вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
28.01.10Справа №2а-963/10/8/0170
(11:00год.) м.Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Начальника Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради Макагон Сергія Васильовича
до Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції
про визнання постанови протиправною та скасування
за участю представників:
від позивача: Ковиженко Іван Іванович, довіреність № 09/01-Ю від 26.01.2010р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся начальник Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Макагон Сергій Васильович з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про визнання постанови Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про накладення штрафу від 25.12.2009р. по виконавчому провадженню № 18368-1 протиправною та скасування вказаної постанови у повному обсязі, просить визнати причину пропуску строку для звернення до адміністративного суду АР Крим поважною.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» фінансові санкції не можуть бути застосовані до посадової особи - Макагон С.В., так як він не є стороною виконавчого провадження та не є боржником у справі. Штрафні санкції, встановлені даною статтею за постановою ВДВС можуть застосовуватися тільки до боржника, яким є юридична особа - Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2010 року було відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, про причини неприбуття в судове засіданні не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На підставі виконавчого листа по адміністративній справі №2а-2304/2009, виданого Ялтинським міським судом 16.10.2009р., головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Зайцевою Н.І. 07.12.2009р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 18368-1, якою зобов'язано боржника - Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради у семиденний строк добровільно нарахувати та виплатити ОСОБА_4 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період травень-вересень 2008р. у сумі 2046грн. (а.с.9).
Постановою про накладення штрафу від 25.12.2009р., яку видав головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Зайцева Н.І. за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника нарахувати та сплатити ОСОБА_4 допомогу по уходу за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період травень-вересень 2008р. у сумі 2046грн. на Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради в особі Начальника Макагон Сергія Васильовича накладено штраф у розмірі 170грн. та попереджено, що у випадку невиконання у добровільному порядку виконавчого документу начальник Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Макагон Сергій Васильович буде підданий повторному штрафу, а документи відносно порушення кримінальної справи будуть направлені на розгляд до прокуратури м. Ялта (а.с.8).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що листом від 10.11.2009р. № 11-5/181 Міністерство праці та соціальної політики АР Крим повідомило, що по багаточисельним зверненням громадян до суду про проведення доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, щорічної допомоги на оздоровлення громадян, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, щорічної разової допомоги до Дня Перемоги регіональні суди приймають рішення в інтересах громадян та зобов'язують управління праці і соціального захисту населення виплатити допомогу по вищевказаним справам. У відповідності до листів Міністерства фінансів України від 15.01.2009р. № 31-190103-8/187, від 12.03.2009р. № 817/19-14, Міністерства праці та соціальної політики України від 27.03.2009р. № 393/0/15-09/04, від 14.05.209р. № 583/0/15-09/04 забезпечити виконання судових рішень без урахування реальних можливостей дохідної частини Державного бюджету України, а також в умовах мирової фінансової кризи не надається можливим. Таким чином, витрати, пов'язані із задоволенням судами позовних вимог отримувачів допомоги, що виникли у зв'язку з Рішеннями Конституційного Суду України, в Державному бюджеті України на 2009 рік не були передбачені. Враховуючи вищевикладене, Управління праці та соціального захисту населення місцевих райдержадміністрацій та виконкомів міських, районних у м. Сімферополі рад повинні у встановленому законом порядку приймати заходи по апеляційному та касаційному оскарженню судових рішень про перерахунок допомоги і виплати сум за період, що пройшов (а.с.11).
Судом встановлено, що 18.11.2009р. начальник Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Макагоном Сергієм Васильовичем звернувся із листом вих. № 09/01-Ю/4431 до ВДВС Ялтинського МУЮ, що Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради є бюджетним, комунальним виконавчим органом місцевого самоврядування, повністю утримується за рахунок коштів місцевого бюджету м. Ялти, банківське обслуговування якого здійснюється Управлінням Державного казначейства у м. Ялта. Кошторисом витрат на 2009р. Управлінню не передбачені бюджетні призначення на виплату боргів по постановам ВДВС на підставі рішень судів, що набрали законної сили. У відповідності до ст. 23 та ст. 51 Бюджетного кодексу України Управлінню заборонено приймати зобов'язання (нараховувати) та здійснювати будь-які видатки (виплачувати) без відповідних бюджетних призначень (без включення витрат на ці цілі у кошторису). У відповідності до листа Міністерства праці та соціальної політики АР Крим від 10.11.2009р. № 11-5/181 виділення бюджетних коштів на виплату громадянам сум за рішеннями судів у 2009 році не передбачено Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» і не надається можливим з урахуванням фактичної дохідної частини Державного бюджету України на 2009 рік в умовах фінансової кризи. У зв'язку з чим Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради не має законних підстав і фінансової можливості добровільно нарахувати і виплатити громадянам допомогу при народженні дитини, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, щорічної допомоги на оздоровлення громадян, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, щорічної разової допомоги до Дня Перемоги на підставі постанов ВДВС і рішень судів (а.с.10).
Листом № 01-9/08/4740 від 08.12.2009р. Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради звернулося до Міністерства праці та соціальної політики АР Крим, у якому просило виділити бюджетні призначення в сумі 8158,23грн. на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2009р. № 15777 і від 07.12.2009р. № 18368-1 (а.с.12).
Також судом встановлено, що листом від 08.12.2009р. № 01-9/08/4739 Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради звернулося до Управління фінансами м. Ялта про виділення бюджетних призначень у сумі 8158,23грн. на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2009р. № 15777 і від 07.12.2009р. № 18368-1 (а.с.13).
Однак запитуваних бюджетних призначень Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради не отримало.
Не зважаючи на вищенаведені перешкоди при виконанні судових рішень головний державний виконавець ВДВС Ялтинського МУЮ Зайцева Н.І. наклав на начальника Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Макагона Сергія Васильовича штрафні санкції у розмірі 170грн., що на думку останнього є неправомірним та незаконним.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач і звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, здійснюючи свої повноваження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірки, огляди приміщень і сховищ, накладати арешт на майно боржника, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом та інше.
Отже, органи державної виконавчої служби, їх посадові та службові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Судом встановлено, що предметом спору є законність постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Зайцевої Н.І. про накладення штрафу від 25.12.2009 року.
Слід звернути увагу, що відповідно до роз'яснень, викладених у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при розгляді справ за скаргами на постанови державного виконавця чи начальника відповідного відділу державної виконавчої служби про накладення штрафів, передбачених статтями 87, 88 Закону № 606-XIV, суд повинен виходити з того, що вони є не адміністративним стягненням, а санкцією за невиконання зазначених у цих статтях вимог.
Таким чином, спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження дій державного виконавця, пов'язаних з виконанням постанови державного виконавця про накладення штрафу, який є санкцією за невиконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» для позивача, який не є учасником виконавчого провадження, законодавством не передбачений, тому справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій та оскаржуваних постанов державного виконавця відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію суб'єкт владних повноважень, в даному випадку державний виконавець, має ретельно дослідити обставини, зокрема щодо порядку вжиття позивачем всіх передбачених законом дій по виконанню судових рішень.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Оцінюючи законність оскаржуваної постанови про накладення штрафу суд вважає необхідним перевірити законність та обґрунтованість дій службової особи відповідача стосовно накладення штрафу саме на посадову особу УПСЗН за невиконання рішення суду та відсутність у позивача поважних причин, з яких не було виконано законні вимоги державного виконавця та рішення суду.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону).
У ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова була прийнята службовою особою відповідача на підставі ст. 5, ч.2 ст.76, ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець визначає йому строк добровільного виконання рішення (ч.1 ст.76). У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано державний виконавець організує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону (ч.2 ст.76).
Статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника, зокрема на юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Зі змісту наведених норм слідує, що підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин, тобто державний виконавець має перед застосуванням штрафних санкцій з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання судового рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником, а також чи сплинув строк, який був встановлений державним виконавцем боржнику для виконання рішення суду.
Але матеріалами справи підтверджується, що Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради приймало заходи для виконання виконавчого листа № 2а-2304/2009, виданого Ялтинським міським судом 16.10.2009р., а саме направляло на адресу Міністерства праці та соціальної політики АР Крим та Управління фінансами м. Ялти заявки на фінансування допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за рішенням суду, але не отримало відповіді або коштів.
На підставі викладеного вбачається, що позивач здійснив усі можливі заходи для виконання рішення суду, а саме звертався до відповідних органів з заявками про здійснення фінансування допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за рішенням суду, але з поважних причин, які не залежать від його волі рішення суду не виконав, оскільки державою не здійснено відповідне фінансування на ці потреби.
Судом встановлено, що Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради без зволікань здійснювало заходи щодо виконання рішень суду - направлено відповідні заявки на фінансування, проводилось листування з відповідними інстанціями щодо вирішення питання виплати допомоги тощо.
Враховуючи, що Законом України «Про виконавче провадження» не викладено перелік причин, які є поважними у його розумінні, суд приходить до висновку про оціночний характер цього поняття.
Тому, на думку суду, викладені вище обставини є поважними причинами, за якими Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради не мало змоги виконати законні вимоги державного виконавця у визначені ним строки та рішення суду.
Отже суд вважає, що відповідачем помилково зроблені висновки про невиконання Управлінням праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради без поважних причин його вимог з виконання виконавчого листа № 2а-2304/2009, виданого Ялтинським міським судом 16.10.2009р., внаслідок чого були відсутні підстави для накладення на начальника Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради штрафних санкцій.
При цьому суд зауважує на тому, що державним виконавцем зроблено помилковий висновок про те, що штраф за невиконання рішення суду має бути накладений на начальника УПСЗН, тоді як боржником у виконавчому провадженні є саме УПСЗН, а не особисто начальник УПСЗН.
Крім того, суд вважає поважною причин пропуску строку звернення до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом. Так, до матеріалів справи долучено копію позовної заяви Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про скасування постанови ВДВС про накладення штрафу, яка 06.01.2010р. була відправлена до Ялтинського міського суду у порядку адміністративного судочинства (а.с.31).
При цьому оскаржувану постанову позивач отримав 29.12.2009р., отже звернувся до Ялтинського міського суду 06.01.2010р. у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови про накладення штрафу.
Вказана позовна заява була повернута ухвалою Ялтинського міського суду від 13.01.2010р. у зв'язку з недотриманням правил предметної підсудності, яку було отримано також 13.01.2010р. (а.с.16). Із адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду АРК позивач звернувся 15.01.2010р., про що свідчить відтиск поштового штемпеля на конверті (а.с.17), отже в межах десятиденного строку з моменту отримання ухвали Ялтинського міського суду від 13.01.2010р..
За таких обставин позовні вимоги начальника Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Макагона Сергія Васильовича про визнання постанови Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про накладення штрафу від 25.12.2009р. по виконавчому провадженню № 18368-1 протиправною та скасування вказаної постанови у повному обсязі підлягають задоволенню.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У судовому засіданні, яке відбулось 28.10.09 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 02.02.2010 року постанова складена повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 158-163 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Зайцевої Н.І. від 25.12.2009р. про накладення на начальника Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Макагона Сергія Васильовича штраф у розмірі 170грн. за невиконання без поважних причин судового рішення, що зобов'язує боржника нарахувати та сплатити ОСОБА_4 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період травень-вересень 2008р. у сумі 2046грн. за виконавчим листом, № 2а-2304/2009, виданим Ялтинським міським судом 16.10.2009р.
3. Стягнути на користь начальника Управління праці та соціального захисту населення Ялтинської міської ради Макагона Сергія Васильовича (АДРЕСА_1, р/р та інші відомості не відомі) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кушнова А.О.