П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 жовтня 2018 р. м. ОдесаСправа № 522/16828/18
Категорія: 3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.
при секретарі Кучмій І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2018 року, у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення,-
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги ОСОБА_1 про примусове повернення в країну походження.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як міграційним органом надано лише один день апелянту на добровільний виїзд за межі території України, що є неможливим.
В свою чергу, апелянтом зазначено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, перекладач не виконував покладених на нього процесуальних обов'язків.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 вересня 2018 року працівниками Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної Поліції України в Одеській області виявлено громадянку Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1, 1978 р.н., якою порушено правила перебування іноземців в України.
В свою чергу, з пояснень іноземця, наданих 19 березня 2018 року в присутності перекладача Головному спеціалісту відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1, прибула до України у 2012 році з метою відпочинку, кордон України перетинала легально по паспорту громадянина В'єтнаму для виїзду за кордон НОМЕР_1.
При цьому, ОСОБА_1 паспорт громадянина В'єтнаму для виїзду за кордон на її ім'я втратила за невстановленими обставинами, за фактом втрати зазначеного паспорта в поліцію не зверталась.
В свою чергу, 19 вересня 2018 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області прийнято рішення № 378 про примусове повернення в країну походження, а також зобов'язано іноземця покинути територію України до 20 вересня 2018 року.
При цьому, іноземцем зазначено, що він відмовляється виконувати отримане рішення, оскільки не має коштів та паспорту.
Разом з тим, 20 вересня 2018 року громадянку В'єтнаму ОСОБА_1, 1978 року народження, повторно виявлено співробітниками Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної Поліції України в Одеській області.
В даному випадку, відповідачем надано до ГУ ДМС України в Одеській області 20 вересня 2018 року паспортний документ громадянина В'єтнаму, НОМЕР_1, в якому зазначено наступні дані власника: ОСОБА_1 (ОСОБА_1) ІНФОРМАЦІЯ_3.
При цьому, іноземцем зазначено, що дані, які вона надала по відношенню до себе є помилковими, не відповідають дійсності та заявила, що дані, вказані в її паспортному документі громадянки В'єтнаму НОМЕР_2 є дійсними та відповідають її персональним даним.
У визначений термін громадянка В'єтнаму ОСОБА_1, 1978 року народження, з території України не виїхала.
Внаслідок чого, міграційний орган звернувся до суду з даним адміністративним про примусове видворення за межі території України.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог міграційного органу, з огляду на наступне.
Так, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Згідно ст. 31 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Відповідно до п. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин міграційний орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом про примусове видворення за межі території України у зв'язку із затриманням громадянки В'єтнаму ОСОБА_1, яка не мала законних підстав для перебування на території України.
В свою чергу, з аналізу наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеної постанови адміністративного суду застосовується у разі, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.
В даному випадку, Головним управлінням ДМС України в Одеській області прийнято рішення про примусове повернення відповідача в країну його походження.
При цьому, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що іноземцем надано пояснення міграційному органу про відсутність у нього коштів та документів для добровільного залишення України.
В свою чергу, згодом іноземцем зазначено про наявність у нього документів для виїзду за кордон, а також про надання неправдивих відомостей міграційному органу під час попередньої співбесіди.
Тому, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що міграційний орган мав підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, внаслідок чого правомірно звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач надавав неправдиві відомості міграційному органу, не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, судом першої інстанцій зроблено обґрунтований висновок про наявність підстав для примусового видворення іноземця за межі території України.
При цьому, надана представником відповідача інформація про наявність у нього бажання добровільно залишити Україну, не приймається колегією суддів, так як така інформація не надавалась іноземцем до міграційного органу при його затриманні.
Більш того, під час отримання рішення про примусове видворення з України іноземцем зазначено, що він відмовляється його виконувати.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 289, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Яковлєв О.В.
Судді: Градовський Ю.М. Крусян А.В.