Справа № 2-а-633/2009 р.
15 травня 2009 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
в складі : головуючого судді Чередникова С.М., при секретарі Олійник Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 Петрвича до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо проведення перерахунку та виплати недоплачених сум,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про проведення перерахунку та виплати недоплачених сум. У позові вказав, що має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЄС 2 категорії, є інвалідом 2 групи. На підставі ст.48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” мав право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але отримав за 1997-2005 роки включно по 26,70 грн. щорічно за 2006-2008 роки по 120 грн. Всього було виплачено за 1997-2008 роки - 600 грн. щорічної допомоги, що призвело до недоотримання ним 11729,7 грн. щорічної допомоги на оздоровлення за 1997-2008 роки, в зв'язку з чим він, прохає зобов'язати відповідача виділити, перерахувати та виплатити йому недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 1997-2008 роки в сумі 11729,7 грн.
Представник позивача позов підтримує, прохаючи продовжити йому термін звернення до суду за період 2004-2008 років.
Представник управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації позов не визнає.
Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області прохає справу слухати без їх участі, позов не визнають.
Держказначейство України про слухання справи повідомлено, що дає суду право слухати справу без їх участі.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 8, 22 Конститутції України, які закріплюють принцип верховенства права та гарантованості конституційних прав і свобод, забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровленням особам, які віднесені до 2 категорії учасників ліквідації аварії на ЧАЄС, виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЄС 2 категорії, інвалідом 2 групи в зв”язку ліквідацію аваріі на ЧАЄС і згідно закону має право на отримання щорічної грошової допомоги. /а.с.4-5/
На протязі 2004-2008 років позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах значно менших, ніж передбачено чинним законодавством України. Допомога йому нараховувалась на підставі Постанови КМ України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд вважає, що оскільки компенсаційні виплати особам регулюються Законом України, який має вищу юридичну силу над підзаконними актами, зменшення цих компенсаційних виплат заборонено Конституцією України, позивач має право на отримання допомоги в розмірах встановлених ст 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 2004 року, коли дані кошти почали нараховуватись та виплачуватись відповідачами.
Доводи відповідачів про те, що виплату таких компенсаційних виплат слід провадити в межах бюджетних асигнувань суд не може прийняти до уваги, оскільки обмеження соціальних виплат учасникам ліквідації аварії на ЧАЄС протирічить вимогам Конституції та Законів України.
Вимога відповідачів про застосування до заявлених позивачем вимог строків позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позивач не відмовлявся від надання йому даної допомоги, яка є видом відшкодування шкоди здоров'ю, що не має строків давності,отримував її частку, яку держава Україна виплачувала йому в порушення Конституції та Законів України, інтересу до належних йому сум не втратив.
Вимога позивача про поновлення терміну звернення до суду за вимогами щодо виплати недоплаченої допомоги на оздоровлення за період з 2004 по 2008 роки підлягає задоволенню, оскільки держава свідомо вводила позивача в оману щодо даного питання, що перебуває за рамками усвідомлення нормальної людини і позбавляла позивача можливості розуміти юридичну казуістику дій держави та своєчасно звернутись до суду за захистом порушеного права. Крім того грошові зобов”язання держави щодо громадянина в світлі рішень Европейського суду з прав людини та Европейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розцінюються як власність громадянина, термін давності застосування до якої перевищує строк давності по адміністративним справам і в сукупності з вищевикладеним зумовлює продовження позивачу терміну звернення до суду з вимогами щодо захисту своїх конституційних прав за період 2004-2008 років.
Оскільки обов”язок по нарахуванню та виплаті допомоги законодавчо покладено на управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації, але в Полтавській області, як виключення, існує Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА, суд вважає, що обрахування сум недорахованої допомоги у відповідності до вимог закону з урахуванням виплаченої допомоги необхідне покласти на даних відповідачів, зобов”язавши їх спільно виплатити позивачу перераховану допомогу на оздоровлення.
З метою забезпечення інтересів Управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації, яке фінансуються за рахунок держави, є її структурним підрозділом, позивач звільнений від сплати судових витрат, суд вважає за можливе витрати по справі віднести на рахунок держави.
Головне управління праці та соцзахисту населення Полтавської ОДА не займається нарахування та виплатою допомоги, тому заявлені до нього вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 8, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 8-12, 86, 128, 158 -163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 Петрвича задовольнити частково.
Подовжити ОСОБА_1 термін звернення до суду з позовом про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2008 роки.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недовиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2004-2008 роки включно в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, віднесеній до 2 категорії інваліда 2 групи учасників ліквідації аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленого ЗУ „Про державний бюджет України” на відповідний рік, з урахуванням виплачених сум на оздоровлення.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Чередников С.М.
Справа № 2-а-633/2009 р.
(вступна та резолютивна частини)
15 травня 2009 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
в складі : головуючого судді Чередникова С.М.,
при секретарі Олійник Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 Петрвича до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо проведення перерахунку та виплати недоплачених сум,-
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов"язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. 8,22 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 7-11,71,160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 Петрвича задовольнити частково.
Подовжити ОСОБА_1 термін звернення до суду з позовом про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2008 роки.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лубенської райдержадміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недовиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2004-2008 роки включно в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, віднесеній до 2 категорії інваліда 2 групи учасників ліквідації аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленого ЗУ „Про державний бюджет України” на відповідний рік, з урахуванням виплачених сум на оздоровлення.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Чередников С.М.