18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
29 жовтня 2018 року м. Черкаси
справа № 925/669/18
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергума-2010», юридична адреса: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6, оф. 3, (фактична адреса: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100А)
до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», м. Черкаси, вул. Гоголя, 285
про стягнення 111 558,77 грн. 3% річних та інфляційних втрат,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.
В розгляді справи оголошувалась перерва з 07.08.2018р. до 11:00 год. 22.08.2018р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергума-2010» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про стягнення 111 558,77 грн. 3% річних та інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно договорів поставки:
- від 19.02.2016р. №79-03/11-16 в розмірі 27 642,79 грн., в тому числі: 4 705,92 грн. 3% річних, 22 936,87 грн. інфляційних,
- від 13.10.2016р. №495-03/11-16 в розмірі 83 915,98 грн., в тому числі: 14 018,03 грн. 3% річних, 69 897,95 грн. інфляційних,
- та відшкодування судових витрат.
В судовому засіданні:
Представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Предметом спору є обтяжений борг у процедурі поточної заборгованості в банкротстві відповідача. Письмово спростовує доводи відзиву відповідача.
Позивач не змінив підставу чи предмет спору.
Сторони не пропонували вирішити спір в позасудовому порядку. Представники сторін повідомили, що надали суду всі докази по справі. Сторони вказали про відсутність додаткових документів та необхідності витребування документів від третіх осіб.
Представник відповідача вимоги заперечив, у відзив на позов вказав, що відповідач перебуває в стадії розпорядження майном у процедурі банкрутства. Заперечує дійсність грошового зобов'язання перед позивачем. Вказує на об'єктивні перешкоди у проведенні своєчасних розрахунків з позивачем.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:
19.02.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» (надалі - Покупець, Відповідач) в особі директора з забезпечення виробництва ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності №4084/09-03 від 12.06.2015р., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергума - 2010» (надалі - Постачальник, Позивач), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, був укладений Договір - поставки №79-03/11-16.
Відповідно до п. 1.1. Договору №79-03/11-16 Постачальник зобов'язується у 2016 році поставити Покупцю товари (шини автомобільні в обумовленому асортименті), зазначені в даному Договорі, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Пунктом 3.1. Договору №79-03/11-16 визначено ціну договору - 494 748 грн. з ПДВ.
Відповідно до п.4.1. Договору №79-03/11-16 розрахунки проводяться наступним чином: по факту поставки, з відстрочкою платежу до 15 банківських днів. Покупець мас право здійснити попередню оплату за Товар (або частину Товару) частково або в повному обсязі, при цьому укладання додаткової угоди не є обов'язковим. Форма оплати - безготівкова шляхом переказу грошових коштів на рахунок Постачальника, зазначений в договорі. Підставами для здійснення розрахунків є рахунки Постачальника на оплату.
Підпунктом 6.1.1. Договору №79-03/11-16 покладено на Покупця обов'язок своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений і прийнятий товар.
Підпунктом 6.4.1. Договору №79-03/11-16 регламентовано право Постачальника своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.
Згідно з п.7.1. Договору №79-03/11-16, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Положеннями даного Договору №79-03/11-16 (п.9.1 та п.9.2) встановлено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.
За даними обліку ТОВ «Інтергума - 2010» стан розрахунків за Договором №79-03/11-16 від 19.02.2016р. між Покупцем та Постачальником наступний:
20.04.2016р. поставлено товари та надано послуги на суму 304 048 грн.;
29.04.2016р. поставлено товари та надано послуги на суму 150 400 грн.;
03.06.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №3177 від 03.06.2016р.) на суму 10000 грн.;
03.06.2016р. поставлено товари та надано послуги на суму 10000 грн.;
07.06.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №3379 від 07.06.2016р.) на суму 50 000 грн.;
02.07.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №3951 від 02.07.2016р.) на суму 50 000 грн.;
08.07.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №4215 від 08.07.2016р.) на суму 21 600 грн.;
25.07.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №4700 від 25.07.2016р.) на суму 50 000 грн.;
01.08.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №4893 від 01.08.2016р.) на суму 50 000 грн.;
09.08.2016р. поставлено товари та надано послуги на суму 21 600 грн.;
06.10.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №6294 від 06.10.16р.). сума 20 000 грн.;
11.10.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №6475 від 11.10.2016р.), сума 104 048 грн.;
12.10.2016р. поставлено товари та надано послуги на суму 4 800 грн. (податкова накладна від 12.10.2016р. №200 та рахунок на оплату 3235 від 12.10.2016р.);
02.12.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №7777 від 02.12.2016р.) на суму 20 000 грн.;
12.12.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №7920 від 06.10.2016р.) на суму 30 000 грн.;
19.12.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №8174 від 19.12.2016р.). сума 30 000 грн.;
29.12.2016р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №8558 від 29.12.2016р.), сума 50 400,00 гри.
Станом на 31.05.2018р. заборгованість ПАТ «Черкасиобленерго» перед ТОВ «Інтергума - 2010» за Договором №79-03/11-16 від 19.02.2016р. становила 4800 грн.
На момент звернення до суду заборгованість ПАТ «Черкасиобленерго» перед ТОВ «Інтергума - 2010» за Договором №79-03/11-16 від 19.02.2016р. становить 27 642,79 грн. та має наступну структуру:
- 22936,87 грн. інфляційних втрат;
- 4705,92 грн. - 3% річних з простроченої суми.
13.10.2016р. між ПАТ «Черкасиобленерго» в особі директора з забезпечення виробництва ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності №3908/09-03 від 13.06.2016р. (надалі - Покупець) та ТОВ «Інтегрума - 2010», в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, (надалі - Постачальник), був укладений Договір поставки №495-03/11-16.
Відповідно до п.3.1. Договору №495-03/11-16, ціна цього Договору становить 453 936 грн. з ПДВ.
Інші умови Договору № 495-03/11-16 є ідентичними з умовами Договору №79-03/11-16.
Предметом договору є постачання позивачем автомобільних шин за плату відповідачу відповідно до специфікації. Спору в частині, кількості, вартості, якості товару - немає.
За даними обліку ТОВ «Інтергума - 2010» стан розрахунків за Договором №495-03/11-16 від 13.10.2016р. між Покупцем та Постачальником наступний:
13.10.2016р. поставлено товари та надано послуги на суму 10800 грн. відповідно до податкової накладної від 13.10.2016р. №225 та рахунку на оплату №3287 від 13.10.2016р.);
07.11.2016р. поставлено товари та надано послуги на суму 301656 грн. відповідно до податкової накладної від 07.11.2016р. №138, ТТН №Р5085 від 07.11.2016р. та рахунку на оплату №3895 від 07.11.2016р.;
19.12.2016р. поставлено товари та надано послуги на суму 44 964 грн. відповідно до податкової накладної від 19.12.2016р. №357, ТТН №Р6206 від 19.12.2016р., видаткової накладної №6206 від 19.12.2016р. та рахунку на оплату №4600 від 19.12.2016р;
26.01.2017р. здійснено оплату товарів та послуг (платіжне доручення №597 від 26.01.2017р.) на суму 50 000 грн.
01.06.2018р. на адресу Відповідача (18002 м. Черкаси, вул. Гоголя, 285) Позивачем була направлена Вимога про погашення боргу за Договором поставки №79-03/11-16 від 19.02.2016р. та Договором поставки №495-03/11-16 від 13.10.2016р. Дана вимога отримана Відповідачем 04.06.2018р., але ним виконано лише частину своїх грошових зобов'язань перед Позивачем та сплачено 11.06.2018р. заборгованість по Договору поставки - №495-03/11-16 від 13.10.2016р. - 307420 грн.
Відповідачем, як боржником, який прострочив виконання свого грошового зобов'язання, в порушення приписів ст. 625 ЦК України та умов договору, не було сплачено інфляційні втрати та 3% річних від прострочених сум.
На момент звернення з позовом в суд ТОВ «Інтергума - 2010» нараховує заборгованість 83 915,98 грн. Відповідачу за Договором №495-03/11-16 від 13.10.2016р., з них:
- 69897,95 грн. інфляційних втрат;
- 14018,03 грн. - 3% річних.
Представник відповідача заперечив право позивача на нарахування обтяжень на суму боргу з мотивів відкритого з травня 2004 року банкрутного провадження стосовно відповідача на підставі ЗУ «Про відновлення платоспроможності божника та визнання його банкрутом». Подано письмовий відзив на позов (а.с. 69-72). За твердженням відповідача, на суму боргу банкрута позивач не можуть нарахувати обтяження. Також позивачем та судом має бути врахована ситуація з боржником, з якого всі отримані кошти безспірно списуються ДП «Енергоринок» на погашення заборгованості по електроенергії на підставі постанов НКРЕКП. Основний борг перед позивачем було погашено 11.06.2018р. Просить в позові відмовити.
На запитання головуючого представники сторін заявили:
про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;
про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;
про можливість завершення дослідження обставин справи.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ.
Суд при вирішенні спору та прийнятті рішення враховує основні засади та принципи господарського судочинства (ст. 2 ГПК України), в тому числі верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд враховує, що відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарських судів.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно з положеннями ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на
користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох сторін, спрямована па встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Між сторонами виникли відносини постачання продукції промислового призначення (автомобільні шини) як різновид відносин купівлі-продажу (з елементами послуги з доставки), що відповідає приписам гл. 54 ЦК України на підставі письмового двосторонніх оплатних строкових консенсуальних договорів поставки №79-03/11-16 від 19.02.2016р. (а.с. 44-49) та №495-03/11-16 від 13.10.2016р. (а.с. 50-55).
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів. Договори не заперечні сторонами, не визнані недійсними за рішенням суду, не розірвані в установленому порядку чи за згодою сторін.
Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).
Позивачем виконано 2 поставки товарної продукції - автомобільних шин відповідно до специфікації.
Спору в частині поставки, недопоставки, неналежної поставки, ціни товару, суми основного боргу між сторонами - немає.
Відповідачем обумовлені партії шин автомобільних прийняті без зауважень, товар використано для експлуатації транспорту відповідача. Заборгованість за поставлені шини - належно та повністю оплачені відповідачем лише в травні 2018р. На суму простроченого грошового боргу нараховані обтяження в виді інфляційних втрат та 3% річних, що є предметом спору в суді.
На момент звернення з цим позовом відповідач розрахувався повністю за поставлений товар. Позивач підтвердив несвоєчасний розрахунок за спірним договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 4.1 договорів - розрахунки проводяться наступним чином: по факту поставки, з відстрочкою платежу до 15 банківських днів.
Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.
Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та своєчасної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.
Суд враховує відсутність основного боргу відповідача після звернення позивача до суду.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення обтяжень по грошовому зобов'язанню у виді інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення платежу.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд враховує правову позицію позивача про застосування до спірних правовідносин редакції ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» до 19.01.2013р. та поточні вимоги кредитора, оскільки провадження про банкрутство відповідача порушено господарським судом Черкаської області у справі 01/1494 від 14.05.2004р. з введенням мораторію на стягнення та нарахування штрафних санкцій, що не забороняє нараховувати інфляційні втрати та 3% річних по грошових зобов'язаннях.
Одночасно суд враховує можливість нарахування позивачем інфляційних втрат лише за повний календарний місяць та не враховує розрахунки позивача по інфляційних втратах за періоди до місяця.
Запропонований розрахунок позивача перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт: ОСОБА_5», з округленням сум після двох знаків після коми - за спірні періоди.
Стягненню підлягає 94158,11 грн. інфляційний та 3% річних (за виключенням нарахувань інфляційних втрат за неповний місяць:
304,05 грн. + 454,45 грн. - з 16.05.2016р. по 07.06.2016р. (а.с. 14);
6564,54 грн. + 3651,20 грн. - з 06.10.2016р. по 03.11.2016р. (а.с. 15);
1036,80 грн. + 766,80 грн. + 496,80 грн. з 02.12.2016р. по 29.12.2016р. (а.с. 16-17);
194,40 грн. з 04.11.2016р. по 26.11.2016р. (а.с. 21);
3931,62 грн. з 11.01.2017р. по 26.01.2017р. (а.с. 21)). В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 1 762,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача: публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735, номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергума-2010», юридична адреса: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6, оф. 3, (фактична адреса: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100А), код ЄДРПОУ 37287709, номер рахунку в банку невідомий
94158,11 грн. інфляційних втрат та 3% річних та 1762,00 грн. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.
Повне рішення складено 05.11.2018р.
Суддя Г.М. Скиба