07.11.2018 Провадження №6/337/165/2018
ЄУН 337/4885/17
про заміну сторони виконавчого провадження
07.11.2018 р. м.Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Салтан Л.Г.
при секретарі - Гальцевій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ «ФК «МАКСИМУМ», код ЄДРПОУ 37633818, місцезнаходження: 03057, м.Київ, вул.Желябова, 10а, заінтересовані особи: стягувач: ПАТ «ОСОБА_1 Кредит», Ідентифікаційний код 20057663, адреса: 04053, м.Київ, вул.Тургенєвська 52/52, боржник: ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1), про заміну стягувача,
Представник заявника ТОВ «ФК «МАКСИМУМ» звернувся суду з завою про заміну сторони у виконавчому провадженні - позивача (стягувача) по справі № 337/4885/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. Заява обґрунтовується тим, що заявник за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.05.2018 набув прав вимоги за Договором № КК-107-М про надання відновлювальної кредитної лінії від 02.12.2013 року ОСОБА_2
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заінтересована особа боржник ОСОБА_2 про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
Відповідно до положень абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення вказаного питання.
Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 16.03.2018 року заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжжя задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором від 02.12.2013 року.
18.05.2018 між ТОВ «ФК «МАКСИМУМ» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2018-03-27-000113-а від 17.04.2018 /а.с. 116, укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги з ПАТ «ОСОБА_1 Кредит» .
За даними Реєстру договорів, права вимоги за якими були відступлені, до переліку входить Договір № КК-107-М від 02.12.2013 року громадянина ОСОБА_2
За приписами ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи із цих норм, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва ( припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору відступлення права вимоги (цесії), визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, у тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.
Разом з тим розділ І книги 5 ЦК України регулює загальні положення про зобов'язання, зокрема положення щодо сторін у зобов'язанні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
За своїм змістом договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладений між ТОВ ПАТ «ОСОБА_1 Кредит» та ТОВ «ФК «МАКСИМУМ», встановлює зобов'язання нового кредитора щодо самостійного стягнення боргу за кредитним договором і не передбачає надання фінансових послуг під відступленням права грошової вимоги, а тому є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу і до норм законодавства, що регулює фінансовий ринок не застосовується.
Виходячи із приписів законодавства, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 20.11.2013 заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (договір цесії), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Викладені обставини свідчать про обґрунтованість заяви та наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження - позивача (стягувача) ПАТ «ОСОБА_1 Кредит».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2015, 509, 510, 512, 514, 516, 626,627, 628, 1077, 1079 ЦК України, ст.ст. 258-261, 353, 354, 442 ЦПК України,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ», заінтересовані особи - стягувач ПАТ «ОСОБА_1 Кредит», боржник ОСОБА_2 про заміну позивача (стягувача) - задовольнити.
Замінити сторону позивача (стягувача) ПАТ «ОСОБА_1 Кредит» у справі № 2/337/311/2018 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за - на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ» (03057, м. Київ, вул. Желябова, 10а, ЄДРПОУ: 37633818, МФО: 334851, р/р: НОМЕР_2).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-дневний строк апеляційної скарги.
Суддя: Л.Г. Салтан