Справа № 159/3760/18
Провадження № 2/159/1115/18
24 жовтня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А.
за участю секретаря Канашкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2А про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовує тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 28.05.2004 року, за рішенням суду від 07.06.2016 року шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивачка вказує, що на даний час дочка перебуває на її утриманні, однак, вона сама не взмозі утримувати її, оскільки рівень її матеріального забезпечення постійно зростає. Як зазначила позивачка у позовній заяві, фізичний та майновий стан відповідача цілком задовільний, останній працює та має достатній рівень доходів, а тому зможе надавати матеріальну допомогу на утримання дочки без погіршення його матеріального стану. Між позивачкою та відповідачем не досягнуто згоди з приводу утримання та виховання дочки, а тому позивачка звернулась до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 в розмірі по 1944 гривні щомісячно до досягнення дочкою повноліття.
Ухвалою судді від 30.08.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.09.2018 року. Одночасно, відповідачу було надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 25.09.2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2018 року.
Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
Позивачка ОСОБА_1в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Як убачається із рішення Ковельського міськрайонного суду від 07.06.2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії І-НО №033111 від 01.12.2005 року), що підтверджує той факт, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_4, а позивачка - матір'ю.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом установлено, що розмір прожиткового мінімуму для дітей збільшився відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та для дітей віком від 6 до 18 років він складає з 01.07.2018 року - 1944 гривень.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки не надає, не виконує батьківських обов'язків.
Доказів, які б спростовували дані обставини сторона відповідача суду не надала.
Разом із тим, у поданій до суду позовній заяві позивачем ОСОБА_1 не обґрунтовано та не наведено доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти в розмірі по 1944 гривні щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином, при визначенні розміру аліментів суд, враховуючи матеріальне становище відповідача, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також із урахуванням середньостатистичних доходів громадян по Волинській області та Україні та положення ст.180 СК України про те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та вважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання дочки в розмірі по 1100 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня звернення до суду із даною вимогою.
Визначений розмір аліментів в сумі 1100 гривень щомісячно, на переконання суду, є об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
На підставі вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати у справі згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.141,180,181,182,184 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (18.10.1975 р.н, паспорт серії ВР 024969 виданий 26.09.2002 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, і.н.2768403270) в користь ОСОБА_1 (16.06.1976 р.н, і.н.2792622145) аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1100 (одна тисяча сто) гривень щомісячно, починаючи з 01.08.2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 (18.10.1975 р.н, паспорт серії ВР 024969 виданий 26.09.2002 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, і.н.2768403270) в користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючаОСОБА_5