Справа № 802/1000/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
05 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,
секретар судового засідання: Охримчук М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року (ухвалену у м. Вінниці 05.10.2018 о 16:28) у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України до приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" про стягнення заборгованості,
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до приватного підприємства «Будівельна компанія «Промінь» про стягнення заборгованості в розмірі 631 556 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Позивач зазначає, що за ПП «Будівельна компанія «Промінь» рахується податковий борг в сумі 631 556 грн, який виник у зв'язку із несплатою ПП «Будівельна компанія «Промінь» основного грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0001722202 від 02.04.2015. Відповідачу направлено податкову вимогу №1478-23 від 28.04.2016.
Позивач вказує, що вказані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога, станом на час розгляду справи в суді є чинними, а відповідач добровільно не сплачує вказаний борг, тому наявні підстави для стягнення вказаної заборгованості.
Відповідач подав письмове пояснення в кому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0001722202 від 02.04.2015 скасоване судом в частині грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 458 218 грн та 114 554,5 грн - за штрафними санкціями. У зв'язку із частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення №0001722202 від 02.04.2015, податкова вимога №1478-23 від 28.04.2016 вважається відкликаною, а тому відсутні підстави для стягнення з ПП «Будівельна компанія «Промінь» коштів про сплату яких виставлено вказану вимогу.
18.10.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подав на суму 458 218 грн.
Відповідно до ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження початку першого судового засідання при первісному розгляді справи
Отже, зменшення розміру позовних вимог не допускається під час апеляційного розгляду справи, а тому суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви позивача.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 29.06.2016 за ПП «Будівельна компанія «Промінь» рахується податковий борг в розмірі 631 556 грн.
Вказаний борг виник у зв'язку із несплатою ПП «Будівельна компанія «Промінь» основного грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0001722202 від 02.04.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Будівельна компанія «Промінь» з ПДВ на 631 556 грн за основним платежем та на 157 889 грн за штрафними санкціями.
28.04.2016 відповідачу направлено податкову вимогу №1478-23 про сплату податкового боргу в сумі 912182,47 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем податкового боргу з ПДВ в сумі 631 556 грн позивач звернувся до суду з позов про стягнення вказаної заборгованості.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, грошове зобов'язання з ПДВ, визначене податковим повідомленням-рішенням №0001722202 від 02.04.2015 є неузгодженим, що є підставою для відмови податковому органу в вимозі про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. Крім того, як вбачається з зворотного боку облікової картки ПП «Будівельна компанія «Промінь» по податку на додану вартість станом на 30.09.2016 року існує переплата.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно з п. 54.5. ст.54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що відповідач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2015 року №0001722202, №0001732202.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року справі №802/1068/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Виший адміністративний суд України своєю ухвалою від 20.07.2016 року скасував наведені вище рішення суду першої та апеляційної інстанції, а справу направив до Вінницького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2016 у задоволенні позовних вимог ПП «Будівельна компанія «Промінь» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області - відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001732202 від 02 квітня 2015 року повністю, та №0001722202 від 02 квітня 2015 року в частині суми грошового зобов'язання 458 218 грн. за основним платежем та 114 554, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2017 прийнято до провадження касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 у справі №802/1068/15-а. На даний час касаційний розгляд даної справи триває.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 631 556 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням №0001722202 від 02.04.2015 та про стягнення якого подано позов у даній справі, на момент подання позову не було узгодженим, а тому не може вважатись податковим боргом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно пп. 6.1.5 ст.6.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Отже, у зв'язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення №0001722202 від 02.04.2015, податкова вимога №1478-23 від 28.04.2016 вважається відкликаною, а тому позивач не має повноважень здійснювати заходи щодо стягнення податкового боргу згідно вказаної вимоги. При цьому, позивач в такому випадку та у разі наявності у відповідача податкового боргу вправі виставити відповідачу нову вимогу про сплату боргу та вживати заходів щодо стягнення такої заборгованості.
Таким чином, колегія суддів переконана, що відсутні підстави для стягнення з ПП «Будівельна компанія «Промінь» рахується податкового боргу в сумі 631 556 грн.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 листопада 2018 року.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.