справа № 2а-2608/09/0670
категорія 2.11.17
15 вересня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхов С.В. ,
при секретарі - Талько А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Гірничо-переробне підприємство кварцитів "Товкачівський" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
ТОВ "Гірничо-переробне підприємство кварцитів "Товкачівський" звернувся до суду з позовом (з врахуванням уточнених вимог від 15.09.2009 р.), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Овруцької ОДПІ № 0000132301/0 від 24.03.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 48789,00 грн. в т.ч. за основним платежем - 32526,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16263,00. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що не допускав порушення вимог пп. 7.4.1. п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Посилаючись на приписи п. 1.20 ст. 1 цього ж Закону, вважає, що відповідач безпідставно застосував в якості звичайної ціни - митну вартість товару, яка експортувалась. Зазначає, що відповідач самостійно не встановлював рівень звичайних цін на продукцію експортовану підприємством, а використовував в якості звичайної ціни митну вартість експортованого товару, яка, на думку позивача, використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, пояснивши, що митна вартість товарів включає в себе крім самої вартості товару ще й фактичні витрати підприємства по навантаженню, розвантаженню, транспортуванню та інш. до пункту перетинання митного кордону. Зазначають, що вказані витрати повинні включатися до ціни товару і відшкодовуватися покупцем. Таким чином, вважають, що звичайною ціною з метою оподаткування буде митна вартість товару і оподаткування такої операції здійснюватиметься виходячи з рівня звичайної ціни договірної (контрактної) вартості, але не менше, в даному випадку, митної вартості.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Встановлено, що працівниками Овруцької МДПІ було проведено планову перевірку ВАТ "Гірничо-переробне підприємство кварцитів "Товкачівський" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої було складено акт №1287/23-01-01056244 від 11.03.2009 року.
В акті перевірки було встановлено, що на порушення пп. 7.4.1. п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариством при реалізації продукції на експорт не було включено до доходів від продажу товарів (робіт, послуг) різницю між фактурною вартістю товарів та митною вартістю (ВМД №154160 від 23.10.2007 року, фактурна вартість товару - 3334986,42грн., митна вартість - 3393623,89грн. та ВМД №163575 від 14.12.2007 року, фактурна вартість товару - 4304399,82грн., митна вартість - 4375868,23грн.) в результаті чого занижено дохід від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 130106,00грн., в т.ч. за 2007 рік у сумі 130106,00 грн..
На підставі акта перевірки Овруцька МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000132301/0 від 24.03.2009 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 32526,00грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 16263,00грн., а всього - 48789,00 грн..
Тобто, фактичною підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення рішення стало те, що Овруцька МДПІ вважає, що звичайною ціною продукції на експорт не є її договірна ціна, а митна вартість товару, яка зазначена у вантажно-митних деклараціях.
З висновками Овруцької МДПІ суд не погоджується враховуючи наступне.
Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Приписами п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Відповідно до п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Порядок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни передбачений п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону, який має бути дотриманий.
Згідно із вказаною нормою для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Як видно із змісту вказаних норм, визначення розміру звичайних цін шляхом визначення її на рівні загальної митної вартості, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено.
Відповідно до п.п.1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.
Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
В судовому засіданні представниками відповідача не заперечується факт, що запити щодо обґрунтування рівня договірних цін на відвантажену на експорт продукції Овруцька МДПІ не направляла. Інших дій, направлених на встановлення рівня звичайних цін, відповідач не здійснював.
Таким чином, коли відповідач не здійснив всіх необхідних дій по доведенню неправомірного використання Товариством договірної ціни, не довів дану обставину, тому не мав права на нарахування податкового зобов'язання в інший спосіб не передбачений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Враховуючи викладене, суд вважає, що Овруцькою МДПІ позивачу неправомірно донараховано податок на прибуток та відповідно, неправомірно застосовані фінансові санкції.
Керуючись Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 24.03.2009 року №0000132301/0.
Відшкодувати на користь ВАТ "Гірничо-переробне підприємство кварцитів "Товкачівський" з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 21 вересня 2009 року.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов