м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
18 січня 2010 р. Справа № 2-а-4709/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: прокуратури Вінницької області
про: визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури Вінницької області та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проігноровано надання відповіді на звернення позивача від 20.05.2009 року, чим порушено вимоги Закону України "Про звернення громадян", а також відповідачем не розглянуто та не надано письмової відповіді з яких підстав та з чиєї вини позивача не поновлено в корпоративних правах акціонерів ВАТ "Жмеринського заводу "Сектор".
Ухвалою суду від 09.11.09 р. відкрито провадження у справі.
Позивач направив на адресу суду клопотання щодо розгляду справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, при цьому зазначила, що позицію висунуту у запереченнях на позов підтримує, позовні вимоги позивача не визнає, у задоволенні позову просить відмовити.
Враховуючи те, що від обох сторін по справі надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
20.05.2009 року позивач звернулась до прокурора Вінницької області із заявою в якій просила видати прокурорський протест на незаконні дії керівництва ВАТ Жмеринського заводу “Сектор”, а також зобов'язати керівництво даного товариства привести у відповідність до змін у чинному законодавстві всі правовстановлюючі документи підприємства.
Звернення позивача отримане відповідачем 21.05.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа №02215 від 21.05.2009 року. Як вбачається з листа прокуратури Вінницької області №07/1-1669-05 від 26.05.2009 року скарга позивача разом з іншими заявами була передана на вирішення до Жмеринської міжрайонної прокуратури.
Жмеринською міжрайонною прокуратурою заяву позивача було розглянуто, про що складено лист-відповідь від 05.06.2009 року.
Однак, судом встановлено, що за період з 25.05.2009 р. по 06.07.2009 р. поштова кореспонденція з прокуратури Вінницької області та Жмеринської міжрайонної прокуратури позивачу - ОСОБА_1 не надходила, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно зі ст. 20 Закону України “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Таким чином зазначеним Законом встановлено місячний термін, протягом якого необхідно надати відповідь на звернення громадян, а в деяких випадках -інші терміни для надання відповіді, однак не більше, ніж 45 днів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач не отримала відповіді на своє звернення до органів прокуратури протягом визначеного законодавством терміну.
В той же час як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Жмеринської міжрайонної прокуратури вжиті дії з підготовки відповіді на звернення позивача, яка була відправлена останньому. Зазначене підтверджується витягом з книги реєстрації вихідної кореспонденції.
Судом встановлено, що відповідачем у відповідності до вимог Закону України “Про звернення громадян” не повідомлено позивача про передачу його звернення за належністю до Жмеринської міжрайонної прокуратури, а тому права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності прокуратури Вінницької області щодо неповідомлення позивача про передачу його звернення за належністю відповідному органу.
Що стосується задоволення інших позовних вимог, а саме: зобов'язання відповідача вчинити дії стосовно надання письмових відповідей, в тому числі з обґрунтуванням підстав непоновлення позивача в корпоративних правах ВАТ “Жмеринський завод “Сектор” та неотримання повідомлення про поновлення дієздатності цінних паперів даного акціонерного товариства, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про прокуратуру” втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури по нагляду за додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять ознаки злочину, забороняється.
Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що знаходяться у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.
Вищезазначені норми Закону забороняють будь-яким органам, організаціям, посадовим особам чи громадянам впливати у тій чи іншій формі на прийняття прокурором рішень при здійсненні нагляду за додержанням законів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про прокуратуру” прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Як вбачається з матеріалів справи, порушені позивачем питання щодо поновлення його в корпоративних правах ВАТ “Жмеринський завод “Сектор” та відновлення обігу цінних паперів даного акціонерного товариства вирішуються Господарським судом Вінницької області при розгляді справи про банкрутство ВАТ “Жмеринський завод “Сектор”.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що задоволення вищезазначених позовних вимог призведе до порушення вимог чинного законодавства, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позов обгрунтований не повністю і підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, позовні вимоги не містять майнового характеру, а позивачем згідно квитанції від 27.10.2009 р. сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 1,70 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Вінницької області в частині неповідомлення ОСОБА_1 про передачу її звернення за належністю відповідному органу.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 18.01.10
Суддя. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: