Справа № 2/593/429/2018
Бережанський районний суд Тернопільської області
"29" жовтня 2018 р.
В складі :
Головуючого судді Німко Н.П.
При секретарі Олексів О.Б.
З участю:
Представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житлом, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання відповідачів такими особами, що втратили право на користування житлом. В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником житлового будинку по вул.Л.Українки, 21 в с.Гиновичі Бережанського району Тернопільської області. Відповідач ОСОБА_3 є її сином, ОСОБА_4 - дочкою, а ОСОБА_6 - внучкою. Відповідачі є зареєстрованими у її житловому будинку, однак у ньому не проживають. Відповідач ОСОБА_3 не проживає вже більше тринадцяти років, а відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - більше десяти років. Відповідачі виїхали закордон і у її будинку не появляються. У зв?язку із формальною реєстрацією відповідачів у житловому будинку позивача, вона (позивач) позбавлена можливості отримати житлово-комунальну субсидію, в зв?язку із чим змушена звернутися до суду за захистом свого права.
У судовому засіданні у своєму вступному слові представник позивача ОСОБА_1 дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.
Позивач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з?явилася, будучи належним чином повідомленою про час та день проведення судового засідання.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, подано на розгляд суду заяви із яких вбачається, що їм відомо про розгляд справи, зазначили, що позов визнають та справу просять розглянути у їх відсутність.
Суд, заслухавши представника позивача, взявши до уваги пояснення свідків, допитаних у судововму засіданні та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку по вул.Л.Українки, 21 в с.Гиновичі Бережанського району Тернопільської області.
Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в житловому будинку позивача з 23 жовтня 2003 року, але фактично не проживає у ньому з 2005 року, тобто близько 13-ти (тринадцяти) останніх років.
Відповідач ОСОБА_4 зареєстрована в житловому будинку позивача з 19 травня 2009, але фактично не проживає у ньому близько 9-ти останніх років.
Відповідач ОСОБА_5 зареєстрована в житловому будинку позивача з 24 липня 2009, але фактично не проживає у ньому близько 9-ти останніх років.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 18 червня 2018 року, гр.ОСОБА_3 (син позивача) зареєстрований в житловому будинку по вул.Л.Українки, 21 в с.Гиновичі Бережанського району Тернопільської області, але не проживає за місцем реєстрації з 2005 року. Гр. ОСОБА_4 (дочка позивача) та гр.ОСОБА_5 (внучка позивача) зареєстровані у вищевказаному житловому будинку, але не проживають за місцем реєстрації з 2009 року.
Факт відсутності відповідачів у житловому будинку ОСОБА_2 по вул.Л.Українки, 21 в с.Гиновичі Бережанського району Тернопільської області підтвердили також допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Згідно ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається із заяв відповідачів, поданих до суду, вони визнають позовні вимоги.
У суду не виникло обґрунтованого сумніву, як щодо достовірності обставин, визнаних відповідачами, так і щодо добровільності їх визнання і таке визнання знайшло своє відображення у заявах відповідачів по суті справи.
Отже, суд вважає, що вказане визнання позову зі сторони відповідачів не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та законних інтересів ні сторін по справі, ні інших осіб.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 14, 76-78, 200, 206, 258, 263-265, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, ст.405 ЦК України,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будинком №-21 по вулиці Лесі Українки в с. Гиновичі Бережанського району Тернопільської області.
Визнати ОСОБА_4, 22 квітня 1973 народження, такою, що втратила право користування житловим будинком №-21 по вулиці Лесі Українки в с. Гиновичі Бережанського району Тернопільської області.
Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим будинком №-21 по вулиці Лесі Українки в с. Гиновичі Бережанського району Тернопільської області.
У зв?язку із складністю даної справи, у відповідності до ч.6 ст. 259 ЦПК України, повне рішення суду складене 31 жовтня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_9