вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
03.02.10Справа №2а-1661/10/10/0170
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України, прокуратури Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою та просить визнати протиправними дії відповідачів щодо зволікання з прийняттям процесуального рішення відповідно вимог ст. 97 КПК України за заявами від 04.01.2010 року про вчинення злочину та зобов'язання відповідачів прийняти рішення у порядку передбаченому ст. 97 КПК України за заявами від 04.01.2010 про вчинення злочину.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Отже, у випадку коли можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів слідства та прокуратури прямо передбачена нормами кримінально-процесуального законодавства, то таке оскарження має бути здійснено саме в рамках порядку, передбаченого КПК України.
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів доданих до неї, ОСОБА_2 звернувся з заявою про вчинення злочину посадовими особами прокуратури АР Крим передбачених ст. 382 КК України до Генеральної прокуратури України, щодо не виконання судового рішення.
Як вбачається з позовної заяви, вимогами поданого адміністративного позову є визнання протиправними дії відповідачів щодо зволікання з прийняттям процесуального рішення відповідно вимог ст. 97 КПК України за заявам від 04.01.2010 року про вчинення злочину та зобов'язання відповідачів прийняти рішення у порядку передбаченому ст. 97 КПК України за заявами від 04.01.2010 про вчинення злочину посадовими особами прокуратури АР Крим. При цьому спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачами за результатами подання позивачем заяви про порушення кримінальної справи за фактами невиконання судового рішення передбачених ст. 382 КК України. В обґрунтування позову відповідач посилається на норми ст. 97 КПК України, Конституції України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ставиться вимога про визнання протиправними дій відповідачів, пов'язаних з не розглядом заяв позивача від 04.01.2010 року направлених до Генеральної прокуратури України та Прокуратури Автономної Республіки Крим, щодо наявності підстав для порушення кримінальної справи, та не прийняття за ними відповідних рішень.
Отже, позивач фактично обжалує бездіяльність органу державної влади - суб'єкта владних повноважень при розгляді заяв останнього щодо порушення кримінальної справи. Крім того, позивач ставить вимогу про зобов'язання розглянути дані заяви в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України.
Аналізуючи позовні вимоги, суд приходить до висновку, що заява позивача є фактично заявою про злочин.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 97 КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, … зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Отже, розгляд заяв про злочин та порядок прийняття по ним рішень регулюються нормами КПК України, зокрема, ст. 97 КПК України, а тому всі скарги з приводу протиправності оскаржуваних дій повинні розглядатися в порядку КПК України.
При цьому згідно до положень ст. 98 Кримінально процесуального кодексу України передбачено перелік осіб, а саме прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя, які можуть прийняті постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
У даному випадку прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя при прийнятті рішення не виконують функції суб'єкта владних повноважень, а приймають таке рішення як самостійні процесуальні особи на підставі та в порядку визначеному КПК України.
Суд звертає увагу що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Суд враховує, що порядок здійснення правосуддя у даному випадку регламентується відповідним процесуальним законодавством України.
Приймаючи до уваги, що компетенція адміністративних суддів згідно пункту 2 частини 2 статті 17 КАС України не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, суд прийшов до висновку, що спір, який виник між позивачем та відповідачем належить розглядати у порядку кримінального судочинства.
Таким чином, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя при розгляді ними заяв про злочин не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом заяв у відповідності до норм КПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву, подану ОСОБА_1 згідно до змісту позовної заяви не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Приймаючі до уваги, що позовну заяву, подану ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України та Прокуратури АР Крим із вимогою щодо визнання протиправними дій посадових осіб відповідачів, щодо зволікання з прийняттям процесуального рішення відповідно до ст. 97 КПК України та зобов'язання відповідачів прийняти за заявами позивача від 04.01.2010 року рішення у відповідності до ст. 97 УПК України не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому у відкриті провадження у адміністративній справі належить відмовити, повернувши позовну заяву та усі додані до неї матеріали особі, яка подала позовну заяву.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій про визнання протиправними дій посадових осіб відповідачів, щодо зволікання з прийняттям процесуального рішення відповідно до ст. 97 КПК України та зобов'язання відповідачів прийняти за заявами позивача від 04.01.2010 року рішення у відповідності до ст. 97 УПК
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву - ОСОБА_1.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня отримання, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, ухвала набуває законної сили через 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 5 днів з дня отримання ухвали до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кудряшова А.М.