02 листопада 2018 року
Київ
справа №826/4029/16
касаційне провадження №К/9901/62317/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.
розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 826/4029/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Верховного Суду 25.09.2018 надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018.
Верховний Суд ухвалою від 08.10.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, а також на підставі вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог ухвали від 08.10.2018 скаржником надіслано суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, утім ухвалою Верховного Суду від 14.06.2018 повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).
Податковий орган звернувся вдруге з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, утім ухвалою Верховного Суду від 07.09.2018 повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).
Податковий орган звернувшись втретє з касаційною скаргою вказав, що фактичною перешкодою для сплати судового збору за подання касаційної скарги вперше стала відсутність можливості здійснити сплату судового збору в межах встановленого процесуальним законом строку касаційного оскарження через недостатнє фінансування.
Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема виконавши вимогу про надання документу про сплату судового збору. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №826/4029/16 фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
В обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору, у зв'язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Податковим органом надано копію листа від 22.08.2018 з вимогою сплати судового збір у справі №826/4029/16.
Утім, копія вищевказаного листа від 22.08.2018 не свідчить про вчинення дій з метою виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, датованої 08.10.2018.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги або відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статями 121, 333, Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 826/4029/16.
2. Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 826/4029/16.
3. Відмовити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі № 826/4029/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
4. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна І.А.Гончарова Р.Ф.Ханова