ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19770/18
провадження № 2-о/753/568/18
про залишення позову без руху
"02" листопада 2018 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Сирбул О.Ф., вивчаючи матеріали заяви ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
10 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва зі заявою, згідно якої просив розірвати шлюб, зареєстрований 06 травня 2006 року між ним та ОСОБА_3
При цьому, як вбачається, заявник звернувся з вказаною заявою до суду у відповідності до положень ст. 293 ЦПК України, згідно яких у порядку окремого провадження розглядаються, серед іншого, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Однак, вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та ст. 109 Сімейного кодексу України (надалі - СК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Як вбачається з поданої заяви, заявник звернувся одноособово до суду із заявою про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження, тоді як відповіднео до вимог ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, а не одного із подружжя.
При цьому, ОСОБА_2 визначив себе у заяві в якості позивача, що відповідає позовному провадженню, в той час як у заяві просить суд розглянути його заяву в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
В той же час, подана заява про розірвання шлюбу не містить підпису заявників.
Також, у порушення вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України ОСОБА_2 не зазначено: доказів, що підтверджують вказані обставини; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав..
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
Однак, всупереч наведеним положенням законодавства, ОСОБА_2 не додано до заяви ані письмового договору, в якому передбачено з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо, умови здійснення ним права на особисте виховання дітей, ані нотаріально посвідченого договору про розмір аліментів на спільну дитину. При цьому у заяві не викладено обставин щодо наявності укладеного між сторонами такого договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення заяви без руху та надати строк заявникам для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 185, 293, 294 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: