивши всебічно, повно і об'єктивно всі обставини вчинення гр. ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, заслухавши та врахувавши його усні пояснення, відповідачем, як уповноваженою особою органу Національної поліції правомірно було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ЕАА №384997 від 01.05.2018 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. на підставі санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Що стосується висновків суду першої інстанції про те, що судом не здобуто доказів того, що відповідач під час складення оскаржуваної постанови роз'яснив позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, заслухав по суті пояснення позивача, з'ясував всі фактичні обставини справи, то такі є безпідставними з урахуванням наведеного вище.
Щодо не роз'яснення прав позивачу, то наведене не може бути пріоритетним для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з урахуванням фактичного не заперечення факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем правомірно, у межах своїх повноважень та відповідно до встановлених обставин, при тому, що факт правопорушення визнається позивачем, тому апеляційний суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Алексюка Івана Георгійовича - задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2018 року у справі №161/7285/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою залишити постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА№384997 від 01.05.2018р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн - без змін, а позовну заяву без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
В. С. Затолочний
Повни текст постанови складено 08.11.2018р.