Справа № 125/1229/18
Головуючий у 1-й інстанції: Хитрук В.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
02 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В. Шидловського В.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сербин І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року (рішення ухвалене суддею Хитрук В.М. в м.Бар, дані про дату складання повного тексту рішення в матеріалах справи відсутні) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до посадової особи - поліцейського роти №3 батальйону патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У червні 2018 року Позивач звернувся до суду з позовом до посадової особи - поліцейського роти №3 батальйону патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначив, що 24.05.2018 року поліцейським роти №3 батальйону патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_3 щодо нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ВР №071810. Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративний штраф в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки 24.05.2018 року він, керуючи транспортним засобом марки «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух на заборонений сигнал світлофора. Позивач не погоджується із вказаною постановою, оскільки вважає її неправомірною.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до посадової особи - поліцейського роти №3 батальйону патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено повністю.
Суд першої інстанції скасував постанову посадової особи - поліцейського роти №3 батальйону патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення серії ВР №071810 від 24.05.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що адміністративне правопорушення було зафіксовано на відеореєстратор патрульного автомобіля, з якого чітко видно факт проїзду автомобілем позивача на заборонений сигнал світлофора. Вказує, що після зупинки транспортного засобу інспектор представився та озвучив причину зупинки, роз'яснив позивачу його права, заслухав пояснення ОСОБА_2, повідомив про час і місце розгляду справи, його права, порядок і строки оскарження постанови, відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відповідності до вимог КУпАП.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що поліцейським роти №3 батальйону патрульної поліції в Тернопільській області ОСОБА_3 складено постанову серії ВР №071810, якою визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривні за те, що він, 24.05.2018 року о 23 год.05 хвили на 354 кілометрі автомобільної дороги Доманова-Ковель-Чернівці-Требляче, керуючи транспортним засобом марки «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух на заборонений сигнал світлофора.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів, які б свідчили про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.7.3 ПДР сигнали світлофора мають такі значення, зокрема: зелений дозволяє рух: зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Вказані норми ПДР безальтернативно забороняють рух транспортних засобів за наявності відповідного заборонюючого сигналу світлофора.
Ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку проїзду на заборонний сигнал світлофора.
Пунктом 8.7.3 ПДР (в) передбачено, що зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, (ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; у підпункті (є) зазначається, що поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Відповідно до п. 8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що гуртується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, позивач надав пояснення, що 24.05.2018 року він, керуючи транспортним засобом марки «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Теребовля виїхав на перехрестя на "зелений" сигнал світлофора, який змінився на "зелений миготливий" сигнал світлофора, оскільки протяжність перехрестя досить велика, після виїзду на середину перехрестя, сигнал світлофора змінився на "жовтий". Тобто, в момент загоряння забороненого сигналу світлофора він уже проїжджав перехрестя і щоб не застосовувати екстрене гальмування і не створювати небезпечну аварійну ситуацію, керувався п.8.11 Правил дорожнього руху. Зазначив, що саме такі пояснення надавав інспектору поліції при складанні постанови про адмінправопорушення, які останнім до уваги не взято.
Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції при винесенні постанови у справі виходив з приписів ст. 77 КАС України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що відповідачем суду першої інстанції не було надано доказів щодо того, що позивач здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофору та порушив п.п.8.7.3.е ПДР України, зокрема, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, речових доказів тощо, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова відповідача від 24.05.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення у сумі 425 грн. підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарг без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 06 листопада 2018 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5