Справа № 567/1448/18
06 листопада 2018 року м. Острог
Острозький районний суд рівненської області в складі судді Назарук В.А., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №56-Ф від 21.08.2018
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №56-Ф від 21.08.2018.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.7 ч.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно положень п.4, 5 ч. 5 ст.160 КАС України, позовна заява повина містити зміст позовних вимог, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п.9 ч.5 ст. 160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб"єкта владних повноважень позивачем мають зазначатися обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
В порушення п.4, 5, 9 ч.5 ст. 160 КАС України, ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначила які її права, свободи та інтереси було порушено саме Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Рівненській області, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення головним інспектором будівельного нагляду інспекторсього відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції ОСОБА_2
Згідно п.8 ч.5 ст. 160 КАСУ, в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч.5 ст.94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення викладеного та п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві відсутні зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та не підтверджено відповідність копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Одночасно, в позовних вимогах позивач просить витребувати від відповідача матеріали про накладення адміністративного стягнення щодо неї.
Положеннями ст.80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Вимоги до змісту такого клопотання визначені ч.2 ст.80 КАС України.
Проте зазначені вимоги позивачем не дотримані.
В порушення п.11 ч.5 ст. 160 КАС України, позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається з копії оскаржуваної постанови №56-Ф про накладення адміністративного стягнення, постанова винесена 21.08.2018 року, однак з позовом про скасування даної постанови позивач звернулася лише 23.10.2018 року, тобто з порушенням встановлених законом строків.
Звертаючись до суду позивач зазначає, що про накладення на неї адімністративного стягнення дізналась лише у Державній виконавчій службі, проте будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин не зазначає. Водночас позивач не зазначає дати коли вона дізналась про існування оскаржуваної постанови.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов"язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З аналізу даних норм вбачається, що подання клопотання про поновлення пропущеного строку та доказів, які доводили б поважність такого пропуску є обов"язком позивача та зобов'язує його надати такі докази до відкриття провадження у справі, оскільки витребування таких доказів не покладається на суд.
Одночасно, в порушення ч.6 ст.161 КАС України, позивачем при подачі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не зазначено посилань на докази, які підтверджують поважність причини пропуску строку на звернення до суду.
Доступ до правосуддя в контексті п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. 160 КАС України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160 і ст.161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали шляхом: викладу підстав позовних вимог до Управління Державної архітерктурно-будівельної інспекції України у Рівненській області або уточнення відповідача, чи вирішення питання про залучення до участі в справі інших осіб, та надання суду виправленого адміністративного позову у кількості осіб по справі; зазначення посилань на докази, які підтверджують поважність причини пропуску строку на звернення до суду; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та не підтверджено відповідність копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення; зазначення позивачем власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; в разі необхідності подання клоптання про витребування доказів з дотриманням вимог ст.80 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрованої за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Рівненській області (місцезнаходження - м.Рівне вул. 16 Липня,38 Рівненської області) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №56-Ф від 21.08.2018 залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_3