Справа № 161/16430/18
Провадження № 3/161/3756/18
01 листопада 2018 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, який народився 16.08.1985 року в м. Луцьку Волинської області, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, не працює, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
07.10.2018 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, вчинив сварку з дружиною - ОСОБА_2, під час якої висловлювався в адресу останньої нецензурною лайкою та проганяв її з квартири, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення не визнав, як пояснив суду, такі суперечки з дружиною виникали неодноразово, проте це була звичайна побутова сварка. Він дійсно висловлювався нецензурною лайкою ОСОБА_2 в присутності їх малолітніх дітей, проте з квартири дружину не вигоняв.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що між нею та ОСОБА_1 07.10.2018 року виникла сварка під час якої останній виражався в на її адресу нецензурною лайкою. Згодом, вона пішла в магазин, а повернувшись не змогла зайти до квартири, оскільки чоловік зачинив двері із середини, відмовився її впускати. Узв'язку з цим вона викликала працівників поліції. Зазначила, що такі сварки, причиною яких є прояви агресії до неї та дітей, ОСОБА_1 вчиняє часто.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Диспозиція ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив ту обставину, що він дійсно нецензурно виражався в сторону ОСОБА_2 Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнє насильство психологічного характеру,що виразилось у словесних образах.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, також підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 022344 від 08.10.2018 року (а.с. 2);
-висновком за результатами звернення ОСОБА_2 від 09.10.2018 року (а.с. 3);
-рапортом ст. інспектора-чергового Луцького ВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 (а.с. 4);
-заявою ОСОБА_2 з проханням притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с. 5).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у словесних образах ОСОБА_2 та примусовому обмеженні останньої доступу до спільного житла (діяння, спрямоване на обмеження волевиявлення особи), вчинив психологічне насильство відносно своєї дружини.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 352 грн. 40 коп.
На підставі ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп., за наступними реквізитами: банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: 31211256026001.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_4