Справа №451/137/16-к
"11" жовтня 2018 р. Сокальський районний суд Львівської області
в складі колегії: головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарях: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження №12015140280000518 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Незнанів, Кам'янка-Бузького району, Львівської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, до затримання жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
ОСОБА_6 , 24.11.2015р. о 19год. 00хв. знаходячись у м. Кам'янка-Бузька, з метою вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом по телефону викликав таксі для здійснення перевезення з м. Кам'янка-Бузька у с. Дмитрів Радехівського району Львівської області. Близько 19год. 20хв. ОСОБА_11 , керуючи автомобілем марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 , знаходячись в м. Кам'янка-Бузька прибув за викликом на перехрестя вулиць Фетьковича-Драгоманова-Незалежності-Зелена, де у салон автомобіля присів ОСОБА_6 .. Переслідуючи мету незаконного заволодіння транспортним засобом під керування потерпілого ОСОБА_11 та об'єктивно усвідомлюючи переваги у фізичному розвитку та тілобудові останнього над ним, ОСОБА_6 вирішив застосувати ніж, який знаходився у правій зовнішній кишені його куртки. Близько 19год. 30хв., під час руху транспортного засобу автодорогою сполучення с. Вузлове - с. Дмитрів, в напрямку с. Дмитрів Радехівського району, неподалік с. Вузлове, ОСОБА_6 наказав водієві зупинити транспортний засіб, після чого діставши із зовнішньої правої кишені куртки, в якій був одягнутий, заздалегідь підготовлений розкладний ніж невстановленого типу та клинком ножа, якого тримав у правій руці, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, доклавши фізичних зусиль, маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_11 удар ножем у область грудної клітки, однак потерпілий ОСОБА_11 здійснив активний фізичний опір, схопивши руку ОСОБА_6 , в якій перебував ніж, та відвів її від свого тіла, продовжуючи тримати руку з ножем ОСОБА_6 .. Після цього ОСОБА_6 дав можливість потерпілому залишити автомобіль, відсунувшись від нього, при цьому останній відкривши двері автомобіля, виставивши з салону одну ногу, почав рухатися у сторону виходу продовжуючи утримувати ОСОБА_6 за руку, таким чином потерпілий залишив свій автомобіль. Продовжуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 заволодів автомобілем марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 вартістю 4500 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.11.2015р. становить 108286,28грн. Своїми діями ОСОБА_6 завдав потерпілому тілесні ушкодження, у вигляді різано-колотої рани грудної клітки, садна на крилі носа зліва та на лівій кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.
Такими діями ОСОБА_6 здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 289 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, визнав повністю, суду повідомив, що до затримання він працював різноробочим у ТзОВ «Комбікормовий завод», що в м. Кам'янка-Бузька Львівської області. В один день, точної дати він не пригадує, при розвантаженні вагону він найшов у траві розкладний ніж коричневого кольору, який забрав із собою та тримав його в підсобному приміщенні на території підприємства. 24.11.2015р. коли він прийшов на роботу, став складати свої особисті речі, а також поклав складного ножа у кишеню куртки так як знав, що його буде переведено на іншу роботу у підприємстві. Після закінчення робочого дня о 18.00год. він вийшов із території підприємства та пішов до автостанції в м. Кам'янка-Бузька. Будучи на території автостанції він вирішив викликати таксі, для того, щоб заволодіти транспортним засобом та в подальшому продати його. Після цього він відійшов на зупинку громадського транспорту, що на вул. Федьковича та розташована на перехресті доріг. Набравши із свого мобільного телефону номер таксі, він розмовляв із чоловіком якому повідомив, що бажає скористатися послугами таксі та поїхати у с. Дмитрів, Радехівського району. Одночасно повідомив, що грошей із собою він немає, а розрахується за послугу при приїзді у с. Дмитрів, на, що водій погодився. Через декілька хвилин на зупинку приїхав автомобіль марки «Вольцваген Венто» червоного кольору, який зупинився та до нього в цей час задзвонив невідомий номер. Він зрозумів, що це таксі та підійшов до даного автомобіля. Підійшовши, він відкрив передню праву дверку та побачив за кермом чоловіка віком приблизно 50 років, який запитав його чи це він їде у с. Дмитів, на, що він відповів, що так. Присівши на переднє пасажирське сидіння він побачив, що водій таксі значно сильніший від нього, а тому вирішив застосувати ніж, що мав при собі у кишені куртки. Дорогою він розмовляв із водієм таксі. Їдучи по дорозі в напрямку с. Дмитрів, проїжджаючи залізно дорожній переїзд він хотів реалізувати свій намір, однак побачив світло фар автомобіля, що наближався на зустріч. Він вирішив зачекати коли автомобілі розминуться та в цей час із правої зовнішньої кишені куртки, правою рукою вийняв ножа, якого між сидінням та дверкою безшумно відкрив. Використати ніж він хотів лише для того щоб налякати водія, нанісши йому удар в область плеча, так як він був значно фізично сильнішим і без допомоги ножа він на його думку не зміг би заволодіти автомобілем. В момент коли таксі розминулося із зустрічним автомобілем він переконався, що водій не дивиться у його сторону та став наносити удар ножем. Зробивши розмах рукою не розрахував сили та зрозумів, коли лезо ножа наблизилося до тіла водія, що зможе поранити його у груди, а не у плече. В цей момент потерпілий зловив його за руку із ножем і в цю мить відбувся удар. При цьому, коли потерпілий тримав його за руку, а саме за пальці, які тримали лезо та за саме лезо ножа, він хотів звільнити руку, однак цього не вийшло так як потерпілий продовжував утримувати його руку. Водій запитав його, що він робить, у відповідь він сказав, що забирає автомобіль, а його відпускає, при цьому говорив потерпілому, що його замовили, а саме автомобіль. Потерпілий хотів забрати з салону автомобіля мобільний телефон, однак він сказав, щоб той з автомобіля його не забирав. Після цього, він дав можливість потерпілому залишити автомобіль, відсунувшись від нього, при цьому останній відкривши двері автомобіля, виставивши із салону одну ногу, почав рухатися у сторону виходу та продовжував утримувати його за руку. Залишивши автомобіль потерпілий лише тоді відпустив його руку, в свою чергу він жодних перешкод потерпілому у цьому не чинив. Коли потерпілий залишив автомобіль, він пересів на місце водія та заблокував двері, при цьому ніж кинув на сидіння пасажира. Завівши автомобіль він став рухатися в сторону с. Дмитрів, проїхавши деяку відстань, по дорозі ліворуч побачив з'їзд на грунтову дорогу, однак туди не звернув так як побачив світло фар трактора, що перебував на полі. Проїхавши ще певну відстань, побачив поворот праворуч, куди звернув та став шукати в салоні автомобіля документи на нього, однак таких не виявилося. Після цього, він виїхав на дорогу, що прямує в сторону с. Дмитрів, біля залізничного переїзду, тобто на цю ж якою рухався з водієм таксі. Переїхавши залізничний переїзд, повернув в сторону м. Радехів, з метою залишити автомобіль на території недіючого Фермерського господарства, що знаходиться в с. Вузлове. Приїхавши, він вимкнув двигун та забрав з салону автомобіля ножа, а також мобільний телефон. Після цього, він пішов у сторону автодороги сполучення Львів-Луцьк, де прийшов на автобусну зупинку. На автобусі він приїхав в м. Кам'янка-Бузька, де пішов до супермаркету «Рукавичка», по дорозі до якого, витягнув із кишені куртки складного ножа та сім карту з мобільного телефону, що взяв у салоні автомобіля та викинув їх у сміттєвий бак, що біля супермаркету. Зазначив, що наміру позбавляти життя потерпілого він не мав, а лише хотів заволодіти його автомобілем, насильство застосував лише тому, що потерпілий мав значну фізичну перевагу над ним.
Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_11 про стягнення 5000грн. матеріальної шкоди, а також 15000грн. відшкодування моральної шкоди, такий визнає частково. А саме, потерпілий заявляє про відшкодування 5000грн. витрат понесених ним на лікування, однак підтвердження надає щодо витрат на суму біля 2000грн., моральну шкоду погоджується відшкодувати у обсязі 12000грн. Вважає вимоги потерпілого достатньо не обґрунтованими та завищеними. Крім цього звертає увагу суду на те, що 11.09.2018р. між його батьком ОСОБА_15 та потерпілими у його інтересах укладено угоду про відшкодування шкоди, згідно якої потерпілий ОСОБА_11 прийняв від нього відшкодування спричиненої шкоди в сумі 12000грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 про стягнення 8995грн. спричинених матеріальних збитків, що складається з: 3995грн. - витрати на ремонт автомобіля; 5000грн. - неустойка, також визнає частково. Зазначив, що ремонт автомобіля полягав у заміні потерпілим тормозних колодок та щеплення, що немає свого причинного наслідку із злочином, а може полягати у зносі даних деталей із часом. Просить врахувати те, що керував автомобілем з моменту його заволодіння та залишення на території агрофірми у відстані біля 5км., а тому просить у цій вимозі відмовити повністю. Взагалом погоджується відшкодувати потерпілому ОСОБА_10 3000грн. шкоди спричиненої йому злочином та вказані кошти згідно вищезазначеної угоди є вже передані потерпілому ОСОБА_10 ..
Підтримав обґрунтування письмових заперечень на цивільні позови, що викладені його захисником.
Щиро кається у скоєному, запевняє, що не буде вчиняти злочини в майбутньому.
Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 його вина також стверджується показами потерпілих, свідків, протоколами слідчих дій та іншими зібраними доказами по справі.
Так потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що його сину належить автомобіль марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він здійснює перевезення пасажирів. 24.11.2015р. він заміняв сина, так як він хворів. Біля 18год. 20хв. на мобільний йому зателефонував невідомий чоловік та замовив поїздку з м. Камянка-Бузька в с. Дмитрів, Радехівського району, він погодився та приїхав за ним у обумовлене місце, а саме зупинку громадського транспорту по вул. Федьковича біля перехрестя. Оскільки цього чоловіка він не знав, набрав йому на мобільний із якого він телефонував. Відразу до автомобіля підійшов молодий чоловік який сів на переднє пасажирське сидіння і вони стали рухатися в напрямку м. Радехів, а саме в сторону с. Вузлове, дорогою розмовляючи. Виїхавши з с. Вузлове, вони рухались дорогою до с. Дмитрів. При проїзді залізничного переїзду їм на зустріч рухався інший автомобіль, в цей час він стежив за дорогою так як на ній були ями. Відразу після того, як вони розминулися із вказаним автомобілем, пасажир різко замахнувся та він побачив у його руці лезо ножа, яке було направлене йому у груди. Він загальмував, відразу схопивши його за руку із ножем та відчув біль у грудній клітці. Ніж потрапив у кістку та пішов під шкіру. Він запитав хлопця, що він робить, на, що останній відповів, що забирає його автомобіль та що його замовили. Ці слова він сприйняв як загрозу своєму життю. Весь час він тримав руку нападника із ножем боячись, що він повторно замахнеться ножем, однак він цього не робив. Згодом він відкрив дверку автомобіля та виставивши ліву ногу став із нього виходити, не відпускаючи руки нападника. Так він вийшов із салону автомобіля який згодом рушив у протилежному від нього напрямку. Відійшовши від автомобіля він зателефонував синові та повідомив що відбулося, рану притиснув спортивною шапкою яку мав із собою. Пройшовши біля 50м. відчув біль в області шиї. Згодом приїхала швидка допомога та поліція, а також приїхав його син. Далі його доставили у лікарню в м. Радехів, де надали допомогу, потім він перебував у лікарні у м. Камянка-Бузька. Загалом він лікувався більше двох тижнів.
Цивільний позов про стягнення із обвинуваченого 5000грн. відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат на лікування та 15000грн. моральної шкоди підтримує та просить при його вирішенні врахувати те, що обвинуваченим йому в ході розгляду справи відшкодовано 12000грн. спричиненої шкоди.
Крім викладеного у позові повідомив, що витрати на лікування були значними, однак в час лікування він не думав про збирання та зберігання чеків із аптек, а тому надав суду лише ті, що збереглися. Обсяг відшкодування обвинуваченим моральної шкоди вважає не великим, оскільки він переніс значні переживання та страждання реально усвідомлюючи в момент злочину загрозу його життю та переніс біль внаслідок удару ножем, а згодом був змушений лікуватися.
Обвинуваченому просить обрати покарання в межах санкції статті за якою обвинувачується.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що є сином потерпілого ОСОБА_11 .. Зазначив, що у його власності є автомобіль марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно угоди він надає ТзОВ «Райтекс» для здійснення перевезення пасажирів. Серед іншого даний договір передбачає відповідальність сторін, а саме те, що у разі затримки або ненадання таксі для перевезення перевізник сплачує замовнику збитки та неустойку в розмірі 10% від вартості проїзду. Очевидцем подій, що мали місце 24.11.2015р. він не був, однак знає, що в даний день автомобілем керував його батько так як він хворів і батько його заміняв. В вечір біля 20.00год. йому зателефонував батько та повідомив, що його підрізали, а також, що забрали автомобіль. Приблизно через пів години він під'їхав до батька, де вже була швидка допомога та поліція. Його батька відразу було доставлено у лікарню в м. Радехів, де йому надали допомогу, потім він лікувався більше двох тижнів. Зі слів батька він дізнався, що обвинувачений замовив поїздку в с. Дмитрів та по дорозі напав на нього застосувавши ножа, а саме вдарив його ножем у груди. Застосувавши силу батько зумів втримати руку нападника із ножем та звільнитися із автомобіля.
Цивільний позов про відшкодування 8995грн. майнової шкоди, що складається із: 3995грн. витрат на ремонт автомобіля та 5000грн. - неустойки підтримує та при його вирішення просить суд врахувати, що обвинуваченим в ході розгляду справи йому відшкодовано кошти в сумі 3000грн.
Крім доводів викладених у позовній заяві зазначив, що обвинувачений незаконно заволодівши його автомобілем, недбало експлуатував його, керуючи ним на ручному гальмі, внаслідок чого відбулось зношення гальмівних колодок. Також ним виведено із ладу щеплення коробки передач, яке до цього працювало без проблем. В зв'язку з чим ним затрачено кошти в сумі 3995грн. на ремонт автомобіля. Також згідно договору про надання транспортних послуг він взяв на себе зобов'язання щодо надання свого автомобіля марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 ТзОВ «Райтекс», для перевезення пасажирів та у зв'язку з виведенням його із ладу, він два тижні не міг його експлуатувати, через, що поніс збитки які оцінює у сумі 5000грн.
Обвинуваченому просить обрати покарання в межах санкції статті за якою обвинувачується.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що працює лікарем-хірургом у Радехівській ЦРЛ. З моменту подій справи пройшов значний час, але він пригадує, що 24.11.2015р. заступив на чергування. У вечері, біля 21.00год. в приймальне відділення доставлено потерпілого ОСОБА_11 , при огляді він виявив у потерпілого різано-колоту рану в області грудини біля 3-4 ребер. Потерпілому відразу було надано первинну хірургічну допомогу та потім він поїхав лікуватися за місцем проживання. Зі слів потерпілого на нього здійснено напад при перевезенні пасажира, який вдарив його ножем та заволодів його автомобілем.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що працює сторожем у агрофірмі, що розташована неподалік с. Павлів Радехівського району. 24.11.2015р. ввечері, часу не пригадує, він пішов у обхід території та побачив припаркований автомобіль червоного кольору. В салоні автомобіля нікого не було. Про автомобіль повідомив напарника ОСОБА_18 . Значення він цьому не надав так як в цей час з поля вивозили буряки і він подумав, що автомобіль належить комусь із робітників. Зранку він ще раз пішов у обхід та побачив, що автомобіль стоїть на тому ж місці та, що біля нього нікого немає. Біля 07год.15хв. приїхала поліція та оглянувши даний автомобіль працівники поліції повідомили, що він в угоні. Так як його зміна закінчилася о 08.00год. він поїхав додому.
Свідок ОСОБА_18 показав, що працює сторожем у агрофірмі, що розташована неподалік с. Павлів Радехівського району. 24.11.2015р. будучи на чергуванні, у вечір йому повідомив напарник ОСОБА_17 , що на території він виявив автомобіль та, що ні у його салоні ні поруч нікого немає. Зранку біля 07.00год. приїхали працівники поліції які оглянули даний автомобіль та повідомили, що він у розшуку.
Під час проведення слідчої дії пред'явлення особи для впізнання 25.11.2015р. потерпілий ОСОБА_11 впізнав та вказав на ОСОБА_6 , як на особу, яка завдала йому тілесні ушкодження та заволоділа автомобілем.
Т.2 а.с. 98-101
Згідно висновку судово-медичної експертизи №269/2015мк від 22.12.2015р., на передній поверхні футболки ОСОБА_11 виявлено незначно справа одне наскрізне колото-різане пошкодження, яке утворилося від дії гострого, плоского колюче-ріжучого знаряддя, або предмета, тип заточки якого встановити не надається можливим. Беручи до уваги обставини справи, а саме те, що рана у ОСОБА_11 знаходилася в ділянці грудини, то можна вважати, що пошкодження на футболці може співпадати за локалізацією з раною виявленою на тілі ОСОБА_11
Т.2 а.с. 114-118
В ході проведення слідчого експерименту 01.12.2015р, знаходячись в с. Вузлове, а саме по напрямку повороту на с. Дмитрів, ОСОБА_6 вказав на місце де автомобіль повернув на автодорогу до с. Дмитрів. Знаходячись на залізничному переїзді він вказав, що саме у цьому місці він з кишені вийняв ніж. Вказав на місце, де побачив зустрічний автомобіль та місце роз'їзду із ним. Далі ОСОБА_19 вказав на місце зупинки потерпілим ОСОБА_20 автомобіля та розповів обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та заволодіння транспортним засобом. Далі слідчий експеримент продовжено на території колишньої ферми біля с. Вузлове, де ОСОБА_19 вказав на місце де зупинив автомобіль, забравши з нього ніж, телефон та залишивши ключі у замку запалення. Далі перебуваючи на території Радехівського ВП біля автомобіля «Вольцваген Венто» та у його салоні ОСОБА_19 вказав на обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та заволодіння автомобілем.
Т.2 а.с. 136-140.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у незаконному заволодінні автомобіля марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_10 та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 289 КК України, оскільки незаконне заволодіння транспортним засобом поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_11 ..
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який характеризується умисною формою вини, його особу, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, до затримання працював, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом”якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та часткове відшкодування спричиненої шкоди потерпілим.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті за якою він обвинувачується і таке повинно бути у вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення засудженого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
Суд також при призначенні покарання обвинуваченому, не призначає додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки при цьому враховує його повне визнання вини, часткове відшкодування шкоди потерпілим, молодий вік та відсутність у нього особистого майна.
Також, враховуючи доведеність вини ОСОБА_6 у інкримінованому йому злочині та обставини справи, суд вирішуючи заявлені потерпілими цивільні позови приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В ході розгляду справи встановлено, що внаслідок спричинення обвинуваченим потерпілому тілесних ушкоджень, а саме удару ножем, потерпілий був змушений лікуватися, переніс хірургічне втручання, після вчинення щодо нього злочину перебував на стаціонарному лікуванні у Кам'янка-Бузькій ЦРЛ в період з 26.11.2015р. по 09.12.2015р. з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІІст., ризик 4 (дуже високий), гіпертонічний криз.
У зв'язку із лікуванням потерпілим затрачено кошти, розмір яких становить та є підтвердженим документально копіями квитанцій на суму 2491грн. 33коп.
Крім цього, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з ушкодженням здоров”я, у душевних страждання, яких фізична особа зазнала у зв”язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім”ї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В судовому засіданні встановлено, що злочинними діями обвинуваченого потерпілому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв”язку з ушкодженням здоров”я, у душевних страждання, у зв”язку із протиправною поведінкою обвинуваченого щодо нього.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд враховує характер вчиненого діяння обвинуваченим, а саме, що вчинений ним злочин характеризується умисною формою вини, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, а також вимоги розумності та справедливості, тому, позовну вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди слід задовольнити повністю в сумі 15000грн.
В свою чергу, враховуючи те, що обвинуваченим в ході розгляду справи потерпілому ОСОБА_11 відшкодовано 12000грн., суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог потерпілого в сумі 2491грн. 33коп. на відшкодування майнової шкоди та 3000грн. на відшкодування моральної шкоди.
Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 , судом встановлено наступне.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником автомобіля марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_10 ..
Відповідно до рахунку №121 від 09.12.2015р., що виданий ФОП ОСОБА_21 , встановлено, що ОСОБА_10 затрачено кошти на ремонт автомобіля «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 в загальній сумі 3995грн., з яких: 2770грн. - щеплення КПП, 490грн. - колодки гальмівні задні, 35грн. - рідина гальмівна, 550грн. - демонтаж, монтаж КПП, заміна щеплення, 150грн. - заміна колодок.
Вищевказане також підтверджується товарними чеками від 09 та 12.12.2015р., що видані ФОП ОСОБА_21 ..
Також зазначає, що внаслідок пошкодження автомобіля потерпілий не міг керувати ним та здійснювати перевезення з 24.11.2015р. по 09.12.2015р.
Разом з тим, в ході розгляду справи потерпілим не надано суду доказів щодо причинно-наслідкового зв'язку між зносом гальмівних колодок та щеплення КПП з незаконним заволодінням автомобілем обвинуваченим, так як з момент заволодіння автомобілем та залишення його на території старої ферми він проїхав незначну відстань. Крім цього не надано належних доказів керування обвинуваченим автомобілем з увімкненим ручним гальмом таких як висновок експерта тощо. Також суд бере до уваги те, що вказані запчастини відносяться до так званих «розхідних» та потребують періодичної заміни. Відповідно, у задоволенні даної вимоги суд відмовляє.
Дослідженим договором про надання транспортних послуг від 02.01.2015р., що укладений між ТзОВ «Райтекс» - замовник та ПП ОСОБА_10 - перевізник, що діяв станом на 24.11.2015р., встановлено, що його предметом є: замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов'язання по таксомоторному перевезенню представлених замовником пасажирів на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 5.2. договору, на який покликається позивач, у разі затримки або не надання таксі для перевезення перевізник сплачує замовнику збитки та неустойку в розмірі 10% від вартості проїзду.
Однак, позивачем не надано суду підтвердження щодо сплати замовнику ТзОВ «Райтекс» збитків чи неустойки.
Разом з тим, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_10 працює та отримує дохід шляхом надання послуг із перевезення та в силу протиправних дій обвинуваченого не міг експлуатувати автомобіль, відповідно втратив дохід та той факт, що обвинувачений визнає частково вимоги потерпілого в обсязі відшкодування 3000грн. спричиненої майнової шкоди та вказану суму обвинуваченим в ході розгляду справи потерпілому ОСОБА_10 вже відшкодував, відтак у задоволенні позовних вимог потерпілого, суд відмовляє.
Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 491,04грн. суд стягує із ОСОБА_6 .
Речові докази:
Автомобіль марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10 - залишити у його власності;
Мобільний телефон «Нокіа-3100», ІМЕІ НОМЕР_3 голубого кольору, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_11 - залишити у його власності;
Мобільний телефон марки «Нокіа-1202» ІМЕІ НОМЕР_4 чорного кольору з сім картою, одяг ОСОБА_6 (кепка, штани, куртка), що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП України у Львівській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;
Розкладний ніж, футболку потерпілого ОСОБА_11 , два марлеві тампони (змиви з салону автомобіля) що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП України у Львівській області - знищити.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Початком строку відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати 25.11.2015року, зарахувавши в строк відбуття покарання час затримання та перебування під вартою в ході досудового слідства та під час судового розгляду справи.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати у строк покарання ОСОБА_6 час його перебування в установах попереднього ув'язнення у період з 25.11.2015р. по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Позовну заяву потерпілого ОСОБА_11 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_11 2491 (дві тисячі чотириста дев'яносто одну) грн. 33коп. відшкодування майнової шкоди та 3000 (три тисячі) грн. відшкодування завданої моральної шкоди.
В решті цивільного позову ОСОБА_11 - відмовити.
У задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_10 - відмовити.
Судові витрати 491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 04 коп. за проведення судової дактилоскопічної експертизи по справі стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави.
Речові докази: Автомобіль марки «Вольцваген Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10 - залишити у його власності;
Мобільний телефон «Нокіа-3100», ІМЕІ НОМЕР_3 голубого кольору, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_11 - залишити у його власності;
Мобільний телефон марки «Нокіа-1202» ІМЕІ НОМЕР_4 чорного кольору з сім картою, одяг ОСОБА_6 (кепка, штани, куртка), що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП України у Львівській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;
Розкладний ніж, футболку потерпілого ОСОБА_11 , два марлеві тампони (змиви з салону автомобіля) що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП України у Львівській області - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення цього тридцятиденного строку апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
У разі надходження апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Решті учасників судового провадження роз'яснити їх право на отримання в суді копії вироку.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3