Іменем України
01 листопада 2018 року
Київ
справа №164/1539/17
адміністративне провадження №К/9901/2484/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області на постанову Маневицького районного суду Волинської області в складі судді Невара О.В. від 21.08.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Большакової О.О., Коваля Р.Й., Макарика В.Я. від 09.11.2017 у справі №164/1539/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
В червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Маневицького районного суду Волинської області з позовом до головного спеціаліста-державного інспектора ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області Ольховіка Володимира Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови №000270 від 07 квітня 2017 року про притягнення його до відповідальності за ст. 82 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 21 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано дії головного спеціаліста-державного інспектора ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області Ольховіка Володимира Володимировича щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу протиправними.
Постанову № 000270 від 7 квітня 2017 року головного спеціаліста-державного інспектора ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області Ольховіка Володимира Володимировича про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу - скасовано.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу, надіслано на новий розгляд головному спеціалісту-державному інспектору ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області Ольховіку Володимиру Володимировичу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року скасовано постанову Маневицького районного суду Волинської області від 21 серпня 2017 року у справі № 164/1539/17 в частині направлення справи на новий розгляд. В решті постанову Маневицького районного суду Волинської області від 21 серпня 2017 року залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем вчинено правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ст. 82 КУпАП, а саме: розміщення власних побутових відходів в невідведеному місці. Особу порушника встановлено за допомогою Маневицького відділу Національної поліції та наявністю на місці викинутих відходів товарно-транспортної накладної, адресованої позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що 13.03.2017 року о 12:30 год. головним спеціалістом-державним інспектором ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області Ольховіком В.В. на під'їзній дорозі до сміттєзвалища Колківського ВУЖКГ було виявлено побутове сміття. В ході проведеної перевірки було встановлено, що вказане сміття вивіз житель смт. Колки Маневицького району ОСОБА_2
28.03.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення.
07.04.2017 року відносно ОСОБА_2 винесено постанову № 000270 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинене ст. 82 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 гривень штрафу. З вищезазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_2 власні побутові відходи розмістив поблизу сміттєзвалища Колківського ВУЖКГ в невідведеному для цього місці, без укладення договору на вивезення твердих побутових відходів з організацією, яка має на те повноваження, чим порушив ст.ст. 15, 17, 35-1, 42 Закону України «Про відходи».
Не погодившись з постановою, позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередньої інстанції виходили з того, що відповідачем не доведено вини позивача у справі, оскільки обов'язок про доведення правомірності свого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Статтею 15 Закону України «Про відходи» передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані: а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; б) вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; в) виконувати інші обов'язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Згідно вимог статті 42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; б) самовільне розміщення чи видалення відходів; в) порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини; г) невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення; д) приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об'єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; з) порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; і) здійснення операцій у сфері поводження з відходами без відповідного дозволу на проведення таких операцій, а також за порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або за неподання такої декларації; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо); й) виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку; к) недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини на територію України; л) несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів; м) порушення вимог безпечного перевезення небезпечних відходів; н) порушення встановлених квот на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини та строків їх перевезення.
Відповідно до ст. 82 КУпАП порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не надано достатніх належних доказів, що правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 82 КУпАП вчинено саме ОСОБА_2
Також погоджується, що наявність серед вивезених відходів товарно-транспортної накладної №ТНХ00040789 від 31.01.2017 року про продаж хлібобулочних виробів замовнику ОСОБА_2 не свідчить про те, що відходи вивіз саме позивач, а не будь яка інша особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області залишити без задоволення.
Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 21 серпня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз ,
Судді Верховного Суду