24 жовтня 2018 року Справа № 0840/3757/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 (69009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія СВ№901555)
до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, щодо застосування двоскладової формули при перерахунку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити збільшення до пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років без двоскладової формули.
Ухвалою судді від 14 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику, але з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 03 жовтня 2018 року.
Відповідно до частини 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви клопотання.
За вимогами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином останній день розгляду справи є 13 листопада 2018 року.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Та звернувся до відповідача з заявою в якій просить перерахувати його пенсію, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку. Та листом № 510/Д-9 від 13 серпня 2018 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії з посиланням на те, що його пенсія розраховується за двоскладовою формулою з відповідно до статей 27, 28 Закону та повідомлено, що в даному випадку положення пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ не застосовуються. Вважає, що дії відповідача є необґрунтованими та неправомірними. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у поданому 28 вересня 2018 року відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивачу пенсія за віком призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення та перераховану» з 31 грудня 2003 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто оскільки позивачу пенсію призначено відповідно до частини 1 статті 27 вказаного Закону, то у позивача відсутнє право на застосування стосовно нього пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Та вважає, що відповідно до приписів пункту 4 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проводити перерахунок пенсії позивача вважає недоцільним, оскільки розмір пенсії не збільшується. Просить в задоволені позовної заяви відмовити.
Крім того, представником відповідача надано клопотання про розгляд справи з викликом сторін, у зв'язку з необхідністю дослідження усіх документів, надання пояснень та аргументів для повного та всебічного встановлення обставин.
Суд, керуючись вимогами частини 6 статті 262 КАС України, вважає за необхідне відмовити в задоволені клопотання про розгляд справи з викликом сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія А № 506799 від 25 листопада 2005 року.
Також, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Запоріжжі та отримує пенсію та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
26 липня 2018 ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії з моменту призначення відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цими пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.
Однак листом №510/Д-9 від 13 серпня 2018 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повідомив, щодо зазначеної заяви позивача, з посиланням на те, що доплата за кожен повний рік страхового стажу понад 20 років, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в результаті чого пенсія за перерахунком зменшується до виплати залишений розмір раніше встановленої пенсії.
Позивач, не погодившись з діями відповідача вважаючи їх неправомірними щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Таким чином з вищезазначеної норми Закону України надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Також пунктом 2 статті 56 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року).
Проаналізувавши вищенаведені норм законодавчих приписів встановлено, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, водночас, ознакам передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Таким чином, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 липня 2015 року у справі №21-727а15 та від 20 вересня 2016 року у справі справа №21-1255а16, а також в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №560/675/17 (К/9901/684/17).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) передбачають, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Крім того, суд з власної ініціативи вважає слід зазначити, так як позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 26 липня 2018 року, то відповідно до частини 4 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 серпня 2018 року.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Доводи позивача та відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (69009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія СВ№901555) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, щодо застосування двоскладової формули при перерахунку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити збільшення до пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років без двоскладової формули.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 24 жовтня 2018 року.
Суддя Д.В. Татаринов