Іменем України
06 листопада 2018 року
Київ
справа №127/12068/17
адміністративне провадження №К/9901/58740/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Вінницької районної ради Вінницької області (далі - Райрада) на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (судді Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О., Загороднюк А.Г.) у справі за позовом Вінницького національного аграрного університету (далі - ВНАУ) до Райради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області (далі - Сільрада), про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
ВНАУ звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Райради від 29 січня 2016 року № 1 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області» (далі - Спірне рішення).
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 18 квітня 2018 року позов задовольнив.
Не погодившись із цим рішенням Райрада та Сільрада оскаржили його в апеляційному порядку.
10 липня 2018 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява ВНАУ про забезпечення позову шляхом зупинення дії Спірного рішення.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 липня 2018 року зазначену заяву задовольнив - зупинив дію Спірного рішення.
Райрада не погодилася із цією ухвалою та подала касаційну скаргу про її скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На обґрунтування скарги зазначила, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив із обставин встановлених рішенням суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. Цей суд, мотивуючи наявність очевидних ознак протиправності прийняття Спірного рішення, помилково посилається на статтю 117 Земельного кодексу України. Спірне рішення приймалося у зв'язку з необхідністю забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції. Проект Спірного рішення був оприлюднений завчасно - 24 грудня 2015 року.
Йдеться у скарзі й про те, що під час ухвалення цього рішення була дотримана процедура, встановлена законодавством. Вказує відповідач і на те, що, затверджуючи проект землеустрою щодо зміни межі с. Агрономічне, Райрада не вирішувала питання щодо зміни статусу земель, включених до меж населеного пункту. Спірним рішенням встановлено загальну площу села Агрономічне, при цьому до меж населеного пункту віднесено не лише землі ДП «Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція», а і землі надані громадянам для індивідуального садівництва та інші землі. Внаслідок зупинення дії Спірного рішення виникнуть проблеми із виготовленням проектів землеустрою у громадян, жителів с. Агрономічне, що є порушенням їх конституційних прав. Крім того, зазначає, що питання про забезпечення позову шляхом зупинення дії Спірного рішення вже вирішувалося раніше і Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 05 липня 2018 року скасував ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких було прийнято оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150 - 158 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Ці підстави є оціночними. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Так, суд апеляційної інстанції, зупиняючи дію Спірного рішення, послався на те, що цим рішенням порушуються інтереси позивача, як правонаступника майнових прав та обов'язків державного підприємства «Агрономічне» (попередня назва - державне підприємство «Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України»). Також суд надав значення тому, що з лютого 2016 року Сільрада ухвалила більше 100 рішень щодо: поділу кварталів та найменувань вулиць, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність, надання дозволів на будівництво гаражів, на зміну цільового призначення садових ділянок, які Спірним рішенням включені в межі населеного пункту с. Агрономічне. При цьому в судовому засіданні 05 липня 2018 року представник відповідача пояснив, що на виконання Спірного рішення радою будуть надаватися дозволи на розроблення проектів землеустрою на зазначених землях.
Зваживши ці обставини, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вчинення будь-яких дій щодо спірних земельних ділянок відповідною радою, яка діє на підставі Спірного рішення призведе до порушення не лише прав позивача щодо неможливості реалізації свого права користування на включені до с. Агрономічне земельні ділянки, а й до порушення прав інших осіб, які, наприклад, звернулися із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність, тощо.
Також апеляційний суд встановив, що зібрані по справі докази щодо процедури прийняття Спірного рішення свідчать про те, що не було зазначено кадастрові номери земельних ділянок, місце їх розташування, площу та цільове призначення, невідкладну необхідність позачергового скликання сесії ради, завчасного повідомлення питань, які передбачається внести на розгляд сесії, що може свідчити про існування очевидних ознак протиправності Спірного рішення. До того ж суд дослідив і те, що Спірним рішенням затверджено проект землеустрою, за яким відповідно до висновку експертизи ряд земельних ділянок державної власності переходить у комунальну власність, проте дану частину з рішення виокремити не можна, оскільки розпорядчий документ із переліком земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення) для їх ідентифікації відсутній. На підставі цього апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про зупинення дії Спірного рішення в цілому.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що зазначені позивачем у клопотанні про забезпечення позову доводи та досліджені судом докази на їх підтвердження надавали суду підстави для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 КАС.
Слід також зазначити, що на момент розгляду Верховним Судом цієї касаційної скарги Вінницький апеляційний адміністративний суд 23 серпня 2018 року ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року про задоволення позову - визнання протиправним та скасування Спірного рішення.
Отже, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Вінницької районної ради Вінницької області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко