Справа №766/9325/16-к
н/п 1-кп/766/814/18
17.10.2018 року
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
під час розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №42016230270000041 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, -
встановив:
На даний час триває судовий розгляд даного кримінального провадження.
У судовому засіданні захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про скасування арешту з майна, а саме з посвідчення Служби безпеки України на ім'я ОСОБА_6 та мобільних телефонів.
В обґрунтування клопотання, зазначили, що обвинувальний акт вже передано до суду, зібрані усі матеріали, справа у суді розглядається більше 2 років, прокурором заявлено клопотання про дослідження вказаних доказів необґрунтовано, та після заявлення, стороною захисту клопотання про скасування арешту, вказані документи та речі не мають доказового значення у справі, суд може повернути їх обвинуваченому на відповідальне зберігання, а подальше тримання посвідчення СБУ на ім'я обвинуваченого під арештом перешкоджає останньому у виконанні ним своїх службових обов'язків.
Обвинувачений підтримав вказане клопотання, прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вказані речі та документи є речовими доказами, підлягають дослідженню судом.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення - збереження речових доказів.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Херсонського міського суду від 06.05.2016 року, якою було накладено арешт на мобільні телефони Fly, LG, Samsung та посвідчення Служби безпеки України на ім'я обвинуваченого, вказані речі та документи були вилучені у обвинуваченого під час його затримання, в порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, сторони провадження мають рівні права на подання до суду речей, документів, інших доказів.
Прокурором було заявлено клопотання про дослідження вказаних речей та документів, оскільки це є правом прокурора - надавати суду докази, вказане клопотання було задоволено.
На даний час оцінити, чи мають значення вказані речі та документи для кримінального провадження, суд не може, оскільки вони не досліджувались та їм не надавалася оцінка у сукупності з іншими доказами сторони обвинувачення.
Суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що прокурором заявлено клопотання про дослідження цих речей та документів необґрунтовано, зокрема після заявлення стороною захисту першого клопотання про скасування арешту на вказані речі та документи, оскільки це не суперечить КПК України.
Також суд не бере до уваги доводи сторони захисту про можливість передачі на відповідальне зберігання вказаних речей та документів, оскільки вважає, що існують ризики їхнього знищення.
Таким чином, враховуючи зазначене у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 22, 98, 131, 170, 174 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 , про скасування арешту з посвідчення Служби безпеки України на ім'я ОСОБА_6 та мобільних телефонів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1