Справа № 822/1856/18
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Франовська К.С.
08 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року (Час ухвалення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції 13 липня 2018, місце ухвалення рішення - м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
У травні 2018 Головне управління ДФС у Хмельницькій області звернулось в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 23750,07 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Головного управління ДФС у Хмельницькій області податковий борг в сумі 23750,07 гривень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що податковий борг ним не визнавався , а тому не є узгодженим. Крім того, поза увагою суду залишився факт перебування на розгляді в суді касаційної інстанції адміністративної справи № 822/1349/19 за його позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, на підставі яких пред'явлено позов про стягнення суми податкового боргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.
Як встановив суд і підтверджено матеріалами справи, згідно корінця Податкової вимоги форми "Ф" №2142-17 від 25.10.2017, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 24.10.2017 становить 23800 грн., яка отримана ОСОБА_2 03.11.2017, згідно з Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр.16).
Податковий борг в розмірі 23750,07 грн. по адміністративних штрафах та інших санкціях, з урахуванням пені в розмірі 1,70 грн. та часткової сплати в розмірі 51 грн., підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями від 23.06.2016 №0000354000 (на суму 6800 грн.), №0000364000 (на суму 17000 грн.), розрахунком суми позовних вимог ( арк. спр.8, 11, 12).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За змістом пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань за результатами адміністративного та судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов'язання вважаються узгодженими.
У даній справі,податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в судовому порядку. Однак, відповідно до Постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі 822/1349/16 від 26.06.2017 в задоволенні позовної заяви ФОП ОСОБА_2 про їх скасування - відмовлено.
Відтак, грошові зобов'язання, визначені на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень набули статусу узгоджених, а визначені ними суми грошового зобов'язання - податкового боргу з моменту набрання чинності Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду, тобто 26 червня 2017 року.
При цьому, подальше оскарження відповідачем судового рішення в касаційному порядку, не звільняє його від обов'язку сплати податкового боргу.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
При цьому питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідний штраф застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Отож, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 23750,07 грн., який є узгодженим, а суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, то суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що такий борг підлягає стягненню на підставі рішення суду.
Відтак, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 листопада 2018 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В.