справа № 2а-2334/09/0670
категорія 2.11.17
16 листопада 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М.,
при секретарі - Вітковській Т.С.
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Малинському районі
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
В квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав, що за результатами планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2007 р. по 31.12.2008 року ДПІ в Малинському районі встановлені факти порушення ЗУ " Про оподаткування прибутку підприємств", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "про порядок застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в зв'язку з чим винесені податкові повідомлення-рішення № 0001281740/0 від 20.03.2009 р., яким донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 8565,40 грн., № 0001291740/0 від 20.03.2009 р., яким донараховано 6720 грн. штрафних/фінансових/ санкцій за порушення законодавства про патентування та рішення про застосування штрафних/фінансових/ санкцій № 0003252340 від 20.03.2009 р. про застосування штрафних / фінансових/ санкцій за порушення порядку застосування РРО. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних/фінансових/ санкцій незаконними і просить їх скасувати.
В судовому засіданні представники змінили позовні вимоги і просили визнати недійсним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення № 0001281740/0 від 20.03.2009 р., яким донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 6023,54 грн., визнати не чинними та скасувати № 0001291740/0 від 20.03.2009 р., яким донараховано 6720 грн. штрафних/фінансових/ санкцій за порушення законодавства про патентування та рішення про застосування штрафних/фінансових/ санкцій № 0003252340 від 20.03.2009 р. про застосування штрафних / фінансових/ санкцій за порушення порядку застосування РРО.
Свою правову позицію позивач обґрунтував тим, що підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб було не врахування перевіряючими витрат, понесених позивачем в зв'язку з придбанням палива, яке використовувалось в господарській діяльності як паливо для легкового автомобіля, хоча ці витрати документально підтверджені та оплачені ним. Також є безпідставним нарахування відповідачем штрафних/фінансових/ санкцій/ за порушення вимог ЗУ "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", так як позивач здійснював торгівельну діяльність по продажу газу скрапленого виключно вітчизняного виробництва, а також реалізовував його населенню, а тому правомірно ним був придбаний пільговий патент. Що стосується рішення про застосування штрафних/фінансових/ санкцій за порушення порядку застосування РРО, то позивач зауважує, що вони застосовані з порушенням строків, встановлених статтею 250 ГК України.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, на обґрунтування своїх вимог надала письмові заперечення. Також пояснила, що порушення, які зазначені в акті перевірки, мали місце і донарахування ними податків проведено законно, а тому просили відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В період з 18.02.2009 по 3.03.2009 року Державною податковою інспекцією у Малинському районі проведено виїзну планову перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатом якої складено акт від 6.03.2009 № 30-222/17/247920950. Також був складений акт № 0018/06/13/23/30764841 про перевірку питання ведення касових операцій та дотримання вимог порядку проведення розрахунків із споживачами за готівку.
Перевіркою встановлені порушення:
-- п.19.1 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України " Про прибутковий податок з громадян";
-- пп.. 9,11 ст.3 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
--п.1 ст.3 Закону України " Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
На підставі акту від 3.02.2009 № 604/23-1/22044334/0110 та акту № 0018/06/13/23/30764841 Державною податковою інспекцією в Малинському районі прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
-- № 0001291740/0 від 20.03.2009 р., яким застосована фінансова санкція 6720 грн.
-- № 0001281740/0 від 20.03.2009 р., яким донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 8565,40 грн.
-- рішення № 0003252340 від 20.03.2009 року про застосування штрафних/фінансових/ санкцій в сумі 765 грн.
Щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб слід зазначити, що відповідно до ст.13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Зокрема передбачено, що до складу валових витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва, або підлягають амортизації згідно з Законом України " Про оподаткування прибутку підприємств".
Положення статті 5 вказаного закону застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з операціями за результатами або за участю яких в податковому періоді / звітному кварталі/ безпосередньо отримані доходи.
У відповідності до пп.. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України 2Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції /робіт, послуг/ і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.
Відповідач при проведенні перевірки не врахував витрати позивача, зроблені ним в зв'язку з придбанням паливу/газу скрапленого/, який використовується позивачем в господарській діяльності як паливо для легкового автомобіля. Ці витрати документально підтверджені в судовому засіданні та оплачені позивачем і вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду.
Згідно ст.13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманими витратами від підприємницької діяльності приватного підприємця, відносять витрати, які включаються до валових або підлягають амортизації згідно із Законом України " Про оподаткування прибутку підприємств", тобто приватний підприємець формує витрати за переліком, визначеним статтею 5 вищевказаного Закону "валові витрати" і ст.8 "амортизація".
Підпунктом 5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дозволено включати до валових витрат платника податку витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності / крім тих, що підлягають амортизації/.
Вартість палива для автомобілів, що використовує приватний підприємець у господарській діяльності можна віднести на експлуатацію транспортних засобів.
На підставі пп.5.4.10. п.5.4. ст.5 вищевказаного закону до складу витрат можна включити 50 % витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю. Кількість використаного палива визначається за даними подорожніх листів автомобіля, які є підставою для списання палива і включення його вартості до витрат.
В судовому засіданні були оглянуті подорожні листи на автомобіль "Хюндай Таскон", який використовується позивачем в господарській діяльності.
Таким чином суд приходить до висновку про незаконність дій відповідача щодо не включення валових витрат на придбання позивачем паливно-мастильних матеріалів для легкового автомобіля в сумі 20026,91 грн.
Також відповідачем безпідставно не включено до валових витрати на придбання позивачем газороздільної колонки "Шельф" вартістю 20310 грн., яка була в послідуючому встановлена на автомобіль, який використовується ним в господарській діяльності.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що вищевказане податкове повідомлення-рішення слід визнати частково не чинним на суму 6023,54 грн. донарахованого податку з доходів фізичних осіб.
Щодо нарахування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1.,2 ст.3 ЗУ "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Відповідно до ч.6 ст.3 вищевказаного Закону передбачено, що пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гаc освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню.
Судом встановлено, що позивач протягом квітня 2007 р.-грудня 2008 р. здійснював реалізацію скрапленого газу вітчизняного виробництва. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що в зв'язку з тим, що він здійснював реалізацію газу скрапленого вітчизняного виробництва, а тому має право на придбання пільгового патенту.
Однак судом встановлено, що позивач здійснював продаж газу населенню тільки в квітні-червні 2007 р., в листопаді 2007 р., в березні 2008 р., у вересні 2008 р. та в жовтні 2008 р., тобто тільки протягом 7 місяців і дійсно в цей період позивач мав право на придбання пільгового патенту. Протягом решти 14 місяців позивач здійснював реалізацію гас ТОВ "Брук", а тому повинен був придбавати загальний патент, чого не було зроблено. Таким чином виходячи з вартості повного патенту /160 грн./ за 14 місяців позивач повинен був сплатити 2240 грн./ 160 грн.*14/. Відповідно до п.1 ст.8 вищевказаного Закону передбачено штрафна санкція у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності без патенту, тобто 2240 грн*2=4480 грн., тобто саме ця сума повинна бути нарахована позивачу, однак відповідачем безпідставно нарахована штрафна санкція в сумі 6720 грн. Внаслідок чого вказане податкове повідомлення-рішення слід визнати частково не чинним в сумі 2240 грн.
Щодо нарахування штрафних/фінансвоих/ санкцій за порушення Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" слід зазначити, що порушення позивачем було вчинено 27.06.2007 р., а рішення про застосування штрафних/фінансових/ санкцій було прийнято 20.03.2009 року.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно до ст.2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Статтею 241 ГК України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Суд вважає, що за порушення п.9 ст.3 ЗУ " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача були застосовані саме адміністративно-господарські санкції, а тому відповідач пропустив річний строк їх застосування, внаслідок чого рішення про застосування штрафних/фінансових/ санкцій № 003252340 від 20.03.2009 р. слід визнати не чинним і скасувати.
Керуючись Законами України „Про оподаткування прибутку підприємств", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати частково недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001281740/0 від 20.03.2009 р. в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 6023,54 грн.
Визнати частково недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001291740/0 від 20.03.2009 р. в частині донарахування штрафних/фінансових/ санкцій в сумі 2240 грн.
Визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних/фінансових/санкцій № 0003252340 від 20.03.2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький
Повний текст постанови виготовлено: 18 листопада 2009 р.