Україна
21 січня 2010 р. справа № 2а-18440/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кірієнка В.О.
при секретарі Ломиног А.М.
за участю:
представника позивача Підопригори В.В.,
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардіїської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів отриманих за нікчемним правочином у розмірі 142800грн., -
Позивач - Державна податкова інспекція в м. Маріуполі звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів отриманих за нікчемним правочином у розмірі 142800 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15 лютого 2008 року відносно директора ТОВ «Українська ділінгова компанія», встановлено фіктивне підприємництво ТОВ «Українська ділінгова компанія», тому правочини вчинені відповідачем є нікчемними.
Позивач, Державна податкова інспекція у м. Маріуполі, просить суд , стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» в доход держави грошові кошти, отримані за нікчемними правочинами, згідно до грошових чеків №КИ 3059956 від 17.03.2005 року на суму 5000 грн., №КИ 3059957 від 16.03.2005 року на суму 12100 грн., №КИ 3059958 від 21.03.2005 року на суму 64700 грн., №КИ 3059959 від 13.04.2005 року на суму 61000., всього на суму 142800 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надавши аналогічні пояснення викладеним у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення та оголошення у пресі. Заперечень та заяв про відкладення розгляду справи не надходило. У відповідності з вимогами ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами у відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія», знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Маріуполі.
Згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» зареєстрована Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 23.12.2204 за № 1 274 1050001 001198 та знаходиться за адресою: 87502, м. Маріуполь, вул. Менделєєва, 13/5 кв.4 (а.с. 12)
Згідно п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ч. 4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння чи виявлено воно цією особою.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15 лютого 2008 року, який набрав законної сили 02 березня 2008 року, встановлено, що директором ТОВ «Українська ділінгова компанія» Бумбур Ю.В. були здійснені дії по переведенню грошових коштів з рахунку ТОВ «Українська ділінгова компанія» в готівкові кошти, зокрема, й грошовими чеками №КИ 3059956 від 17.03.2005 року на суму 5000 грн., №КИ 3059957 від 16.03.2005 року на суму 12100 грн., №КИ 3059958 від 21.03.2005 року на суму 64700 грн., №КИ 3059959 від 13.04.2005 року на суму 61000., всього на суму 142800 грн.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За приписами ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15 лютого 2008 року засуджено директора суб'єкта господарювання та інших засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, що є доказом наявності мети такого суб'єкта господарювання на укладення усіх угод та виконання господарських зобов'язань з метою, суперечною інтересам держави та суспільства та доводить наявність в їх діях умислу, оскільки вказана мета встановлена вироком суду.
Відповідно до ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Відповідно до ч.2 ст.208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Положення статей 207-208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечить інтересам держави і суспільства водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову Державної податкової інспекції в м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином у розмірі 142800 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8 - 11, 158 - 163 КАС України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції в м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином у розмірі 142800 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Українська ділінгова компанія» (87502, м. Маріуполь, вул. Менделєєва, 13/5 кв.4, ЄДРПОУ 3244310) на користь державного бюджету (р/р 31118106700051 в ГУДКУ у Донецькій області, код платежу 21081100) грошові кошти, отримані за нікчемними правочинами, згідно до грошових чеків №КИ 3059956 від 17.03.2005 року на суму 5000 грн., №КИ 3059957 від 16.03.2005 року на суму 12100 грн., №КИ 3059958 від 21.03.2005 року на суму 64700 грн., №КИ 3059959 від 13.04.2005 року на суму 61000., всього на суму 142800 (сто сорок дві тисячі вісімсот) гривень.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 21 січня 2010 року у присутності представника позивача.
Постанова виготовлена в повному обсязі 26 січня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кірієнко В.О.